
- •Тема 7. Ринкове господарство країн в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •7.1. Господарство провідних країн світу в другій половині xiх – поч. XX ст.)
- •7.2. Марксистська економічна теорія.
- •7.3. Німецька альтернативна школа політекономії.
- •7.4. «Маржинальна революція»
- •Питання для самоконтролю:
- •Проблемні питання:
- •Теми рефератів:
- •Словник економічних термінів
- •Література
Питання для самоконтролю:
Поясніть сутність технічної революції та її наслідки.
Назвіть спільні риси та відмінності структурних змін в економіці провідних країн світу протягом останньої третини ХІХ – початку ХХст.
Назвіть причини Першої Світової війни.
В чому особливості історичної школи політекономії?
В чому полягає сутність основних етапів «маржинальної революції»?
Проблемні питання:
1. Як і чому Англія втратила промислову гегемонію?
2. Як можна пояснити економічне відставання Франції?
Теми рефератів:
Назвіть основні здобутки науки, техніки та технології виробництва в останній третинні ХІХ – початок ХХ ст. Вкажіть їх наслідки.
Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об’єднань? Назвіть основні форми монополій.
Охарактеризуйте розвиток монополістичної економіки в США (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Охарактеризуйте розвиток монополістичної економіки Німеччини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Охарактеризуйте економічний розвиток Англії в кінці ХІХ ст.
Охарактеризуйте процес монополізації у Франції кінець ХІХ ст.
Що було характерним для становлення індустріального суспільства в Японії у другій половині ХІХ ст..
Визначте причини загальної кризи марксизму у XX ст.
Порівняйте погляди на предмет і метод економічної науки представників класичної та історичної шкіл.
Чому можна вважати, що єдиною заслугою історичної школи є започаткований нею метод дослідження?
Назвіть провідні школи першого та другого етапів «маржинальної революції», визначте спільні риси та суттєві відмінності у економічних поглядах їх представників.
Словник економічних термінів
Економічний розвиток – процес удосконалення тих або інших елементів суспільних відносин, матеріально-речових складових суспільства або соціально-економічних і матеріальних систем у цілому, перехід до принципово нових якісних характеристик.
Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни, і особливо промисловості.
Маржиналізм – напрямок розвитку економічної думки, основна ідея якого – дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи на різних рівнях (фірми, галузі, національної економіки в цілому). Такий підхід зробив можливим застосування нових методів аналізу, які дали змогу визначити граничні величини для характеристики змін, що відбуваються в економічному житті.
«Маржинальна революція» – виникнення теорії граничних величин. Ґрунтується на принципово нових методах економічного аналізу, що дозволяє застосовувати граничні величини для характеристики змін у явищах, що відбуваються.
Промисловий переворот – це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва.
Тести.
1. Індустріалізація в розвинутих країнах світу характеризувалася:
А) зменшенням обсягів фабрично-заводської промисловості;
Б) концентрацією виробництва та капітальними змінами в організації й управлінні виробництвом;
В) використанням старих галузей виробництва;
Г) зменшенням долі промислових підприємств у виробництві валового національного продукту і національного доходу.
2. Основними причинами поступового переростання капіталізму вільної конкуренції в монополістичний капіталізм були:
А) якісно нові зміни в організації та управлінні виробництвом;
Б) початок контролювання банками грошового капіталу та промислового виробництва;
В) виникнення монополістичних об'єднань;
Г) всі відповіді вірні.
3. Структурні зміни в економіці провідних країн світу протягом останньої третини – початку XX ст. розподілили країни за темпами зростання (в порядку зменшення досягнень) таким чином:
А) США, Німеччина, Англія, Франція;
Б) США, Англія, Німеччина, Франція;
В) Англія, США, Франція, Німеччина;
Г) Німеччина, США, Франція, Англія.
4. Основною ознакою відсталості Німеччини було:
А) політична роздробленість країни та складна соціальна структура суспільства;
Б) перехідний період розвитку національної економіки;
В) наявність вільних економічних зон;
Г) існування митних кордонів між окремими державами конфедерації.
5. Засновником історичної школи в Німеччині по праву вважають:
А) Г.Гегеля;
Б) Ф. Ліста;
В) В. Рошера;
Г) всі відповіді вірні .
6. Основною ідеєю маржиналізму є:
А) пропаганда ідей класичної школи щодо вільної гри особистих інтересів;
Б) дослідження граничних економічних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на різних рівнях (фірми, галузі, національної економіки в цілому);
В) ідеї економічного лібералізму, що не припускає ніякого державного втручання в економіку і передбачає вільне підприємництво, торгівлю та інші «економічні свободи»
Г) формування соціального середовища, сприятливого всебічного розвитку людства.
7. Теоретичними принципами австрійської школи політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX ст., були:
А) суб’єктивний ідеалізм та теорія граничної корисності;
Б) класичні економічні ідеї;
В) трудова теорія;
Г) маржинальна теорія.
8. До низки економістів-представників неокласичної політекономії, які зробили найбільший внесок у її розвиток, належать:
А) Ж.-Б. Сей ,Ф. Бастіа; Г. Ч. Кері.
Б) А. Маршал, Дж.Б. Кларк, В. Парето.
В) А. Сміт та Д. Рікардо;
Г) В. Петті, П. Буагільбер, Ф. Кене.
9. Найвагоміша праця одного з послідовників та учнів А. Маршала Артура Пігу - це :
А) «Політична економія сучасного і майбутнього»;
Б) «Короткі основи курсу політичної економії з погляду історичного методу»;
В) «Економічна теорія добробуту»;
Г) «Принципи політичної економії».
10. Принциповою відмінністю маржиналізму від класичної політекономії виступає:
А) підґрунтя з принципово нових методів економічного аналізу;
Б) методи системного аналізу;
В) підґрунтя з принципово нових методів економічної статистики;
Г) методи графічного та статистичного аналізу.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Б |
Г |
А |
Г |
Б |
Б |
А |
Б |
В |
А |