2.1 Огляд існуючих структур управління і обґрунтування вибору типу структур управління для кожного виробництва.

Для кожного з двох варіантів виробництв необхідно розробити відповідну оптимальну структуру управління. Для виконання цього завдання на першому етапі необхідно зробити короткий огляд відомих існуючих структур управління. На другому етапі треба зробити обґрунтування доцільності вибору конкретного типу структури управління, враховуючи особливості кожного з аналізуємих виробництв (масштаби виробництва і обсяги продаж, номенклатура продукції, технологія виробництва продукції, складність і рівень уніфікації продукції і інші чинники).

Для ефективного функціонування сучасної організації необхідно, щоб її організаційна структура управління відповідала цілям і задачам діяльності підприємства і була пристосована до них. Особливо важливим при цьому є побудова організаційної структури, що повинна бути орієнтована на задоволення ринкових потреб, мобільну і гнучку адаптацію діяльності підприємства до вимог покупців своєї продукції.

Структура управління представляється у виді системи оптимального розподілу функціональних обов'язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між органами управління, що входять до її складу, і працюючими в них людьми.

Елементами організаційної структури управління є окремі працівники (керівники, фахівці, службовці), структурні підрозділи, служби або органи апарата управління підприємством.

Відносини між елементами структури управління підтримуються завдяки вертикальним і горизонтальним зв'язкам. Вертикальні зв'язки характеризують відносини керівництва і підпорядкування, наприклад зв'язок між директором підприємства і начальником цеху. Необхідність у них виникає при ієрархічності побудови системи управління, тобто при наявності різних рівнів управління. Горизонтальні зв'язки – це зв'язки кооперацій рівноправних елементів, що носять характер узгодження і є однорівневими.

При виборі типу структури управління для кожного з розглядаємих виробництв необхідно враховувати наступні характеристики апарата управління: продуктивність, економічність, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність.

Продуктивність апарата управління може визначатися, як кількість зробленою організацією кінцевої продукції або обсяги виробленої в процесі управління інформації.

Під економічністю апарата управління розуміються відносні витрати на його функціонування. Для оцінки економічності можуть використовуватися такі показники, як питома вага витрат на утримання апарата управління, питома вага управлінських працівників у чисельності промислово-виробничого персоналу, вартість виконання одиниця об'єму окремих видів робіт.

Адаптивність системи управління визначається її здатністю ефективно виконувати задані функції у визначеному діапазоні умов, що змінюються. Чим відносно ширше цей діапазон, тим більш адаптивною вважається система.

Гнучкість характеризує властивість органів апарата управління змінювати відповідно до виникаючих задач свої ролі в процесі прийняття рішень і налагоджувати нові зв'язки, не порушуючи властивій даній структурі упорядкованості відносин.

Оперативність прийняття управлінських рішень характеризує своєчасність виявлення управлінських проблем і таку швидкість їхнього розв’язання, що забезпечує максимальне досягнення поставлених цілей при збереженні стійкості налагоджених виробничих і забезпечуючих процесів.

Надійність апарата управління в цілому характеризується його безвідмовним функціонуванням. Для оцінки надійності апарата управління може використовуватися рівень виконання планових завдань і дотримання затверджених нормативів, відсутність відхилень при виконанні вказівок.

Також треба брати до уваги групу показників, що характеризують раціональність організаційної структури і її технічно-організаційний рівень. До них відносяться звенність системи управління, рівень централізації функцій управління, прийняті норми керованості, збалансованість розподілу прав і відповідальності.

Для оцінки ефективності управління важливе значення має визначення відповідності системи управління і її організаційної структури об'єктові управління. Це знаходить вираження в збалансованості складу функцій і цілей управління, відповідності чисельності складу працівників обсягові і складності робіт, повноті забезпечення необхідною інформацією, забезпеченості процесів управління технологічними засобами з урахуванням їх номенклатури.

Керованість організації визначається співвідношенням числа керівників і підлеглих, числом людей, що підкоряються одному керівникові, а також взаємовідношенням часу прийняття рішень з часом переходу об'єктів управління в різні стани, у тому числі і прогнозовані. Керованість, крім того, залежить і від технології.

Забезпечення ефективності системи управління є однією з важливих задач, від успішного рішення якої залежить ефективність діяльності підприємства.

Господарська структура підприємства може вважатися оптимальної в тому випадку, коли всі підрозділи підприємства доповнюють основне виробництво і забезпечують його функціонування, при цьому усі вони працюють з максимальною ефективністю з метою досягнення кінцевого результату, яким може вважатися випуск конкурентоздатної рентабельної продукції.

Цей підрозділ повинен включати короткий огляд відомих існуючих структур управління і обґрунтування вибору конкретного типу структури управління для кожного з виробництв з урахуванням впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовища.