4. Технологія вирощування озимої пшениці в умовах навчально-дослідного господарства Мирогощанського аграрного коледжу

4.1 Розрахунок величини урожайності озимої пшениці, яка забезпечується ресурсами тепла, фар, вологи та визначення запланованої врожайності

У програмуванні урожаїв потенційною урожайністю (ПУ) прийнято вважати максимальну врожайність, яку можна одержати при заданому коефіцієнті засвоєння ФАР посівом, якщо іншими факторами життя рослини (посівів) забезпечені повністю. Отже, у цьому випадку доцільніше говорити про потенційну урожайність за ФАР, а не в цілому про потенційну врожайність.

Дослідження енергетичного балансу фотосинтезу дали можливість вченим розрахувати можливі коефіцієнти засвоєння ФАР посівами і використати їх для розрахунків урожайності за ресурсами ФАР. Потенційна врожайність за сонячною радіацією розраховується по такій формулі:

де ПУ – потенційна врожайність абсолютно сухої маси основної й побічної продукції, т/га.

Q_ФАР – сумарне надходження ФАР за період активної вегетації культури, кДж/га.

К_ФАР – проектований коефіцієнт засвоєння ФАР посівом, %.

q - калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/кг або кДж/кг;

10² - коефіцієнт для перерахунку врожайності в т/га;

10² - коефіцієнт для перерахунку К_ФАР в абсолютні величини.

На підставі визначеної потенційної врожайності в абсолютно сухій біомасі

визначається врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості:

; ;

або

;

де ПУ_О, ПУ_П - відповідно потенціальна врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості, т/га;

а, а_О, а_П - врожайність-відповідно, загальна (а), основної (а_О) та побічної (а_П) продукції;

С^о, С_п - стандартна вологість відповідно основної й побічної продукції, % (для зернових культур 14).

Км - коефіцієнт господарської ефективності врожаю (частка ос­новної продукції в загальній біомасі врожаю).

Коефіцієнт корисної дії ФАР (К_ФАР) визначається за формулою:

або

де ПБУ - планована біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси (основна й побічна продукція), яка визначається за формулою:

Уо і Ур – біологічна врожайність сухої біомаси основної і побічної продукції, кг/га;

q_o i q_p – теплотворна здатність сухої біомаси, кДж або ккал/кг;

де У – проектована (планована) врожайність основної продук­ції стандартної вологості, т/га;

С_О – стандартна вологість основної продукції, %;

а – сума частин основної й побічної продукції в урожаї.

Розрахунок потенційної урожайності:

Отже, потенційна урожайність озимої пшениці сорту Перлина Лісостепу при ККД ФАР 1.3% становить 82 ц/га

Розрахунок ДМУ за ресурсами вологи. Серед мало регульованих природних факторів урожайності в природних умовах волога є одним із найбільш лімітуючих факторів впливу на величину урожайності. Тому за її ресурсами насамперед і потрібно оцінювати можливості реалізації інших факторів, розраховуючи урожайність, якої можна досягти. Це - один із методів визначення так званої дійсно можливої урожайності (ДМУ). ДМУ за природним вологозабеспеченням є одним із видів кліматично забезпеченої урожайності (КЗУ), бо природній баланс води на місцевості є важливим кліматичним і погодним фактором території.

Поширеним є розрахунок ДМУ за коефіцієнтами сумарного водовитрачання (КВ) та транспіраційними коефіцієнтами (ТК).

Тепер визначаємо дійсно можливу врожайність (ДМУ) за ре­сурсами вологи, для цього використовують такі формули:

або

де в першій формулі ДМУ - врожайність абсолютно сухої біомаси, а в другій – врожайність господарсько-цінної частини врожаю або загальної біомаси стандартної вологості, т/га;

W – ресурси доступної рослинам вологи, мм;

КВ – коефіцієнт водоспоживання, мм/ц або м³/ц;

ТК – транспіраційний коефіцієнт.

За співвідношенням основної й побічної продукції в біомасі визначається рівень урожайності кожної з них.

Як видно з розрахунків потенційна врожайність озимої пшениці за ресурсами доступної вологи становить 107,6ц/га.