Огляд літератури
Аналіз стану світового та вітчизняного виробництва озимої пшениці
На початку хх століття було відомо не менше 200 сортів пшениці і все ж, де й коли взяла свій початок посівна традиція цієї рослини ? Це запитання не дає спокою не одному поколінню вчених, утім, як і все, що пов’язано із процесом окультурення земель і перетворення суспільства бурлак - мисливців у суспільство осілих хліборобів. Поки що вважається, що культура пшениці почалася на Близькому Сході шляхом “одомашнення” дикої пшениці, що все ще збереглась в цьому районі. Археологи вважають, що перша “ одомашнена “ пшениця з’явилася 9250 років тому, а процес окультурення тривав щонайменше 200 років.
Кен-іги Танго з Інституту гуманітарних і природних наук Кіото і Джордж Уілкокс із Національного центру наукових досліджень Франція наприкінці березня 2006 р опублікували результати своїх досліджень найстародавнішого неолітичного, етапу становлення рослинництва на Близькому Сході. Суть викладеного полягає в тому, що виведення пшениці в культуру тривало довше, 200-800 років, як прийнято вважати, а щонайменше 1250.
Раніше дослідження базувалися на середніх швидкостях штучної селекції за цілеспрямованої діяльності рослинників. Але древні хлібороби, як вважає Д.Уілкокс, ніякого відбору не вели, а отже, виведення й поширення “одомашненої ” пшениці тривало довше. Вчений на дослідній ділянці обробляв поля із сортами дикої пшениці кам’яними знаряддями і показав, що ніякої селекції за первісного способу вирощування і збирання врожаю не відбувається.
Свою думку Д.Уілкокс відстоює протягом 20 років. Нові результати, які свідчать на користь того, що ” одомашнювання “ пшениці тривало не менше тисячоліття, вчений одержав разом із колегою з Японії досліджуючи знахідки колосся пшениці із близькосхідних неолітичних стоянок. За морфологічними ознаками колосків відрізнити дику пшеницю від культурної нескладно. У дикої пшениці дозрілі зерна разом із плодовими та насіннєвими оболонками легко опадають,особливо ті, що розміщенні на верхівці. При цьому колосові луски, відвалюючись, залишають на стеблі характерні сліди. У культурної пшениці зерно падає з колосся тільки після механічного удару ( обмолоту ). Не опадаюче колосся – це одна з найкорисніших для хлібороба властивостей, адже допомагає зберегти врожай.
Визначивши за цими ознаками частку диких і культурних колосків на стоянках різних періодів учені показали, що 10.2 тисячі років тому древні хлібороби сіяли дику пшеницю. За вісім тисяч років до цього в посівах Близького Сходу культурної та дикої пшениці було приблизно нарівно і тільки 6.5 тисяч років тому на культурні сорти припадає понад 90% вирощуваної пшениці (за матеріалами наукового журналу Science, 31march 2006 ).
Пшениця одна з основних і найдавніших культурних рослин у світі. Найбільші площі під пшеницею в Індії ( понад 26 млн./га ), Росії, Китаї, ЄС та США ( близько 20 млн. га чи більше ). Урожайність в Індії, Сполучених Штатах та особливо в Росії не найкраща в світі проте названі країни входять до п’ятірки найбільших світових виробників пшениці разом із ЄС і Китаєм де виробництво сягає понад 100млн. т Індія щороку збирає близько 70 млн. т пшениці, США-50-60, РФ-35-50млн.т.
За оцінками провідних організацій, що здійснюють моніторинг виробництва зернових на міжнародному рівні ( Міжнародна рада із зерна, Мінсільгосп США ), світове виробництво пшениці в 2006-2007 МР ( липень-серпень ) становило 590-593 млн. ( в 2005-2006 МР- 620-621млн.т ).
За попередніми даними Мінагрополітики виробництво пшениці в Україні в 2006/07 МР становило близько 14 млн. т.
Динаміку світового виробництва в розрізі світових країн – виробників подано у таблиці 1, збираних площ та врожайності загалом в світі на рисунку 1.
Таблиця 1.1 Динаміка світового виробництва зерна пшениці
Країна |
Роки |
||||||||
90/91 |
95/96 |
00|01 |
01|02 |
02|03 |
03|04 |
04|05 |
05|06 |
06|07 |
|
Всього |
588.0 |
537.9 |
581.5 |
581.1 |
567.6 |
554.6 |
628.6 |
620.6 |
593.1 |
ЄС-25 |
0.0 |
0.0 |
124.2 |
113.6 |
124.8 |
106.9 |
136.8 |
122.7 |
117.1 |
ЄС-15 |
89.1 |
86.2 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
Китай |
98.2 |
102.2 |
99.6 |
93.9 |
90.3 |
86.5 |
92.0 |
97.5 |
103.5 |
Індія |
49.9 |
65.5 |
76.4 |
69.7 |
71.8 |
65.1 |
72.2 |
68.6 |
69.4 |
США |
74.3 |
59.4 |
60.6 |
53.0 |
43.7 |
63.8 |
58.7 |
57.3 |
49.3 |
Росія |
49.6 |
30.1 |
34.5 |
46.9 |
50.6 |
34.1 |
45.4 |
47.7 |
44.9 |
Канада |
32.1 |
25.0 |
26.5 |
20.6 |
16.2 |
23.6 |
25.9 |
26.8 |
27.3 |
Пакистан |
14.4 |
17.0 |
21.1 |
19.0 |
18.2 |
19.2 |
19.5 |
21.5 |
21.7 |
Австралія |
15.1 |
16.5 |
22.1 |
24.3 |
10.1 |
26.1 |
22.6 |
25.0 |
10.5 |
Туреччина |
16.0 |
15.5 |
18.0 |
15.5 |
16.8 |
16.8 |
18.5 |
18.0 |
18.0 |
Україна |
30.4 |
16.3 |
10.2 |
21.3 |
20.6 |
3.6 |
17.5 |
18.7 |
14.0 |
Аргентина |
0.9 |
8.6 |
16.2 |
15.5 |
12.3 |
14.5 |
16.0 |
14.5 |
14.2 |
Іран |
8.0 |
11.3 |
8.0 |
9.5 |
12.5 |
13.5 |
14.0 |
14.5 |
14.0 |
Казахстан |
16.2 |
6.5 |
9.1 |
12.7 |
12.6 |
11.0 |
10.0 |
11.0 |
13.5 |
Єгипет |
4.3 |
5.7 |
6.4 |
6.1 |
6.3 |
6.4 |
7.2 |
8.2 |
8.2 |
Румунія |
7.3 |
7.7 |
4.6 |
6.7 |
4.3 |
2.0 |
6.5 |
5.9 |
4.8 |
Узбекистан |
0.6 |
2.4 |
3.6 |
3.4 |
5.0 |
5.4 |
5.3 |
5.8 |
5.9 |
Марокко |
3.6 |
1.1 |
1.4 |
3.3 |
3.4 |
5.1 |
5.5 |
3.0 |
6.1 |
Сирія |
1.7 |
4.2 |
2.7 |
4.5 |
4.5 |
4.7 |
4.3 |
4.7 |
4.5 |
Бразилія |
3.3 |
1.5 |
1.7 |
3.3 |
2.9 |
5.9 |
5.8 |
4.9 |
2.3 |
Інші країни |
63.1 |
55.4 |
34.7 |
38.4 |
40.8 |
40.4 |
45.0 |
44.4 |
44.1 |
Аналізуючи дану таблицю, можна зробити такі висновки:
Що найбільше виробляє зерна ЄС – 117.1млн. т це за 2006/2007 рр.;
Найменше – у Бразилії 2.3млн. т
Україна ж займає 10 місце, з виробництвом зерна 14 млн.т
Якщо аналізувати по роках, то починаючи з 1990 – 1991 рр. видно що тоді ще Україна знаходилась на 8 місці з валовим виробництвом зерна 30.4 млн. т. В цей час найбільше виробництво зерна припадало на такі країни як Китай – 98.2млн. т , ЄС 89.1млн. т і найменше Сирія 1.7 млн. т .
По роках показники виробництва зерна в світі змінюються залежно від потреб країни та природно кліматичних умов розміщення кожної з них. Але все ж таки лідери не змінюються і ними залишаються – ЄС та Китай їхній вал зростає з спадами в окремі роки.
Рис. 1. Площа збирання пшениці в світі, 1986/87-2005/06 МР, млн га
Дивлячись на дану діаграму видно, що площі вирощування пшениці в світі скорочуються, якщо в 1986р вони становили близько 230млн. га, то в 2006 – 217млн. га, що на 13 млн. га менше. Хоча між цими роками були випадки збільшення площ вирощування, наприклад в 1990р вона становила близько 232 млн. га.
Рис. 2. Урожайність пшениці в світі, ц/га
Якщо аналізувати урожайність пшениці то вона зростає,як видно по діаграмі. Це пов’язано із використанням прогресивної технології вирощування даної культури, а також з досягненнями науки і техніки які вводяться у виробництво. Якщо у 1986 році урожайність була на рівні 2т/га то на початку 2000 року вона становила – близько 2.6 т/га, а уже в 2006 році – 2.8 т/га. Якщо робити прогнози на найближчі роки, то на мою думку урожайності будуть продовжувати зростати, тому що створюються нові високоврожайні сорти які скоро будуть впровадженні у виробництво.
Якщо брати до уваги прогнози щодо споживання пшениці у світі то поки що єдиної думки немає. Міжнародна рада із зерна очікує, що воно становитиме 607 млн. т, прогноз Мінсільгоспу США ( USDA ) цей показник дещо вищий 620 млн. т.
Як вважають експерти IGC, продовольче й кормове споживання пшениці в поточному МР стримуватимуть обмежена пропозиція ( через зниження валового збору за значно нижчого збільшення запасів на початок МР ) та високі ціни ( світові ціни на пшеницю цього року були рекордно високими в Україні ціни зросли на початку сезону, але стабілізувалися після того, як уряд увів обмеження на вивезення ). У Міжнародній раді зерна не виключають зростання промислового використання пшениці (у біоетаноловому секторі), проте воно не покриватиме зменшення в продовольчому та фуражному секторах.
Щодо світової торгівлі пшеницею – обсяг річного експорту - імпорту зерна цієї культури закріпився на рівні 110 млн. т. Цього МР, як очікується, становитиме 106-109 млн. т ( структуру світового експорту та імпорту в розрізі основних країн-експортерів у 2005/06 та прогноз на 2006/07 МР подано на рисунку 3-6 ).
Найбільший обсяг пшениці з України було експортовано у 2002/03 ( 6.5 млн. т ) та 2001/02 МР ( 5.5 ).
Новий сезон теж може виявитись не найсприятливішим для експорту пшениці з України, хоча експортні надлишки мають зрости. Восени площі під озимою пшеницею ( на зерно ) за офіційними даними, було розширено на 800 тис га- до 5.9 млн. га. Отже, збільшення може бути, але якщо врожайність буде невисокою, то й додачу матимемо не таку й істотну.
Щодо перспективи 2007/08 МР, то на зростання врожаїв пшениці очікують у ЄС, СНД, США, Індії та Австралії. Водночас зниження прогнозують для Китаю в цілому, в світі виробництво пшениці має відновитись до рівня 2005/06 р, а той перевищувати його ( Моісеєва М., 2007 ).
Рис. 3. Структура світового експорту пшениці в фізичній вазі
( дані USDA ), липень-червень
Рис. 4. Структура світового експорту пшениці в фізичній вазі (дані USDA), липень-червень
Рис. 5. Структура світового імпорту пшениці в фізичній вазі ( дані USDA), липень-червень
Рис. 6. Структура світового імпорту пшениці в фізичній вазі ( дані USDA ), липень-червень
В Україні в основному вирощується озима пшениця на площі до 7.5 млн. га. До 55% площ її зосереджено в Степу, 35% _ Лісостепу і лише близько 10% на Поліссі і в західних районах України ( Каленська С.М., 2005 ).
Рис. 7. Структура посівів озимої пшениці по зонах України, %
Щороку в Україні реєструють для використання значну кількість сортів, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Тільки за 2005-2006 роки Реєстр сортів України поповнився 41 новим сортом, а всього допущено до використання 117 сортів озимої. Зареєстровані сорти за найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів інтенсивності, реакції на агрофон, умов вирощування. Вони характеризуються неоднаковими адаптивними властивостями, висотою, часом дозрівання, стійкістю до вилягання тощо ( Уліч Л., 2006 ).
Отже, в Україні потенційні можливості отримання прибутків від вирощування пшениці використовуються не більше ніж на 25-40%. Отримуючи в середньому 20-25 ц/га зерна, у 70-80% випадків шостого – четвертого класів з дуже високою собівартістю,сільгоспвиробник залишається практично без прибутку. Збільшення обсягів виробництва зерна і підвищення ефективності вирощування зернових є одним з найважливіших напрямів розвитку сільського господарства. Україна має усі необхідні передумови для вирощування високих урожаїв зернових культур, валові збори високоякісного зерна яких у абсолютній більшості років можуть досягти 60 млн. тонн, з яких на пшеницю має припадати 25-30 тон. Важливим чинником стабілізації зернового господарства і значним резервом збільшення врожаїв зернових культур, в тому числі озимої пшениці, є раціональний всебічно обгрунтованний, захист посівів від шкідливих організмів, а також погодно-кліматичних умов ( Жолобецький Г., 2007 ).
Якщо ж в загальному порівнювати показники посівних площ, урожайностей і валових зборів озимої пшениці за останні роки, то можна зробити висновок, що вирощування цієї культури дещо знижується. Це можна побачити на діаграмах,дані якої взяті із Статистичного щорічника за 2006р ( рис. 8-10 ).
Рис. 8. Динаміка посівних площ озимої пшениці в Україні, млн га
Рис. 9. Динаміка валового збору озимої пшениці в Україні, тис т
Рис. 10. Динаміка урожайності озимої пшениці в Україні, ц/га