3. Роз’яснення по пошуку необхідної допоміжної інформації.

Для того, щоб детальніше уявити, що таке «шкідливий виробничий фактор», «небезпечний виробничий фактор», доцільно звернутися до [13, 16]. Визначитися зі шкідливими та небезпечними факторами на робочому місці, можна, переглянувши літературні джерела, присвячені опису технологічного процесу або безпосередньо питанням охорони праці розглянутого виду виробництва на досліджуваному підприємстві. Можна порекомендувати також наступні джерела:

[5;19;21;87;91-95;101;106;111;112;115-141] — для професій у різних галузях промисловості;

[10; 14; 15; 108] — для робочих місць, які обладнані ПЕОМ;

[6; 10] — для робочих місць у навчальних закладах.

Встановити оптимальні та допустимі норми метеоумов для робочої зони виробничого приміщення, де буде встановлено автоматизоване устаткування , згідно з ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [30]. В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року [26,60].

Необхідно визначити джерела виділення, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК) [99], що потрапляють в повітря робочої зони виробничих приміщень, клас небезпеки та агрегатний стан , відповідно до ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности [32].

Якщо кількість шкідливих речовин, які виділяються в повітря робочої зони, створюють концентрації вищі за гранично допустимі, то необхідно, крім застосування систем вентиляції, вирішувати питання про використання засобів індивідуального захисту працюючих [23, 24,39,41,45, 105, 113].

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно бути правильно спроектованим та виконаним, відповідаючи вимогам СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искусственное освещение Нормы проектирования [42,63,100]. В виробничому приміщенні вказати, де буде встановлено устаткування, що проектується, вид виробничого освітлення (природне, штучне, змішане). На основі характеристики зорових робіт та ступеня точності виробничих процесів, обраної системи природничого освітлення визначити освітленість, потрібну для створення нормальних зорових умов на робочому місці, згідно з СНиП ІІ-4-79/85. Застосування одного природного освітлення недостатньо для створення нормальних безпечних умов праці, тому в даному розділі необхідно обґрунтувати вибір системи штучного освітлення ( загальне чи комбіноване). Якщо загальне освітлення виробничого приміщення не забезпечує нормальних зорових умов праці, то необхідно зробити розрахунок місцевого освітлення, для чого треба вибрати вид джерела світла, тип світильників, їхнє розташування у приміщення, визначити необхідну величину світлового потоку лампи та її потужність точковим методом [11,12,17,20,42,100].Для освітлення високих виробничих приміщень широко застосовуються ртутні дугові лампи високого тиску з спрямованою кольоровістю типа ДРЛ. Перспективними є натрієві лампи ДНаТ [15,16,100]. Передбачити (при необхідності) встановлення у виробничій будівлі та приміщеннях інших, окрім робочого, видів штучного освітлення (аварійного, евакуаційного), а також потрібну освітленість пульта керування.

При проектуванні устаткування необхідно розробляти заходи щодо зниження шуму, вібрацій, запобіганню їхнього шкідливого впливу на організм працюючих. Визначити допустимий рівень звукового тиску та звуку на постійних робочих місцях згідно з ДСН 3.3.6-037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [29,35,48].

Визначити гігієнічні норми загальної технологічної вібрації на постійних робочих місцях та локальної вібрації згідно з ДСН 3.3.6-039-99. «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та ДСТУ 2300-93. «Вібрація. Терміни та визначення» [34,59]. Необхідно оцінити чи раціонально розміщено основне та допоміжне обладнання в приміщенні, чи сприяє воно розсіюванню звукових хвиль, чи є можливість згрупувати найбільш «шумне» обладнання та відокремити його від інших робочих місць. Обґрунтувати вибір заходів щодо захисту працівників від дії шуму, зокрема, шляхом застосування акустичної обробки приміщень (звукопоглинальне облицювання стін та стелі, штучні звукопоглиначі різних конструкцій тощо), встановлення звукоізолюючих кабін, перегородок, екранів, кожухів, застосування індивідуальних засобів захисту [46]. Визначити джерела вібрацій та обґрунтувати запроектовані заходи щодо захисту від їх дії ( застосування віброізолюючих фундаментів під верстати, еластичних прокладок, амортизаторів, компенсаційних розширювачів і вібропоглинальних з’єднань у повітроводах та ін.). Якщо технічними заходами не вдалося знизити шум та вібрацію на робочому місці до допустимих величин, то вказати на використання відповідних засобів індивідуального захисту [23,45].

Електромагнітні поля (ЕМП) та іонізуючі випромінювання, які не виявляються органами чуття людини, справляють негативний вплив на організм, призводячи, як до гострих. так і до хронічних уражень, порушень в системах і органах. Тому виникає потреба захисту працюючих від їх шкідливого впливу.Необхідно визначити джерела електромагнітних та іонізуючих випромінювань і оцінити їх рівні. Зробити висновок щодо відповідності останніх гранічним величинам, регламентуємих нормативними документами: ДНАОП 0.03-3.30-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. а також ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах” встановлюють норми змінних ЕМП [31,54,57,76,96]. Основним державним документом, що встановлює систему радіаційно – гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінювання як для окремої людини, так і для суспільства взагалі є „Норми радіаційної безпеки України (НРБУ – 97)” [53]. Обґрунтувати необхідність застосування відповідних заходів щодо запобігання впливу на працюючих різних видів випромінювань, а саме: екранування, захисні камери, автоматизація процесів, будівельно-планувальні рішення, використання засобів індивідуального захисту [23,45,52,57].

Провести порівняльний аналіз існуючого аналогічного устаткування та запроектованого, і показати переваги останнього з точки зору техніки безпеки, ергономіки, технічної естетики. Обґрунтувати доцільність системи автоматизації обладнання (виробництва), що проектується с точки зору охорони праці [77,104,114]. Широке використання в промисловості електродвигунів, нагрівальних приладів, електричних систем управління, працюючих в різних умовах навколишнього середовища, потребують підвищеної уваги до забезпечення електробезпеки, до розробки заходів та засобів, які б забезпечували захист людини від впливу електричного струму [7,17,43,49,51,57,75,78-83, 89.90,110]. Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де проектуються автоматизація та механізація виробничих процесів, застосовуються промислові роботи, а також у приміщеннях, де встановлюються електронно-обчислювальні машини і персональні комп’ютери (ЕОМ) відображені у ГОСТі 12.2.072-82, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТі 12.1.030-81, Правилах будови електроустановок (ПБЕ), ВСН 59-88 й в нормативно-технічній експлуатаційній документації заводу-виробника [15 -19].

Необхідно визначити категорію приміщення щодо небезпеки ураження людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні (згідно ПБЕ)[75,78-85]. Особливо небезпечними приміщеннями є більша частина виробничих приміщень. До них дорівнюються території розміщення зовнішніх електроустановок [24,30]. Вказати параметри силової мережі електроустановок автоматизуємого устаткування (вид струму, напруга, схема мережі, режим роботи нейтралі). Вказати джерело живлення проектуємої системи та його електричні параметри. Враховуючи клас вибухо- та пожежонебезпеки приміщення (відповідно до ПБЕ), в якому буде встановлено устаткування, вибрати необхідне виконання електродвигунів та пускорегулювальної апаратури, тип електропроводки, спосіб її прокладання по конструктивних елементах устаткування, вид роз’ємів та з’єднання електропроводів. Визначити клас електротехнічних виробів за способом захисту людини від ураження електричним струмом. Згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75.ССБТ. „Изделия электротехнические” існує 5 класів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ.

Клас 0 – вироби, які мають робочу ізоляцію, та не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до класів І чи ІІ.

Клас 0І – вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлюючої жили для приєднання до джерела живлення.

Клас І – вироби, що мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення, У випадку, коли вироб класу І має провід для приєднання до джерела живлення, цей провід повинен мати заземлюючи жилу та вилку із заземлюючим контактом.

Клас ІІ – вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію та не мають елементів для заземлення.

Клас ІІІ – вироби, які не мають ані внутрішніх, ані зовнішніх електричних ланцюгів з напругою більше 42В.

Вироби, що отримують живлення від зовнішнього джерела, можуть бути віднесені до ІІІ класу тільки в тому разі, якщо вони призначені для приєднання безпосередньо до джерела живлення напругою не більше 42В, в якого під час холостого хода вона не перевищує 50В. При використанні в якості джерела живлення трансформатора або перетворювача його вхідна та вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’зані, і поміж ними повинна бути подвійна або посилена ізоляція [85]. Визначити захист під час переходу вищої напруги в мережу нижчої. В мережах напругою до 1000В для захисту від небезпеки переходу вищої напруги в сторону нижчої(як правило, малої напруги) один з виводів або середню точку обмотки нижчої напруги заземлюють чи занулюють, або використовують заземлений екран чи екранну обмотку поміж обмотками вищої та нижчої напруг трансформатора. При наявності заземленого екрану або екранної обмотки перехід вищої напруги в мережу нижчої неможливий. Вибрати систему захисту від небезпеки переходу напруги на конструктивні частини електрообладнання у випадку пробою ізоляції та замикання на корпус (захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення)[79,80,89,90,110].

Пожежі на підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих й можуть спричинити великі матеріальні збитки. Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та пожежного захисту [33, 50,67-75,88,103,126,129]. Визначити категорію виробничого приміщення, де буде встановлено автоматизоване устаткування, за вибухо- пожежною та пожежною небезпекою (А,Б,В,Г,Д,Е) згідно з НАПБ Б.07.005-86 [69]. Також необхідно оцінити пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів, які застосовуються на даному виробництві. Така оцінка полягає у визначенні цілої низки показників , характеристика та кількість яких, згідно з ГОСТ 12.1.044-89, залежить від агрегатного стану речовини [50]. Встановити групу будівельних матеріалів за здатністю до загоряння, ступінь вогнестійкості та мінімальні межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій згідно з СНиП 2.01.02-85 „Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений”. Проаналізувати причини займань та пожеж, що можуть статися під час експлуатації запроектованого устаткування (довготривалі перевантаження електромереж, короткі замикання, значні перехідні опори,іскроутворення, наявність джерел відкритого вогню, застосування нагрівальних пристроїв, поява та накопичення статичних зарядів і т.д.) Згідно з ПБЕ головним заходом запобігання пожеж та вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях [75,78]. Передбачити засоби щодо недопущень пожеж на такому обладнанні (плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі, теплові реле, іскрогасники, термоізоляційні покриття, нейтралізація статичних зарядів, вибір електропроводів з відповідною площею поперечного перерізу провідника тощо) Визначити які первинні засоби пожежогасіння можна використовувати при виникненні пожеж, їх необхідну кількість та місця розташування згідно з ДБН В.2.5-13-98 [70, 73, 74]. Промислові приміщення повинні мати зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання, запроектоване згідно з вимогами Держастандартів [70-74]. В будівлях і спорудах з пожежонебезпечним виробництвом встановлюються автоматично діючі спринклерні та дренчерні системи для гасіння пожеж. Установки газового (вуглекислота, азот, аргон) і хдадонового (суміші „3,5”, „3,5В”, хладон) пожежегасіння найбільш ефективні. Вони можуть мати ручний і автоматичний привід. Указати встановлені в приміщенні засоби пожежогасіння (внутрішній пожежний водопровід низького тиску, спринклерні та дренчерні системи, вуглекислотні, пінні та інші вогнегасники, бочки з водою, ємності з піском тощо). Розробити систему пожежного зв’язку та сигналізації для оповіщення працюючих. Навести об’ємно-планувальні та конструктивні рішення шляхів евакуації людей. Якщо система автоматизації збільшує пожежну небезпеку, то необхідно передбачити додаткові заходи або первинні засоби пожежегасіння [102-107].

Нижче наводяться завдання, які стосуються виробничої санітарії, безпеки праці, та пожежної безпеки. Наприкінці задач у квадратних дужках вказано посібник, де наведено приклад розв’язання цього завдання.

Наприклад: Розрахунок системи опалення. Проектування системи штучного освітлення. Розрахунок штучного освітлення. Вибір кількості та розташування віброізоляторів. Розрахунок інтенсивності електромагнітного поля на робочому місці. Вибір та розміщення автоматичних пожежних сповіщувачів. Розрахунок зони захисту блискавковідводу. Розрахунок звукоізоляції кабіни спостереження та дистанційного керування. [8,87,91-95,101,106,111,112,115-121,122-141];

Розрахунок бічного природного освітлення приміщення [8, 17,100];

Визначення необхідного повітрообміну в приміщенні по шкідливих речовинах. Визначення необхідного повітрообміну. Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла. Визначення інтенсивності теплового опромінення працюючого. Розрахунок необхідної площі вікон для бічного природного освітлення. Визначення рівня шуму, створюваного вентиляторами. Розрахунок звукоізолюючої здатності стіни. Розрахунок припустимого часу робіт при електромагнітному випромінюванні. Розрахунок мінімальної відстані до джерела ЕМП. Розрахунок екрана для захисту від ЕМП. Розрахунок експозиційної дози рентгенівського випромінювання. Визначення потужності лазерного випромінювання на робочих місцях. Заходи з безпеки праці. Розрахунок еквівалентного питомого опору землі. Розрахунок опору заземлюючого пристрою у двошаровому ґрунті. Розрахунок питомого опору багатошарового ґрунту. Розрахунок контурного заземлюючого пристрою. Розрахунок заземлення методом наведених потенціалів. Розрахунок напруги дотику. Заходи з пожежної профілактики. Розрахунок блискавковідводу. Розрахунок автоматичної системи пожежогасіння. Вибір типу спринклерної установки. Розрахунок шляхів і часу евакуації. Розрахунок необхідної кількості й типів вогнегасників. Розрахунок часу утворення вибухонебезпечної концентрації [17, 87,91-95,101,106,111,112,115-121,122-141].