- •22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
- •24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
- •1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
- •1.5. Цивільне судочинство і його стадії
- •1.6. Наука цивільного процесуального права
- •2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права
- •3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин
- •4.1. Поняття сторін у цивільному процесі
- •4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •5.1. Поняття третіх осіб
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •5.3, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі
- •7.1. Поняття представництва в суді
- •7.2. Види судового представництва
- •7.3. Повноваження процесуального представника
- •8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •8.2. Обчислення процесуальних строків
- •9.1. Поняття і види підвідомчості
- •9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції
- •10.2. Функціональна підсудність
- •10.3. Територіальна підсудність
- •10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •11,1. Поняття та види судових витрат
- •11.2. Судовий збір
- •11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи
- •11.4. Розподіл витрат між сторонами
- •12.1. Поняття і мета судового доказування
- •12.2. Поняття судових доказів
- •12.3. Предмет доказування
- •12.4. Підстави звільнення від доказування
- •12.5. Процес доказування
- •12.6. Забезпечення доказів
- •13.1. Поняття позову
- •13.2. Елементи позову
- •13.3. Види позовів
- •13.6. Забезпечення позову
- •14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •14.2. Позовна заява та її реквізити
- •15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу
- •15.2. Попереднє судове засідання
- •15.3. Підготовка справи до судового розгляду
- •15.4. Судові виклики і повідомлення
- •16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •16.2. Частини стадії судового розгляду
- •16.5. Фіксування цивільного процесу
- •17.1. Поняття і види судових рішень
- •17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду
- •17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- •17.4, Законна сила рішення суду
- •17.5, Ухвала суду як вид судового рішення
- •18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи
- •18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення
- •19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження
- •19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу
- •19.4. Скасування судового наказу
- •20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства
- •20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою
- •20.5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •20,11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення
- •21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом
- •22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом
11.2. Судовий збір
Судовий збір - це грошова сума вс?пановленого законом розміру, яку сплачують особи, що звертаються до суду зі заявами, за провадження судом у їхніх інтересах визначених процесуальних дій.
Судовий збір сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначено в законі з урахуванням предмету позову. Умови сплати є однакові для всіх. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначено в законі.
Судовий збір виконує кілька функцій:
- стимулювальну - сторона, яка несе витрати, сплачуючи судовий збір, переконана в доцільності свого звернення. Це сприяє заявленню обґрунтованих вимог та клопотань;
- дисциплінарну - якщо рішення у справі буде прийнято на користь позивача, суд на його прохання покладав на відповідача обов'язок відшкодувати усі судові витрати. Тому відносно високі ставки, зокрема судового збору, мають стимулювати відповідача до добровільної домовленості в позасудовому порядку;
- компенсаційну - часткова компенсація державних витрат на утримання судів. Однак це не означає, що фінансування судів залежить від розміру судового збору. Суди, як державні органи, перебувають виключно на державному утриманні.
Суд має право відстрочити або розстрочити, а також зменшити або звільнити від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення осіб, які не взмозі оплатити їх у повному обсязі (ст. 82 ЦПК України).
Фактична підстава для відстрочення або розстрочення є майновий стан сторони. Суд вирішує такі питання в кожному конкретному випадку на свій розсуд. Правом на відстрочення чи розстрочення, а також зменшення або звільнення від сплати судових витрат можуть скористатися усі, хто звертається до суду з вимогою захистити свої права та інтереси. Наприклад, це може бути відповідач при зверненні з зустрічним позовом чи третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Прохання може висловити і фізична особа, і юридична.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не буде оплачено, заява, відповідно до ст. 207 ЦПК України, залишається без розгляду, або витрати стягують за судовим рішенням у справі, коли оплату судових витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення цього рішення.
До набуття чинності закону, що регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір за звернення до суду сплачують у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Відповідно до ст. 6 Декрету КМУ «Про державне мито», державне мито сплачують за місцем розгляду та оформлення документів і зараховують до бюджетів місцевого самоврядування.
За подання окремих заяв, що не відносяться до позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг судовий збір не сплачується. Наприклад, заява про скасування ухвали суду, про відмову від позову або визнання позову,
про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, про забезпечення позову чи заміну одного способу забезпечення на інший.
Із зутрічних позовів та позовів третіх осіб судовий збір стягують на загальних підставах. У разі правонаступництва судовий збір сплачує правонаступник лише у разі, якщо його не сплатив попередник. За повторно подані заяви, які раніше залишено без розгляду, судовий збір сплачують на загальних підставах.
У разі роз'єднання судом декількох позовних вимог у самостійне провадження, судового збору, сплаченого за подання позову, не повертають, а перерахунку його розміру не проводять. У виділеній самостійно справі судового збору не сплачують.
Особи, яких звільняють від сплати судового збору, визначені у ст. 4 Декрету КМУ. До них належать позивачі за позовами про стягнення заробітної плати й іншими вимогами, що випливають із трудових відносин; позивачі за позовами, що випливають з авторського права; позивачі за позовами про стягнення аліментів тощо (всього 46 категорій). Перелік цих осіб не є вичерпним. Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ, місцеві ради можуть в окремих випадках встановлювати пільги зі сплати державного мита у частині, що зараховується в місцевий бюджет, а по коштах, що зараховуються в державний бюджет, такі пільги встановлює Міністерство фінансів України.