4.1. Внутрішні запам’ятовуючі пристрої

Однією з центральних ланок комп’ютера з архітектурою фон Неймана є пристрої збереження інформації, чи так звана комп’ютерна пам’ять. Сучасні комп’ютери оснащені кількома видами запам’ятовуючих пристроїв, що призначені для виконання своїх особливих функцій. Часто для скорочення замість терміну «запам’ятовуючий пристрій» вживають термін «пам’ять».

Універсального запам’ятовуючого пристрою не існує, і умовно комп’ютерну пам’ять можна поділити на:

1. Пристрої внутрішньої пам’яті. Тут зберігаються спеціальні програми, що потрібні для увімкнення та функціонування комп’ютера. Ці пристрої знаходяться на материнський платі.

2. Пристрої зовнішньої пам’яті. Призначені для збереження програм та документів користувача (операційна система, прикладні програми, текстові документи, фотографії, музика тощо). Ці пристрої можуть знаходитися у системному блоці, але не на материнській платі чи під’єднуватися до зовнішніх портів системного блоку.

Оперативний ЗП

Постійний ЗП

Енергонезалежний ЗП

Кеш-пам’ять процесора

Твердий диск

Оптичні диски

Флеш-пам’ять

Інші пристрої

Внутрішні запам’ятовуючі пристрої

Під внутрішньою пам’яттю розуміють всі види запам’ятовуючих пристроїв, що реалізовані у вигляді мікросхем і розташовані на материнській платі.

Там зберігається лише інформація, що потрібна для виконання основних функцій комп’ютера і не призначена для збереження документів користувача чи прикладних програм.

До пристроїв внутрішньої пам’яті відносяться

1. Оперативний запам’ятовуючий пристрій.

2. Постійний запам’ятовуючий пристрій.

3. Енергонезалежний запам’ятовуючий пристрій.

Оперативна пам’ять RAM (Random Access Memory)

Оперативна пам’ять - це робоча ділянка для процесора і використовується для швидкого обміну інформацією (командами та даними) між процесором та іншими пристроями. До неї завантажується програма чи кілька програм з якою працює користувач.

Коли користувач запускає програму, вона завантажується до оперативної пам’яті, і лише після цього процесор виконує команди цієї програми. Також в оперативній пам’яті знаходиться інформація, яку обробляє процесор і туди заносяться результати цієї обробки. При виконанні команди Зберегти (Save) вміст оперативної пам’яті зберігається у вигляді файлу на твердому диску чи іншому носії.

Оперативна пам’ять є тимчасовим сховищем, тому дані і програми в ній зберігаються лише при увімкнутому комп’ютері або до натиснення кнопки перевантаження (Reset). Тому, перед вимиканням чи перевантаженням комп’ютера слід зберегти всі результати на певний носій інформації, що може зберігати інформацію постійно і тривалий час (твердий диск, флеш-накопичувач тощо). Також, на випадок раптового вимикання електрики, варто що 10-15 хвилин зберігати документ, з яким працює користувач.

Назва «оперативна» свідчить, що цей пристрій працює дуже швидко і процесор не гає часу під час обробки інформації.

Важливою характеристикою оперативного запам’ятовуючого пристрою є об’єм. Чим він є більшим, тим більше програм можна запустити на комп’ютері одночасно і робити складні операції (обробка зображень, перегляд відеофільмів, сучасні ігри, робота з надвеликими базами даних тощо).