Завдання № 3. Вкладання плоских фігур (дошка Сегена і її модифікації).

Тут можливості здійснення аналізу і синтезу прослежи­ваются в умовах заповнення контура цілого цілими вкладками або частинами-вкладками. В порівнянні із завданням № 2 це складніше завдання, оскільки дитя повинне оперувати малознако­мыми предметами, що є для нього абстрактними. Некото­риє вкладки розділені на частини, причому міра контрастності як вкладок, так і їх частин змінюється. Таким чином, аналіз і синтез здійснюються в різних по мірі трудності умовах. Об­легчаєт дитяті рішення задачі конструювання цілого на плоско­сти наявність поглибленого контура цілого у вигляді пазів, ограничи­вающих можливості вкладання фігур.

Це завдання має три міри складності. Дитяті предъявлются послідовний три різні види дощок. Спочатку — дошка № 1, де вкладиші є цілісними елементами із зображенням предметів з високою мірою контрастності. Потім — дошка № 2, де вкладиші із зображенням предметів розділені на разное коли­чество частин, а форми їх мають неяскраво виражену контрастність. На дошці № 3 вкладишами є геометричні эле­менты, розділені на складові частини.

Завдання № 4. Складання розрізних фігур і картинок.

Завдання направлене на оцінку здатності смислового і про­странственного співвідношення частин і цілого, а також їх координа­ции. Виявляються рівень і варіативна способів побудови симультанно-розчленованого образу і координація цих способів між собою. Робота з серією розрізних картинок різної міри сложно­сти, визначуваною вмістом зображення, конфігурацією і ко­личеством його частин, дозволяє зафіксувати, як дитя може відтворити ціле з частин з опорою і без опори на кордони цього цілого, представляючого смислову єдність, і як уявний син­тез забезпечує сукупність властивостей цілого. Виконання завдання можливе лише при певній сформованості наглядно-об­разного мислення. Дитя оперує знайомим йому по содержа­нию матеріалом, рівень операції — матеріалізований.

Завдання № 5. Складання геометричних зображень по об­разцу («Кубики Косса»).

Завдання дає можливість оцінити дії дитяти з плоскими (варіант 1) і об'ємними (варіант 2) об'єктами з опорою на схеми зображення моделей. Для правильного виконання цих завдань необхідно провести наочно-образний аналіз конструкції объ­екта, тобто по суті передбачити створюваний уявний образ, передбачати, як слід розташувати деталі для створення заданого цілого.

Можливість самостійно побудувати конструкцію, изображен­ную на кресленні, залежить від зрительно-пространственного аналізу креслення, тобто від розуміння співвідношення частин, свободи оперирова­ния їх образами. У об'ємному варіанті для виконання завдання з кубиками Косса необхідно «перевести» площинне зображення в об'ємне. Ця операція перешифровки, як показали исследова­ния, дуже важка і вимагає високого рівня узагальнення і процесу перенесення.

Складність вирішення завдань з кубиками Косса полягає і в тому, що елементи, з яких будуються конструкції, не збігаються з не­посредственно сприйманими зоровими структурами, а для вирішення завдання необхідне перешифровать безпосередні впе­чатления від образу в елементи, з яких ця конструкція произ­водится. Для виконання цих завдань потрібний певний рівень сформованості просторового сприйняття і дейст­вий. Фіксація труднощів при виконанні дитям завдань по­зволит судити про можливість операції просторовими образами, про рівень аналізу схематичного зображення об'єкту, об­разной антиципации проміжних і кінцевих результатів дей­ствий; можливості виділяти істотні ознаки об'єкту.