- •Методика дослідження мислення Опис системи завдань
- •Перша група методів
- •Завдання № 1. Розбір і складання піраміди.
- •Завдання № 2. Вкладання об'ємних фігур («Поштова скринька»).
- •Завдання № 3. Вкладання плоских фігур (дошка Сегена і її модифікації).
- •Завдання № 4. Складання розрізних фігур і картинок.
- •Завдання № 5. Складання геометричних зображень по образцу («Кубики Косса»).
- •Завдання № 6,7, 8. Невербальна класифікація.
- •Завдання № 9. Невербальні аналогії.
- •Друга група методів
- •Система оцінки і інтерпретація результатів
- •Способи виконання завдань можуть мати наступний вигляд.
- •3. Нестійкість використання адекватних операцій і дій.
Завдання № 3. Вкладання плоских фігур (дошка Сегена і її модифікації).
Тут можливості здійснення аналізу і синтезу прослеживаются в умовах заповнення контура цілого цілими вкладками або частинами-вкладками. В порівнянні із завданням № 2 це складніше завдання, оскільки дитя повинне оперувати малознакомыми предметами, що є для нього абстрактними. Некоториє вкладки розділені на частини, причому міра контрастності як вкладок, так і їх частин змінюється. Таким чином, аналіз і синтез здійснюються в різних по мірі трудності умовах. Облегчаєт дитяті рішення задачі конструювання цілого на плоскости наявність поглибленого контура цілого у вигляді пазів, ограничивающих можливості вкладання фігур.
Це завдання має три міри складності. Дитяті предъявлются послідовний три різні види дощок. Спочатку — дошка № 1, де вкладиші є цілісними елементами із зображенням предметів з високою мірою контрастності. Потім — дошка № 2, де вкладиші із зображенням предметів розділені на разное количество частин, а форми їх мають неяскраво виражену контрастність. На дошці № 3 вкладишами є геометричні элементы, розділені на складові частини.
Завдання № 4. Складання розрізних фігур і картинок.
Завдання направлене на оцінку здатності смислового і пространственного співвідношення частин і цілого, а також їх координации. Виявляються рівень і варіативна способів побудови симультанно-розчленованого образу і координація цих способів між собою. Робота з серією розрізних картинок різної міри сложности, визначуваною вмістом зображення, конфігурацією і количеством його частин, дозволяє зафіксувати, як дитя може відтворити ціле з частин з опорою і без опори на кордони цього цілого, представляючого смислову єдність, і як уявний синтез забезпечує сукупність властивостей цілого. Виконання завдання можливе лише при певній сформованості наглядно-образного мислення. Дитя оперує знайомим йому по содержанию матеріалом, рівень операції — матеріалізований.
Завдання № 5. Складання геометричних зображень по образцу («Кубики Косса»).
Завдання дає можливість оцінити дії дитяти з плоскими (варіант 1) і об'ємними (варіант 2) об'єктами з опорою на схеми зображення моделей. Для правильного виконання цих завдань необхідно провести наочно-образний аналіз конструкції объекта, тобто по суті передбачити створюваний уявний образ, передбачати, як слід розташувати деталі для створення заданого цілого.
Можливість самостійно побудувати конструкцію, изображенную на кресленні, залежить від зрительно-пространственного аналізу креслення, тобто від розуміння співвідношення частин, свободи оперирования їх образами. У об'ємному варіанті для виконання завдання з кубиками Косса необхідно «перевести» площинне зображення в об'ємне. Ця операція перешифровки, як показали исследования, дуже важка і вимагає високого рівня узагальнення і процесу перенесення.
Складність вирішення завдань з кубиками Косса полягає і в тому, що елементи, з яких будуються конструкції, не збігаються з непосредственно сприйманими зоровими структурами, а для вирішення завдання необхідне перешифровать безпосередні впечатления від образу в елементи, з яких ця конструкція производится. Для виконання цих завдань потрібний певний рівень сформованості просторового сприйняття і действий. Фіксація труднощів при виконанні дитям завдань позволит судити про можливість операції просторовими образами, про рівень аналізу схематичного зображення об'єкту, образной антиципации проміжних і кінцевих результатів действий; можливості виділяти істотні ознаки об'єкту.
