
- •Зміст курсової роботи
- •2. Вихідні дані на проектування
- •3. Розрахунок сталевого настилу
- •Рекомендовані товщини сталевого настилу
- •4. Підбір перерізу прокатної балки настилу
- •5. Підбір перерізу головної балки
- •5.3.2. Приклад розрахунку місцевої стійкості стінки
- •6. Центрально-стиснуті суцільні колони складеного перерізу
- •7. Бази центрально-стиснутих колон
- •8. Оголовки колон
7. Бази центрально-стиснутих колон
Запроектуємо
базу суцільної колони, стержень якої
розрахований в розділі 6. Матеріал бази
- сталь С235, бетон фундаменту класу В12,5
(
).
Розрахункове зусилля в колоні
.
Для колон суцільного перерізу раціональною є база з консольними ребрами-див.рис.7.1.
Рис. 7.1. База колони суцільного перерізу: - конструкція бази;
б
- схема плити;
- розрахункова схема консольного
ребра
Розрахунковий опір бетона місцевому зім’яттю при b=1.2:
.
Необхідна площа плити бази:
.
Висота
стінки двотаврового перерізу стержня
колони в нашому прикладі становить
,
товщина полиці
.
Приймаємо товщину консольного ребра
,
ширину звісу плити
.
Визначаємо ширину плити з конструктивних
міркувань (рис.7.1,
):
.
Необхідна довжина плити:
.
Як видно
із рис. 7.1,а
, необхідно, щоб виконувалась конструктивна
умова
.
Тобто в нашому прикладі довжину плити
призначаємо конструктивно. При цьому,
ширину консольного ребра приймаємо
конструктивно мінімальною
,
тоді довжина плити буде (рис.7.1,а):
.
Остаточно
приймаємо плиту бази розміром
.
Напруження під плитою:
.
Для визначення товщини плити обчислюємо згинаючі моменти на різних її ділянках (рис.7.1, б ).
Для консольної ділянки 1 за формулою:
.
Ділянка 2 оперта на три сторони, має довжину закріпленої сторони
,
вільної
сторони
.
При
,
за табл.7.1
-
.
Згинаючий момент за формулою:
.
Таблиця 7.1
Коефіцієнт
для розрахунку на поперечний згин плит,
що спираються на три сторони
-
0,5
0,6
0,7
0,8
0,060
0,074
0,088
0,097
0,9
1,0
1,2
1,4
0,107
0,112
0,120
0,126
2,0
>2
0,132
0,133
За
максимальним
значенням
згинаючого моменту
визначаємо товщину плити:
.
Тут
для сталі С235 при товщині листового
прокату
[1,
табл.51*].
З
урахуванням сортаменту
на листову сталь приймаємо товщину
плити
.
Ребро бази за статичною роботою являє собою косоль вильотом з погонним розподіленим навантаженням
.
Тут
-
площа, яка передає навантаження від
відпору фундаменту
на 1см довжини вильоту консолі ребра
(навантажувальна площа заштрихована на рис.6.14, ).
Згинаючий момент в защімленні консолі:
.
Перерізуюча сила в защімленні консолі:
.
З
міркувань забезпечення необхідної
жорсткості бази висоту консольного
ребра приймаємо не менше половини
найменшого габаритного розміру колони
:
.
Приймаємо
.
Ребра до полиць двотавру колони прикріплюємо зварними стиковими швами ш1 (рис.7.1). Прикріплення здійснюємо напівавтоматичним зварюванням зварювальним дротом Св-07А. Розрахунковий опір зварного стикового шва без застосування фізичного контролю якості за [1,табл.3]:
,
де
-
розрахунковий опір сталі С235 при товщині
прокату
від 2 до 20 мм).
Товщину стикового шва приймаємо за товщиною ребра t=1см, розрахункова довжина шва
.
Нормальні напруження від дії згинаючого моменту:
,
де
-
- момент опору стикового шва.
Дотичні напруження від дії перерізуючої сили:
.
Перевіряємо приведені напруження в шві ш1 (рис.7.1):
.
Прикріплення
стержня колони і ребер до
плити
здійснюємо кутовими
швами
ш2
(рис.7.1)
з мінімальним катетом
(при
товщині більш товщого з елементів, що
зварюються,
).
Загальна довжина швів становить
.
В запас міцності вважають, що зусилля від колони повністю передається на опорну плиту через шви ш2, причому рівномірно.
Сумарна несуча здатність зварних кутових швів за металом шва:
,
що значно
перебільшує розрахункове стискаюче
зусилля
.