Батькiвщина «Форда» I «Харлея»

У приозерному краї ще багато мiсць, гiдних уваги. Про Нiагару я вже якось писав — цього разу вибачайте. Натомiсть розповiм про два мiста.

Детройт — найбільший у свiтi виробник автомобiлiв, тут зосередженi головнi пiдприємства «Дженерал моторз», «Форд» i «Крайслер». Тим часом мiсто досить невелике, близько 900 тисяч населення. Переважна бiльшiсть мешканцiв — темношкiрi. Розташований Детройт на однойменнiй рiчцi, мiж озерами Гурон i Ерi. Вiн дуже симпатичний, особливо набережна. Але основна «родзинка» мiста, заради якої туристи долають сотнi кiлометрiв, — це славетний музей Генрi Форда. На територiї майже 100 гектарiв зiбрано понад мiльйон експонатiв, а рукописiв i документiв — понад 25 мiльйонiв! Це експозицiя американської технiки — вiд м’ясорубки до мiсяцехода. В роздiлi «Авто у життi американця» представленi всi машини, зробленi в США з 1896 року. Стоїть там i президентський «Lincoln-continental», у якому був застрелений Джон Кеннедi. Представлено старовинi фото- i кiнокамери, музичнi iнструменти, телефони, лiтаки, паровози, друкарськi станки, турбiни, велосипеди, виготовленi у США за останнi 300 рокiв. Є й вертолiт нашого спiввiтчизника Сiкорського. I що цiкаво — геть усi експонати перiодично вмикаються i працюють. Я сам бачив, як витягли на вулицю легендарний «Old 16 locomobile» 1908 року й почали описувати ним кола. Однак експонується не лише технiка. Є будинок братiв Райт, лабораторiя Томаса Едисона й багато iншого. I ще одне. В мiстi уже понад пiвстолiття щороку проходить грандiозний фестиваль старовинних автомобiлiв i велосипедiв, на нього їдуть з усiєї Америки.

Мiлуокi. Непримiтне мiстечко на захiдному березi озера Мiчиган стало вiдомим усьому свiту завдяки двом друзям — Вiльяму Харлi та Артуровi Девiдсону, якi в далекому 1903 роцi у дворi пiд навiсом створили «легенду Америки» — мотоцикл «Харлi Девiдсон». Другу хвилю свiтової слави Мiлуокi принiс майже через столiття iспанець Сантьяго Калатрава. Вiн спроектував i збудував тут павiльйон «Куадраччi» для Музею сучасного мистецтва. Споруда має вигляд птаха, який уранцi розправляє свої крила над озером, а надвечiр їх згортає. Я там був опiвднi — крила махали на втiху туристам. Насправдi ж це сонцезахисна структура з 27 сталевих, регульованих за висотою ребер, чи то пак — «пiр’їн». Розмах «крил» — 65 метрiв, вага «птаха» — 90 тонн.

Гостi з усiх-усюд насолоджуються видовищем пiд чудове пиво, яке давно варять у Мiлуокi етнiчнi нiмцi...

Зустрiчi

Мандруючи велосипедом, я часто потрапляв у нестандартнi ситуацiї i завдяки їм робив для себе певнi вiдкриття.

Проїжджаючи невеличке приозерне селище, зупинився бiля одного з пляжiв. Хотiв сфотографувати дюни, якi агресивно наступали на поселення. Навколо майже нiкого. На березi кiлька дiтлахiв будували з пiску «пiрамiду Хеопса», а вулицею ходила жiночка з дитячим вiзочком. На асфальтi стояли три хлоп’ячi велики. Я поставив поруч свiй i пiшов на пляж. Коли повернувся, свого вела не виявив. Розкривши рота, я простояв хвилин десять... А потiм побачив, як з-за рогу «виплив» мiй залiзний друг. На ньому збоку пiд рамою (до сiдла вiн не дiставав) прилiпився хлопчак. Пiд’їхавши, юний ковбой упевнено промовив: «Класний велосипед! Але мiй не гiрший. Якщо бажаєте, можете на ньому покататися». «Дякую, — вiдповiв я. — Наступного разу...».

Ще якось їхав я довгою вузькою косою з трьома паралельними вулицями. Раптом побачив красиву панораму — якраз сiдало сонце. Свiтляна дорiжка на озерi, корабель... Пiд’їхав до берега, прицiлився фотоапаратом i... не сподобалося. Потрiбен був перший план. Поруч стояв будинок весь у квiтах — те, що треба. I без паркана. Правда, в Америцi замiсть парканiв iснують дуже суворi закони. У мене спрацювало наше совкове: «якщо дуже хочеться, то можна»... Я забiг у двiр, упав на колiна перед квiтами, нацiлився i... знову не сподобалося. Треба вiдповзти. Я вiдповз так, що вперся «п’ятою точкою» у дверi. Знову прицiлився, але... кнопку натиснути не встиг. До двору раптом примчав «лендровер». Мої переляканi очi зустрiлися зi здивованим поглядом власника будинку. Як ви гадаєте, що було далi? Господар широко усмiхнувся i сказав: «Мабуть, iз другого поверху веранди знiмок буде кращим», — i вказав на сходинки. Потiм виклав iз машини валiзи з продуктами i так же раптово поїхав геть, залишивши мене з ковбасами i бананами на самотi. Нашвидку клацнувши панораму, я обережно обiйшов валiзи, сiв на вело i подався собi — подалi вiд проблем, поближче до нових вражень.

ЧИКАГО ЧЕКАЄ

Найкращий час для відвідання Чикаго — весна і осінь. Узимку температура повітря тут сягає -30ºС, а влітку +40ºС. Зате у квітні-травні цвітуть усі парки міста, а вересні-жовтні дерева вражають осіннім різнобарв'ям.

Пересуватися містом раджу на метро. Один квиток коштує 1,5$, проїзний на дві поїздки — 2$, абонемент на день — 5$, на два дні — 9$, а на п'ять днів — 18$.

ЛЕГКО ЗАОЩАДИТИ

• Вiд центру мiста до найвiдомiших туристичних об’єктiв курсують безкоштовнi автобуси.

• У парках «Грант» i «Мiленiум», а також у багатьох церквах часто влаштовуються безкоштовнi концерти, фестивалi сучасної та класичної музики.

• Бiльшiсть музеїв мають днi й години «вiдчинених дверей», коли з вiдвiдувачiв плати не беруть.

• У Чиказькому культурному центрi можна отримати купони зi знижками на вiдвiдання всiляких шоу i навiть ресторанiв.

Ключові поняття та терміни: Туристичні ресурси Американського макрорегіону. Північна Америка. Латинська Америка. Географія видів туризму Американського макрорегіону. Туристичні країни Північної і Центральної Америки: США, Канада, Мексика, Коста-Ріка, Гватемала, Беліз, Панама. Туристичні країни Карибського Басейну: Куба, Ямайка, Багамські острови, Домініканська республіка, Барбадос. Туристичні країни Південної Америки: Бразилія, Аргентина, Венесуела, Колумбія, Болівія, Еквадор, Чилі, Уругвай, Парагвай, Перу. Туристичний потенціал США як провідної туристичної країни Американського макрорегіону.

Контрольні запитання

?	Дайте загальну характеристику туристичних ресурсів Американського макрорегіону.
?	Охарактеризуйте особливості історико-культурного розвитку Північної та Латинської Америки.
?	У чому виявляється специфіка туристичного ринку та географія туризму Американського макрорегіону?
?	Охарактеризуйте туристичні ресурси Канади.
?	Розкрийте особливості туристичних ресурсів і розвиток туризму в країнах Центральної Америки.
?	Що Вам відомо про туристичну сферу на Кубі?
?	Чим вирізняються туристичні ресурси країн Карибського басейну?
?	Розкажіть про туристичний потенціал країн Південної Америки.
?	Що вирізняє Бразилію як один з центрів міжнародного туризму?
?	Охарактеризуйте туристичні ресурси Аргентини.
?	Розкрийте особливості географічного положення США.
?	У чому виявляється туристична специфіка США?
?	Назвіть основні об’єкти туристичного інтересу та визначте складові туристичного іміджу США.
?	Розкрийте специфіку політичного та адміністративно-територіального устрою США.
?	Яким чином природні особливості США впливають на розвиток туризму в цій країні?
?	У чому полягають особливості історичного розвитку США? Назвіть основні історико-культурні пам’ятки цієї країни.
?	Охарактеризуйте найважливіші туристичні центри США.

Література

1. Арье Л. Лучшие города США. Нью-Йорк, Лас-Вегас, Чикаго, Лос-Анджелес, Сан-Франциско / Арье Л. – М.: Эксмо, 2009. – 536 с.

2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу / Безуглий В. В., Козинець С. В. – Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: Академвидав, 2007. – 688 с.

3. Весь мир: Города и столицы: Энцикл. справ. – Минск: Харвест, 1999. – 462 с.

4. Воронцова Е. А. Города мира: Энциклопедия / Воронцова Е. А. – М.: РОСМЭН. – 208 с.

5. Воскресенский В. Ю. Международный туризм: Учеб. пособие / В. Ю. Воскресенский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463 с.

6. Все страны и территории мира: Новый географический справочник ЦРУ (The World Factbook) / Пер. с англ.: Леонович Л. – М.: Харвест; У-Фактория; АСТ, 2009. – 768 с.

7. География туризма. Ученик для вузов / Под. ред.: Александровой А.Ю. – М.: КноРус, 2009. – 592 с.

8. Глушко А. А., Сазыкин А. М. География туризма / Глушко А. А., Сазыкин А. М. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 2002. – 265 с.

9. Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навчальний посiбник / Головченко В. Кравчук О. – К.: Нiчлава, 2006. – 336 с.

10. Давыдов В.М., Бобровников А.В. Роль восходящих гигантов в мировой экономике и политике (шансы Бразилии и Мексики в глобальном измерении) / Давыдов В.М., Бобровников А.В. М.: ИЛА РАН, 2009. – 234 с.

11. Латинская Америка: социальные вызовы и политические процессы / Отв. ред.: д.и.н. Б.И.Коваль. – М.: ИЛА РАН, 2008. – 164 с.

12. Радовель В. Страноведение: США / Радовель В. – М.: Феникс, 2008. – 320 с.

13. Северная Америка / Под ред. Коршуновой Т. – М.: Ридерз Дайджест, 2002. – 160 с.

14. Страны и города: Современная иллюстрированная энциклопедия. – М.: РОСМЭН, 2007. – 576 с.

15. Тиг Д. США: быт, традиции, культура / Тиг Джина; Пер. с англ. И. Алчеева. – М.: АСТ: Астрель, 2007. – 159 с.

РОЗДІЛ 10