(Дудкін і. Kross по Америці // Міжнародний туризм. 2007. – №5.)

Озер на нашiй планетi безліч, але найбiльше їх у Пiвнiчнiй Америцi. I саме там, на кордонi США й Канади, знаходяться Великi Американськi озера. Головних п’ять: Верхнє, Гурон, Онтарiо, Мiчиган та Ерi. Найменше, Онтарiо, має площу 9 тисяч квадратних кiлометрiв, а найбiльше — Верхнє — понад 80 тисяч.

Якi там гарнi узбережжя! Пiвнiчнi береги — урвистi й дикi. Розчленованi численними затоками та бухтами, вони вражають рiзнобарвнiстю скель. Пiвденнi узбережжя — низькi й положистi, з глини або пiску. Дюни подекуди тягнуться на десятки кiлометрiв. Мiй велосипед їхав ними, як по асфальту — так ущiльнили пiсок дощi та прибiй. Вода в озерах така блакитна, що часом я не мiг знайти лiнiю, яка вiддiляє її вiд неба. Блукав я територiєю США, але iнколи вiльно читав вивiски канадських магазинiв i готелiв по той бiк кордону...

У Великих озерах зосередженi найбiльшi у свiтi запаси прiсної води. Нею користуються понад 250 мiст iз 25 мiльйонами мешканцiв.

Тут водяться оселедцi, сиг, щука, окунь, форель та iнша цiнна риба. I щоб отримати дозвiл на її вилов, наприклад, у озерi Мiчиган, потрiбно купити лiцензiю в Чикаго. А вона там коштує аж... 1 долар на мiсяць.

Найбiльша ж цiннiсть озер у тому, що це унiкальний водний шлях. Завдяки їм i рiчцi Святого Лаврентiя судна з Атлантики прямують до Середнього Заходу. За вантажообiгом озера учетверо перевершують славнозвiсний Панамський канал! Тому бiля них i виросли великi й багатi мiста: Чикаго, Детройт, Буффало, Клiвленд, Торонто...

Чикаго — щасливий погорiлець

Одне з найкрасивiших мiст Америки витяглося вздовж обсадженого липами i платанами берега Мiчигану майже на 140 кiлометрiв. У центральних кварталах — понад сто фантастичних за розмiрами та дизайном хмарочосiв, чи не найкраща у свiтi з архiтектурних колекцiй. Тут i найвища споруда Америки — Сiрс-Тауер (443 м, 110 поверхiв), i прорiзаний дiагоналями центр Джона Хенкока (100 поверхiв), i яскраво-бiлий Еон-бiлдинг (83 поверхи), i черепашки-близнюки — вежi Марина-сiтi, i 40-поверхова редакцiя «Чикаго триб’юн» iз готичним шпилем...

Iсторiя мiста коротка, але динамiчна. Перше поселення з’явилося тут 1779 року. Статус мiста воно отримало в 1830-му, маючи 4 тисячi мешканцiв. А в 1890-му тут уже було 13950 виробництв i десятки великих боєнь. Чикаго тримало першiсть у свiтi за торгiвлею хлiбом та м’ясом. Нинi населення мiста сягає понад 3 мiльйони.

Невiдомо, якою була б його доля, коли б не трагедiя. 1871 року в Чикаго вiд перекинутої хвостом коня гасової лампи сталася пожежа, що знищила мало не все мiсто. Нiби злий жарт: уцiлiли тiльки кам’яна водонапiрна вежа (нинi — туристичний об’єкт) i будинок пожежної охорони. Парадокс, але вогонь розчистив мiсце для iнтенсивної забудови за передовими на той час технологiями. Тепер Чикаго вабить широкими проспектами, просторими набережними й великими парками.

Колись Iльф i Петров писали у своїй «Одноповерховiй Америцi»: «Навряд чи де ще у свiтi рай i пекло переплелися так тiсно, як у Чикаго». Пiд пеклом малися на увазi мiськi нетрi, купи смiття та сумнозвiснi гангстери. Я дуже багато мандрував по Чикаго i нiчого подiбного не бачив. Про рекет давно забули, мешканцiв гетто в рамках соцiальної програми переселили до «бiлих» передмiсть, вулицi вразили чистотою i безлiччю квiтiв.

Жебраки все ж таки є, але бiльшiсть iз них чомусь не схожi на злиденних i немiчних. Це своєрiдна фiлософiя i спосiб життя певних людей. Таких я зустрiчав у Парижi, Римi, Амстердамi... З одним поспiлкувався i в Чикаго. Червонопикий здоровань iз задоволенням менi позував, смiявся i радiв життю. Вiд плати категорично вiдмовився, промовивши щось типу «iз друзiв грошей не беру».

I такий контраст: це мiсто — одне з головних iнтелектуальних центрiв. США.

Тiльки один Чиказький унiверситет дав свiту... 65 нобелiвських лауреатiв!