- •Туристичне країнознавство
- •Туристичне країнознавство
- •Національна держава і міжнародний туризм у вимірах глобалізації (вступ до курсу)
- •1.1. Національна держава в умовах глобалізації
- •1.2. Туризм як прояв та чинник глобалізації сучасного світу
- •1.3. Парадигма47 туризму XXI століття
- •Туристичне країнознавство як навчальна та наукова дисципліна
- •2.1. Основні етапи розвитку країнознавчих знань та інституціоналізація країнознавства
- •Туристичне країнознавство: історія становлення, об’єкт, предмет, функції та взаємозв’язок з іншими дисциплінами
- •Принципи, методи та закономірності у країнознавстві
- •Категорії туристичного країнознавства
- •Політична карта світу – основа країнознавчих знань
- •Етнічна карта світу
- •Лінгвістична карта світу
- •3.4. Релігійна карта світу
- •Основні концепти просторово-територіальної організації країн світу
- •4.1. Уявлення про географічне положення країни
- •4.2. Поняття «територія» і «простір» у туристичному країнознавстві
- •4.3. Особливості адміністративно-територіального устрою країн світу
- •Туристичний імідж країни
- •5.1. Поняття «образ» – «імідж» – «бренд» території: ієрархія, сутність, властивості та специфіка застосування
- •5.2. Методологічні основи створення туристичного іміджу країни
- •Регіональний поділ світу в туризмі
- •6.1. Уявлення про регіональний поділ сучасного світу
- •Туристичні ресурси європейського макрорегоіну
- •7.1. Загальна характеристика європейського макрорегіону
- •Туристичної діяльності
- •7.2. Туристичні країни північної європи
- •7.3. Туристичні країни західної європи
- •7.4. Туристичні країни центральної та східної європи
- •7.5. Туристичні країни західного середземномор’я та південної європи
- •7.6. Франція – визнаний туристичний бренд і лідер туризму європейського макрорегіону
- •(Сурнін в. Город-сказка, город мечта // Дзеркало тижня. – № 15 (543)
- •23 Квітня – 6 травня 2005.)
- •Туристичні ресурси азіатсько-тихоокеанського макрорегіону
- •8.1. Загальна характеристика азіатсько-тихоокеанського макрорегіону
- •Основні туристичні напрямки Азіатсько-Тихоокеанського регіону
- •8.2. Туристичні країни східної азії
- •8.3. Туристичні країни південно-східної азії
- •8.4. Туристичні країни південної азії
- •8.5. Туристичні країни австралії та океанії
- •8.6. Китай – країна давньої цивілізації та незаперечний лідер туризму в азіатсько-тихоокеанському макрорегіоні
- •(Гудзевата м. Землею Піднебесної // Міжнародний туризм. – 2007. – №5.)
- •Туристичні ресурси американського макрорегіону
- •9.1. Загальна характеристика американського макрорегіону
- •9.2. Туристичні країни північної і центральної америки
- •9.3. Туристичні країни карибського басейну
- •9.4. Туристичні країни південної америки
- •9.5. Сполучені штати америки – країна дивовижної природи, необмежених можливостей та центр туризму американського макрорегіону
- •(Дудкін і. Kross по Америці // Міжнародний туризм. 2007. – №5.)
- •Чикаго — щасливий погорiлець
- •Абстрактне I «чисто конкретне»
- •Типажi вулиць
- •Мiсто-джаз, мiсто-блюз...
- •Наше село в їхньому мiстi
- •Батькiвщина «Форда» I «Харлея»
- •Зустрiчi
- •Туристичні ресурси африканського макрорегіону
- •10.1. Загальна характеристика африканського макрорегіону
- •10.2. Туристичні країни західної африки
- •10.3. Туристичні країни південно-східної і південної африки
- •10.4. Туристичні країни північної африки
- •10.5. Південно-африканська республіка – провідна туристична країна африканського макрорегіону
- •Веселощі починаються
- •У пошуках «Великої п'ятірки»
- •Національний парк Крюгер
- •Туристичні ресурси близькосхідного макрорегіону
- •11.1. Загальна характеристика близькосхідного макрорегіону
- •Основні туристичні напрямки Близькосхідного регіону
- •11.2. Туристичні країни близькосхідного макрорегіону
- •11.3. Єгипет – країна величних пірамід та ключовий туристичний напрямок близькосхідного макрорегоіну
- •Останнi приготування
- •Пароль I вiдгук
- •Excelsior, або «Все выше, и выше, и выше…»
- •«В небi свiтанку всi барви...»
- •Монастир святої Катерини
- •Вибрана бібліографія
9.3. Туристичні країни карибського басейну
До найпопулярніших туристичних дестинацій цього регіону можна віднести Кубу, Ямайку, Багамські острови, Домініканську Республіку, Барбадос.
Куба – одна з небагатьох соціалістичних країн світу. На Кубі є поклади кольорових металів (нікель, кобальт), вирощують цукровий очерет і тютюновий лист. Клімат на Кубі тропічний. У Гавані, столиці Куби, і її околицях розташовані прекрасні пляжі. На Кубі є історичні пам'ятки часів іспанського панування: стара фортеця, замок трьох королів, монастир Сан-Франциско та ін. На острові багато печер, найцікавіша з яких біля міста Матандас. Найбільший міжнародний курорт Куби – Варадейро.
Туризм на Кубі щороку приваблює близько 2 млн. чол. і є одним з основних джерел прибутку для острівної держави. Так, у 2007 році прибуток туристичного сектору країни склав 2 млрд. 209 млн. дол. Серед чинників, що впливають на популярність Куби як місця відпочинку, – висока атрактивність її природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів. Погіршення після 1959 року міждержавних відносин Куби і США суттєво вплинули на економічну складову туризму. Сполучені Штати заборонили своїм громадянам відвідувати «Острів Свободи», а на торгівлю з Кубою було накладено ембарго. Не зважаючи на це, острів відвідують тисячі американців через Торонто, Монреаль і Канкун, при цьому співробітники кубинської імміграційної служби на ставлять їм відповідні штампи у паспорті. І все ж, переважна більшість туристів приїздять на Кубу з Канади і країн Європи.
У другій половині XX століття значну економічну підтримку Кубі надавав Радянський Союз. Вільні кошти спрямовувалися на розвиток туристичної інфраструктури, що забезпечило приток іноземних інвестицій. Усе це призвело до того, що прибутки від туристичної галузі перевищили традиційно експортні галузі Куби – виробництво цукру, рому, сигар, вирощування фруктів і рибну ловлю.
Багатство природних рекреаційних ресурсів країни – різноманіття ландшафту, земних і водних екосистем – доповнюється комфортними кліматичними умовами. Середньорічна температура повітря і води на узбережжі складає 22-25ºС, а відносна вологість повітря дорівнює 80%. Кількість сонячних днів протягом року перевищує 300. У зв’язку із цим основні об’єкти туристичної інфраструктури розташовані в узбережній зоні, на пляжах і невеличких островах. Великі готелі, пляжі, ресторани сконцентровані навколо Варадеро, Кайо-Коко, Ольгіна, а також у столиці – Гавані. Серед основних морських курортів виокремлюються Кайо-Коко і Варадео, де розвинений пляжний туризм, а також дайвінг і активні види відпочину на воді.
Серед цікавих природних об’єктів варто виокремити охоронні природні території: біосферні заповідники С’єрра-дель-Росаріо і Гуанаакабібес; заповідник Сан-Феліпе і морський парк Пунта-Франсес; природні парки Бахіа-де-Наранхо, Ла-Менсура і Баконао; національний парк С’єрра-Маестра і парк «Олександр Гумбольдт»; заповідники Ель-Кабо, Купелль та ін.
Окрім природних рекреаційних ресурсів туристам цікаві історико-культурна спадщина країни. У більшості своїй вона належить до колоніального періоду і сконцентрована у найбільших містах Куби – Гавані, Матансасе, Сєнфуегосі, Ольгіні, Сантяго-де-Кубі, Санта-Кларі. Основні архітектурні пам’ятки – Капітолій, кафедральний собор Гавани, Ла-Кабанья, фортеця Ла-Фуерса, монастир Санта-Клара.
У країні багато музеїв: Національний, Колоніальний, Музей антропології, Музей революції, Музей кераміки, Наполеонівський музей, Музей декоративного мистецтва, Етнологічний музей. Заслуговує на увагу Музей боротьби з неграмотністю, дім-музей Ернеста Хемінгуея.
Окрім традиційних видів рекреації і туризму, Куба розвиває напрямок оздоровчого туризму. За останні 20 років значно збільшилася кількість відпочиваючих на островах з метою лікування і зміцнення здоров’я, а фінансові надходження від цієї діяльності зросли до 40 млн. дол. на рік.
Опозиційні кубинські діячі стверджують, що оздоровчий туризм збільшує розрив між місцевою охороною здоров’я і аналогічними послугами для іноземних громадян.
На Кубі існує два «паралельних» суспільства: частина мешканців острову, яка постійно контактує з туристами, внаслідок цього їхній добробут значно перевищує рівень життя робітниів сільськогосподарських і промислових підприємств. Найпотрібнішими професіями серед кубинців стали портьє, музиканти, офіціанти і водії таксі, які можуть розраховувати на чаєві в доларах. Суми, що отримують кубинці, задіяні у туризмі, у десятки разів більше, ніж офіційна зарплата від уряду.
Самі ж туристи, фактично віддалені від мешканців Куби – готелі і розважальні об’єкти знаходяться у невеликих анклавах, куди доступ простим кубинцям обмежений. До 1997 року контакти громадян з іноземними туристами де-факто були заборонені. Однак, перед візитом Папи Римського, а також під натиском міжнародних організацій, уряд дещо послабив існуючі заборони. Обмежувальна політка проти кубинців відмінена у березні 2008 року, коли деякі готелі стали відкритими для своїх громадян, а раніше заборонені зони, такі як Кайо-Коко, перестали бути такими.
У 2007 році уряд Куби виділив понад 185 млн. дол. на реконструкцію 200 об’єктів туристичної інфраструктури – парків, готелів, яхт- і гольф-клубів. У межах програми розвитку туризму на острові планується відкрити більше 30 готелів на 10 тисяч додаткових місць.
Острів Ямайка розташований в самому центрі Карибського моря, на відстані 145 км на південь від Куби. Він є одним з найбільших Карибських островів. Тут є поклади бокситів, які поставляються переважно в США. Ямайка у минулому була відомим островом піратів, а в наші дні стала відомим місцем відпочинку. Столиця Ямайки – Кінгстон. Упродовж тривалого часу островом володіли іспанці, англійці, французи, португальці. В результаті ямайці поєднують в своєму менталітеті традиції багатьох народів.
На острові безліч прекрасних пляжів, особливо популярна зона відпочинку біля Монтего-Бей. У цій курортній зоні величезний вибір готелів, ресторанів, магазинів. Підводний парк привертає любителів глибоководного плавання. Є поля для гри в гольф. По сусідству з Монтего-Бей розташовані старовинні будинки плантаторів. Тут можна подивитися, як обробляються тропічні культури. До відомих курортів Ямайки належать також Негріл, Очо Ріос, Порт Антоніо. Клімат на острові тропічний, пасатний.
На північ від Куби, неподалік від узбережжя США, розташований важливий туристичний район – Багамські острови. Багами є однією з найбагатших країн Карибського регіону, не випадково їх часто називають «Карибською Швейцарією».
Багамські острови являють собою архіпелаг з більше ніж 700 коралових островів і 2000 коралових рифів. Для клімату характерні часті урагани, сезон дощів триває із травня по жовтень. Річки на острові відсутні, тому гостро відчувається проблема питної води.
Основу економіки Багамських островів складають міжнародний туризм, офшорна фінансова і торгівельна діяльність. Частка фінансів і сфери послуг у ВВП перевищує 60%. З туристичним бізнесом прямо або опосередковано пов’язано більше половини працездатного населення. Туристичний бум на островах розпочався після Другої світової війни, коли Багами стали зимовим курортом для громадян США.
Столиця архіпелагу – Нассау, курортний центр, що знаходиться у 16 км від міжнародного аеропорту. Тут працює одне з найбільших казино Карибського регіону. Нещодавно відкрита підводна обсерваторія «Корал Уорлд». На Багамах є національні парки і історичні музеї, де експонуються пам'ятники стародавньої індіанської культури.
На головному архіпелазі Нью Провіденс створені чудові умови для шопінгу і нічного життя. Тут знаходиться велика кількість магазинів, ресторанів, кафе, нічних клубів.
Домініканська республіка – це країна зі стабільною політичною і економічною системою, поважається світовою спільнотою, привертає іноземних інвесторів, тобто сприятлива для туризму. Домініканська республіка займає східну частину острова Гаїті і узбережні острови. Населення близько 9 млн. чол.
Економіка країни ґрунтується здебільшого на вирощуванні цукрового очерету, експортно-орієнтованій і залежній від американського капіталу кольоровій металургії і міжнародному туризмі, значення якого зростає в галузевій структурі господарства. Столиця республіки – Санта-Домінго.
Домініканська республіка – переважно гірська країна. Гори покриті густими вічнозеленими лісами. Достаток тропічних фруктів (кокосів, папайї, манго), казкові піщані пляжі, бірюзова найчистіша вода Карибського моря привертають сюди понад 2 млн. туристів щороку. Саме з цього острова почалося відкриття Колумбом Америки. Тому тут на честь Колумба збудований грандіозний меморіал – пам'ятник і музей у вигляді зрізаної піраміди.
Барбадос – це дивовижне поєднання природної краси і романтики, відпочинку і пригод. Туризм є однією з провідних галузей економіки. Країна відома своїми пляжами з прекрасного рожевого піску. В прибережній смузі є величезні скупчення коралових рифів. Вже понад 300 років на Барбадосі виготовляється знаменитий ром. У Бриджтауні, столиці країни, багато архітектурних пам'яток, зокрема пам'ятник адміралові Нельсону. На острові є національні парки, де в умовах дикої природи збереглися унікальні види тропічних рослин і тварин. На Барбадосі добре розвинена готельна і туристична інфраструктура.
Фешенебельні курорти розташовані на Малих Антильських островах: Ангільї, Антігуа, Арубі, Сент-Люсії, Кюросао та ін.
