(Гудзевата м. Землею Піднебесної // Міжнародний туризм. – 2007. – №5.)

Вояж розпочався i закінчився в Шанхаї. «Посерединi» була провiнцiя Хенань, з легкої руки Брюса Лi вiдома на весь свiт насамперед такою чудасiєю, як монастир Шаолiнь. I якщо мої враження вiд туристичних об’єктiв рiвноцiнно позитивнi, то вiдгуки про спосiб життя китайцiв не вiдзначаються однорiднiстю. Але почнiмо з пiзнавального, а закiнчимо повчальним.

Шанхай

Це мiсто-гiгант навiть за китайськими мiрками. Населення давно перейшло за 20 мiльйонiв, а скiльки там точно люду — достеменно не скаже нiхто. «Схiдний Париж», «китайське Чикаго», «азiйська Венецiя», мiсто-легенда 20–30-х рокiв ХХ столiття... Сюди i зараз стiкаються грошi та люди з усього свiту. Стiни й дахи хмарочосiв уночi сяють неймовiрною iлюмiнацiєю. Шосе прокладенi на високих стовпах. Дорожнi розв’язки — по 4-5 рiвнiв. Аби переїхати новим мостом через рiчку Хуанпу, треба пiднятися на рiвень приблизно 12-го поверху...

Центром Шанхая вважається набережна Вайтань. Я поспiшила приєднатися до натовпу туристiв (переважно китайських), якi завзято фотографували протилежний берег iз мiсцевим символом — височенною (468 м) футуристичною телевежею «Перлина Сходу». Поруч розташований 88-поверховий готель «Хаят», а навколо — купа хмарочосiв. Там i тут виднiються крани, якi споруджують нових монстрiв. Особливого колориту картинi надають двi дивнi споруди, стилiзованi пiд глобус.

Цiкавий контраст до цього — паралельна набережнiй вулиця Бунд. Уявiть собi, на нiй лише суто європейського вигляду будинки 1920-х рокiв. Нiби гуляєш якоюсь iз поважних столиць Старого Свiту...

Особисто менi, палкiй прихильницi всього старовинного i автентичного, було дуже цiкаво опинитися в Старому мiстi. Яскравi торговi ряди привели до каламутного ставка, населеного червоними рибинами й мальовничо порослого рожевими лотосами. Вiдомий вiн насамперед своїм Мостом дев’яти поворотiв. За кожним iз тих закрутiв вiдкривається такий краєвид, що неможливо не фотографувати! Але робити це ой як складно: саме тут я повною мiрою зрозумiла, що значить — «окупований туристами»!

У центрi Старого мiста знаходиться Сад радостi, розбитий як домашнiй сад губернатора ще в 1559 роцi. Хоч i невеликий, вiн здається непрохiдним лабiринтом iз бамбука, бананових дерев, химерного камiння, що несподiвано змiнюється вiдкритим простором водойм (iз неодмiнними голодними зграйками червоних риб), традицiйними павiльйонами й альтанками.

Храми i парки, музеї та стадiони — осягнути неосяжний Шанхай неможливо, з нього можна лише втекти. Що я й зробила.

Хенань

Провiнцiя з такою назвою — одна з колисок китайської культури. Протягом тисячолiтньої iсторiї понад 20 правлячих династiй Пiднебесної засновували тут або переносили сюди свої столицi.

Окрiм занурення в минувшину (зробимо це далi), край пропонує вам, наприклад, занурення у води рiчки Гуан — варто лише вибратися на рафтинг. Разом iз рятувальними жилетами, вам видадуть «зброю» у виглядi насоса для ведення дальнього водного бою, залiзнi миски — для ближнього та суперавтентичнi плетенi постоли. Ну не могла я втриматись i поцупила собi пару! Але та взувачка — цiла морока: поки здогадаєшся, як зав’язати, усi човни розхапають.

Не хочете водних забав — можете з’їздити на гору Байюнь (2216 м). Прихильникам гiрських серпантинiв сподобається дорога туди, хоча «канаткою» не гiрше. Назва гори в перекладi означає «бiлi хмарки» i цiлком передає поетичну атмосферу мiсця. Краєвиди — фантастика! Повiтря — казка! I едельвейси ростуть...

Шаолiнь

Легендарний монастир заснований 495 року за велiнням iмператора спецiально для славнозвiсного буддiйського монаха Бодхiдхарми, що прийшов iз Пiвденної Iндiї. Той казав, що китайцi аж надто широко трактують шлях до спасiння, захоплюючись ритуалами та включаючи до пантеону нових i нових божеств. Мiсцевi його не зрозумiли, i Бодхiдхарма подався в печеру, де, сидячи обличчям до стiни, медитував дев’ять рокiв. Про те, що примусило його вийти з того стану, iсторiя мовчить, але м’язи нiг у ченця атрофувались i вiн знову навчився ходити, використовуючи особливi вправи. Саме вони лягли в основу славетного бойового мистецтва кунг-фу.

У 1928 роцi близько 500 будiвель монастиря згорiли, а те, що можна тут побачити тепер, вiдбудовано аж у 1980-х роках.

Територiя обителi велика, тож вiдразу бiля входу ми опинилися в електромобiлях. Їдеш алеями i дивишся круглими очима на сотнi молодикiв i дiтей (дiвчат теж), що тренуються на великих майданах обабiч алей. У Театрi кунг-фу найкращi з найкращих демонструють свою вправнiсть, яка дуже залежить вiд внутрiшньої енергiї. Без цього важкувато пробити голкою скло або влежати на вiстрях восьми списiв. А пам’ятаєте «звiринi» стилi боротьби? Ми вгадали чотири з продемонстрованих, а два так i лишилися загадкою.

До монастиря прилягає Лiс пагод — 246 споруд, побудованих мiж 791 i 1803 роками. Це, мабуть, наймальовничiше мiсце Шаолiня, хоча по сутi є цвинтарем. Пагоди — то надгробки. Що вони вищi, то бiльшими були заслуги похованих пiд ними ченцiв.

Щодо шкiл кунг-фу, то вони не в Шаолiнi, а поруч, у мiстi Денфен. Навчання платне, програма схожа на звичайну шкiльну, але майже весь вiльний вiд традицiйних урокiв час присвячений тренуванням i духовнiй практицi.

Неподалiк вiд монастиря, в горах, облаштований великий амфiтеатр просто неба. Тут ми побачили неперевершену виставу. Були i суперове свiтлове шоу, i спецефекти, i спiви, i танцi... Не обiйшлося без кунгфуїстiв — вбранi у якiсь свiтлянi одежини, вони ширяли мiж гiр, нiби завдяки надприроднiй силi. I як вони все встигають: i навчатися, i тренуватися, i виступати?..

Лоян

Це мiсто поруч iз Шаолiнем — одне iз семи давнiх столиць Пiднебесної. Звiдси країною правило 9 династiй i 70 iмператорiв.

У V столiттi бiля Лояна, на березi рiчки Ло, виник буддiйський печерний монастир i почалося створення статуй Просвiтленого. Чотириста рокiв ремiсники витесували у гротах Лунменя новi й новi статуї та барельєфи. Тут збереглося близько 3600 написiв на каменi, понад 100 тисяч статуй святих. Найвища скульптура сягає у висоту 17 метрiв, а найменша — близько 2. Серед найвiдомiших об’єктiв — Грот десяти тисяч Будд.

Та цифрами не передати враження вiд мiсцини. Чарiвнiсть її взагалi не пiддається змалюванню. Вночi лiхтарики-лотоси i стилiзованi човники на рiчцi, вiддаленi вогнi гiрського монастиря на протилежному березi, створюють таємничу, трохи мiстичну атмосферу. Вдень усе виглядає величним i монументальним. Як завжди, коли вiдчуваєш подих сивої давнини, починаєш замислюватися над вiчним...

Неподалiк вiд Лояна знаходиться Храм бiлого коня. Чесно кажучи, перебуваючи там, я не знала, що це найдавнiша буддiйська споруда Китаю. Храм як храм, пiсля десятка побачених уже й перестаєш особливо перейматися... Та легенда оповiдає, що 68 року нашої ери два монахи на двох бiлих конях привезли сюди з Iндiї священнi рукописи. Збудований на тому мiсцi храм досi є вмiстилищем стародавнiх книг.

Отакий вiн, Китай: старовини i величi стiльки, що перестаєш помiчати, а тут ще й метушня та всюдисущий мiсцевий ширпотреб...

Як вони живуть

У Китаї дивує сусiдство хмарочосiв i халуп, а ще бiльше — «вуличне iснування» людей. Життя бiльшостi з них проходить на тротуарi бiля будинку. Тут i обiд готується-споживається, i посуд миється, i одяг сушиться. Мабуть, це не так бiднiсть (у халупках — кондицiонери, у мешканцiв — мобiльнi телефони), як просто традицiя.

Дорожнiй рух — окрема розмова. Правило тут одне: хто менший, той i поступається. Пiшоходи тiкають вiд велосипедiв i мопедiв, тi — вiд легковикiв, машини — вiд автобусiв. Нiхто нiкого не пропускає — «рятуйся, хто може!». Нiхто нi на кого не кричить, усi їдуть iз незворушним виразом обличчя. Але їдуть! Велосипедiв i мопедiв стiльки, що не надивуєшся. Бiльшiсть моторного двоколiсного транспорту на випадок дощу обладнана парасолями, а велосипедисти якось примудряються тримати їх у руцi. Це при такому русi! Тим часом затори менi не зустрiлися, дороги — чудовi, бiльшiсть мiських автобусiв обладнанi кондицiонерами...

Домашнiх тваринок, особливо собак, не помiтила. Розгадка проста: власник песика має сплачувати державi 400 американських доларiв. Натомiсть пернатi не оподатковуються, тому на вулицях часто можна помiтити клiтки iз барвистими пташками: нехай i вони свiжим повiтрям подихають.

З iноземними мовами в Пiднебеснiй не склалося. Хiба що старшi дiти та студенти можуть вам хоч трохи допомогти. З жестами теж не вийде: тут їх не лише не розумiють, а й не хочуть розумiти. Охочi до мiсцевих принад мусять знайти в готелi людину, що володiє англiйською, i попросити її написати назву тiєї мiсцини iєроглiфами. На зворотi конче необхiдно зазначити ще й назву вашого готелю, бо треба ж якось i повернутися... Отак бiгаєш iз папiрцем i тицяєш його таксистам. Не зайве прихопити вiзитну картку готелю — там пiсля фрази «вiдвезiть мене» зазначається китайською мовою мiсце призначення. Губити картку категорично не рекомендується! Можна ще озброїтися мапою чи путiвником, але з перекладом китайською. Пiсля кiлькох спроб жестами i благальним поглядом можна спонукати когось iз мiсцевих пiдiйти i допомогти знайти правильний напрямок руху.

Кухня в Китаї особлива. Причому настiльки, що пiсля двох тижнiв мiсцевих харчiв я радiла ненависному «Макдональдсовi», як дитина! Лишилося загадкою — чи то готелi на менi економили, чи то я в такому регiонi була, але всi (i представники iнших країн теж) сварили мiсцеву їжу на всi заставки. З iншого боку, моя сестра пiсля повернення з Пiднебесної розхвалювала тамтешню кухню так, аж не вiрилося, що вона побувала саме в Китаї. Навчена досвiдом, навiть на привабливi зовнi страви я не накидалася — чекала, коли хтось зробить першу пробу. Чого варте, наприклад, морозиво зi смаком гороху та кукурудзи...

Чаю в Китаї багато, i чаю смачного. Деякi види викликають подив — наприклад, iз квiтiв хризантем або з абсолютно шпинатовим запахом. Але що бiльше п’єш, то бiльше подобається. В результатi моя валiза була на чверть наповнена пачками з чаєм.

Незважаючи на всi китайськi несподiванки, я б iз задоволенням iще раз вiдвiдала цю країну. Бо зрештою, коли згадую свої пригоди, на обличчi з’являється усмiшка. А що iще потрiбно?

Ключові поняття та терміни: Туристичні ресурси Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону. Східна Азія. Південно-Східна Азія. Південна Азія. Австралія та Океанія. Туристичний розвиток Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону. Туристичні країни Східної Азії: Південна Корея, Північна Корея, Монголія, Тайвань, Японія. Туристичні країни Південно-Східної Азії: Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Сінгапур, Східний Тимор, Таїланд, Філіппіни. Туристичні країни Південної Азії: Індія, Непал, Шрі-Ланка, Мальдіви, Пакистан, Бутан, Бангладеш. Туристичні країни Австралії та Океанії: Австралія, Нова Зеландія, Острови Кука, Фіджі, Західне Самоа, Таїті, Нова Каледонія, Соломонові острови, Вануату. Туристичний потенціал Китаю як провідної туристичної країни Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону.

Контрольні запитання

?	Дайте загальну характеристику Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону.
?	У чому виявляється туристичний розвиток Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону?
?	Охарактеризуйте туристичні ресурси субрегіону Східна Азія.
?	Що відрізняє туристичні ресурси субрегіону Південно-Східна Азія?
?	Розкрийте особливості туристичних ресурсів Південної Азії.
?	Чим відрізняються туристичні ресурси регіону Австралії та Океанії?
?	У чому виявляються особливості розвитку туризму в Південній Кореї?
?	Чим відрізняється розвиток туризму в Північній Кореї?
?	Що Вам відомо про розвиток туризму в Монголії?
?	Дайте характеристику туристичного потенціалу Японії.
	Що відрізняє розвиток туризму в Брунеї?
?	Охарактеризуйте особливості розвитку туризму у В’єтнамі.
?	Що Вам відомо про основні туристичні центри Індонезії?
?	Розкрийте туристичні умови і ресурси Камбоджі.
?	Охарактеризуйте туристичний потенціал Лаосу.
?	Які Вам відомі центри туризму в Малайзії?
?	Чим відома М’янма на світовому ринку туризму?
?	Розкажіть про умови розвитку туризму в Сінгапурі.
?	Що Вам відомо про туристичний потенціал Східного Тимору?
?	Що вирізняє Таїланд як один з центрів міжнародного туризму?
?	У чому полягають особливості туристичних ресурсів Філіппін?
?	Розкрийте особливості туристичного потенціалу Індії.
?	Які особливості вирізняють Непал на світовому ринку туристичних послуг?
?	Охарактеризуйте туристичні ресурси Шрі-Ланки.
?	Чим привабливі Мальдіви як міжнародний туристичний центр?
?	Охарактеризуйте можливості розвитку туризму в Пакистані.
?	Чим цікавий Бутан для розвитку туризму?
?	Що Вам відомо про Бангладеш як про туристичну країну?
?	Розкажіть про основні об’єкти туристичного інтересу в Австралії.
?	Охарактеризуйте потенціал розвитку туризму в країнах Океанії.

Література

1. Алексеев Б. В. Вся Азия: Географический справочник / Алексеев Б. В. – М. : АСТ, 2003.– 311 с.

2. Бергер Я.М. КНР: десятилетия поисков и свершений / Бергер Я.М. // Азия и Африка сегодня 2009. – №10. – С. 7-13.

3. Борнофф Н. Япония: Путеводитель / Борнофф Н.; Пер. с англ.: Е. А. Сучкова. – М. : АСТ; Астрель, 2005. – 399 с.

4. Босрок М. М. Азия: Путеводитель по обычаю и етикету / Босрок М. М.; Пер. с англ.: Зубкова Н. – М. : АСТ; Астрель, 2007. – 415 с.

5. Величко В. Очікування та реалії: на що сподівався і що реально отримав Китай від членства у СОТ / Величко В. // Дзеркало тижня. – 2008. – №16 (695). – 26 квітня – 16 травня.

6. Величко В. Скільки коштуватиме Пекінська Олімпіада / Величко В. // Дзеркало тижня. – 2008. – №29 (708). – 9-15 серпня.

7. Воскресенский В. Ю. Международный туризм : Учеб. пособие / В. Ю. Воскресенский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463 с.

8. Глушко А. А., Сазыкин А. М. География туризма / Глушко А. А., Сазыкин А. М. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 2002. – 265 с.

9. Головченко В. I., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія : Навчальний посiбник / Головченко В., Кравчук О. – К. : Нiчлава, 2006. – 336 с.

10. Дамбман Г. Инструкция по применению: Япония / Герхард Дамбман; Пер. с нем.: М. Сокольская. – М. : Аякс-Пресс, 2006. – 190 с.

11. Iгнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії : Навчальний посiбник для вузiв / Iгнатьєв П. М. – 2-е вид. – Чернiвцi: Книги-XXI, 2006. – 423 с.

12. Каспрук В. Китай: Олімпійські ігри – це сила добра, шанс для змін / Каспрук В. // Дзеркало тижня. – 2008. – №12 (691). – 29 березня – 5 квітня.

13. Коваль О. Великий Китай: інструкція з застосування / Коваль О. // Дзеркало тижня. – 2007. – №39 (668). – 20-26 жовтня.

14. Косолапов А.Б. Туристское страноведение. Европа и Азия: Учеб.-практ. пособие / Косолапов А.Б. – М. : Кнорус, 2005. – 400 с.

15. Кужель Ю. Л., Яворская А. О., Христов Т. Т. Страноведение. ОАЭ, Япония, Китай / Кужель Ю. Л., Яворская А. О., Христов Т. Т. – М. : Книгодел, 2008. – 260 с.

16. Листопадов Н.А. Непал: от индуистского королевства к демократической республике / Листопадов Н.А. // Азия и Африка сегодня. – 2009. – №8. – С. 34-39.

17. Озаренов Ф. Н., Шанин В. А. Индокитай. Путеводитель / Озаренов Ф. Н., Шанин В. А. – М.: Вокруг Света. – 2006. – 482 с.

18. Плескачевская И. Н. Китай : Путеводитель / Плескачевская И. Н. – 2-е изд. испр. и доп. – М. : Вокруг света – 2008. – 564 с.

19. Юго-Восточная Азия : Малайзия. Бруней. Сингапур. Индонезия. Восточный Тимор : Путеводитель / Шанин В. А., Дубянская Т. А., Кунявский Л. М., Кусый И. А., Ларионова Ю. Б. – 3-е изд., испр. – М. : Вокруг света, 2008. – 372 с.

20. Китайське туристичне представництво: ДУТ КНР. – http://www.chinatourism.ru/ – Китайський національний туристичний офіс.

РОЗДІЛ 9