20. Радіомовлення і телебачення

Передача музики і мови на відстань за допомогою електромагнітних коливань називаються радіомовленням. В останні роки активно розви­вається телебачення.

Телебачення - це передача оптичного зображення на відстань за допо­могою електромагнітних хвиль (коливань). Складається з передавача відеосигналу, приймача і каналу радіозв'язку.

На передавальній станції відбувається перетворення оптичного зобра­ження в серію послідовних електричних сигналів за допомогою іконоскопа (відеокона). Ці сигнали модулюються і подаються до антени, навколо якої утворюються електромагнітні хвилі, або передаються дротами.

В антені приймача під дією електромагнітних хвиль утворюються МВЧ коливання з відеосигналом, їх детектують і подають на кінеском телевізора (на керуючий електрод).

Для імітації руху тіл на екрані зображення передаються з частотою 25 кадрів у секунду (один кадр – 625 рядків, передаються два рази, спочатку непарними рядками, а потім парними, щоб зменшити мерехтіння).

В іконоскопі на мозаїчному екрані утворюється приховане зображення у вигляді різної наелектризованості комірок у залежності від освітленості. їх розряджає електронний промінь, який рухається послідовно по всіх рядках мозаїки, і на резисторі, підключеному до її основи, виникає коливання напруги - відеосигнал.

Для синхронізації руху електронних променів в іконоскопі і телевізорі станція передає синхронізуючі імпульси для запуску генераторів рядкової і кадрової розгорток телевізора.

Разом з відеосигналом передається звук за допомогою радіоканалу. Телезв'язок здійснюється на ультракоротких хвилях, у прямій видимості.

У кольорових телевізорах мозаїчний екран складається з точок трьох кольорів, по яких бігають три промені, якими керують три відеосигнали і утворюють кольорове зображення.

21. Радіолокація

Радіолокація – це метод виявлення і точ­ного визначення місцезнаходження предметів (літака в повітрі, корабля в морі) за допо­могою електромагнітних хвиль.

Базується на властивості електромагнітних хвиль відбива­тися від провідників.

Радіолокатор складається з передавача і приймача, які працюють в імпуль­сному режимі (коли працює передавач - приймач виключений і навпаки, коли виключається передавач, включається приймач). Імпульси складають мільйонні частки секунди і випромінюються декілька тисяч разів у секунду. Кожен імпульс відбивається і повертається назад, підсилюється в 10^і2 разів і подається на осцилограф, за допомогою якого визначається час поширен­ня імпульсу туди і назад – відстань до предмета за променем радіолокатора.

Знаючи напрям розміщення антени радіолока­тора, можна визначити висоту предмета, його го­ризонтальну дальність і над яким населеним пунк­том знаходиться.

Використовується радіолокація у військових цілях, морському транспорті, авіації, для науко­вих цілей. У 1961-1966 роках була проведена радіолокація планет Венери, Меркурія, Марса, Юпітера.