3. Ментальний лексикон

3.1. Підходи до трактовки лексикону.

3.2. Лексикон як динамічна функціональна система.

3.3. Організація лексикону.

3.4. Ядро лексикону.

3.1. Лексикон – це словник значущих елементів мови, який входить у базовий компонент граматики. Поняття „лексикон” змінювалося на протязі історії існування.

– 50^ті-60^ті роки – вплив популярних лінгвістичних концепцій;

• особливості становлення у дітей.

• лексикон – засіб організації досвіду, щоб зробити його можливим для розуміння (когнітивний підхід)

– 70^ті роки – аналіз проблеми у всіх підручниках з психолінгвістики;

• частина породжуючої трансформаційної моделі мови (граматика Н. Хомського, 1965)

• теорія словотвору;

• лексикон – один з важливих механізмів когнітивної переробки інформації;

• процес, не пам’ять (Ч. Оскуд)

Набір зв’язків між знаками (перцептами) і кодами семантичних ознак.

– 80^ті роки – синтаксис – проекція із лексикону „Language resides in the lexicon and… the function of syntax is to provide a place to record lexical regularities” (Evens. “Relational models of the lexicon”).

– 90^ті роки – когнітивна психологія;

• лексикон – це індивідуальний словниковий запас (Баранов, Добро вольський)

• репрезентація слів у довгочасовій пам’яті, тобто склад слів у пам’яті. (Carroll);

• частина загальнонаціонального словникового запасу у пам’яті.

(вересень 1998. Перша міжнародна конференція з мент. Лексики. Едмантья, Кадеаде)

3.3. Лексикон людини представляє одну із сторін мовленнєвої діяльності.

РЕЧЕВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ Сложный речевой механизм	Процесс Переработка и упорядочение речевого опыта
	с истема концептов и стратегий Продукт ЯЗЫК1 – пользования ими в процессах говорения и понимания речи

Речевая деятельность индивида

ЯЗЫКОВАЯ СИСТЕМА Словарь и грамматика	Процесс Анализ систематизации и описание языкового материала
	с истема конструктов и Продукт ЯЗЫК2 – правил их комбинирования

Метаязыковая деятельность лингвиста

РЕЧЬ	Процесс Производство речи Понимание речи
	Продукт ЯЗЫКОВОЙ МАТЕРИАЛ совокупность всего говоримого и понимаемого

Лексикон представляє надзвичайно складну систему багатоярусних полей, які пересікаються. За їх допомогою упорядковується і зберігається різна інформація про об’єкти та явища світу, про їх якості, відношення, їх оцінка. Одна лексична одиниця входить у відповідності із своїми ознаками у різні поля.

Таким чином, лексикон є засобом доступу до інформаційного тезауруса, тобто до всіх енциклопедичних і мовних знань, які зберігає людина.

3.3. Концепція лексикону як динамічної функціональної системи, яка може само організовуватися, була розроблена у 70-ті роки. Лексикон практикується як лексичний компонент мовленнєвої організації людини, тобто це не пасивне збереження інформації про мову, а динамічна функціональна система, яка само організується внаслідок постійної взаємодії між процесом переробки та упорядкування мовленнєвого досвіду та його продуктом, оскільки усе нове в мовленнєвому досвіду веде до перебудови системи, а кожний новий етап системи являється основою для порівняння при наступній переробці мовленнєвого досвіду.

Лексикон – це засіб доступу до інформаційної бази, він відображає системність знань людини про світ, який її оточує, про зв’язки і закономірності. Цей доступ реалізується через слово.

Зараз вважається, що ментальний лексикон – це один з важливих механізмів когнітивної переробки інформації, який відповідає за перекодування у двох напрямах: від сприйняття (перцепції) до значень і від інтуїції до програми діяльності (мовної чи іншої).

Лексикон – скоріше процес ніж пам’ять збереження. Набір зв’язків між знаками і кодами семантичних ознак. Семантичні ознаки (Осгуд Ч.) – це медіаційні (посередницькі) компоненти, вони виникають на основі досвіду формуються як узагальнені знання про світ і мають обов’язковий емоціонально-оцінний компонент. Це динамічна система, яка відображається у мовній здібності знання про слова і виконує складні функції, пов’язані із словами і із знаннями.

3.4. В інформаційній базі людини лежить упорядкованість знань про світ. На поверхні лексикону зберігаються початкові і кінцеві елементи ланцюжків, а звернення до глибинних ярусів приводить до актуалізації проміжних ланцюжків.

Концентрична структура асоціативного поля визначає те, що кожна одиниця вступає у багато чисельні зв’язки по кожному з параметрів.

Багатоярусна система об’ємних полей, які багатократно пересікаються представляють голограму.

Ядро лексикону було виявлено на основі асоціативного тезаурусу англійської мови [Kiss, 1972], у якому словниковий запас трактується як система пошуку у мережі зв’язків .

АТ складається з двох частин: 1.8400- прямі і зворотні асоціативні зв’язки; 2.Дані про асоціати.

Загальна кількість статей (вузлів мережі зв’язків 55837. Виявилось, що 75 слів кількістю зв’язків не менше 300 склали центр ядра лексикону.

У центрі виявилися mе, man (кількість зв’язків 1087 та 1071). Ядро лексикону склали односкладові слова , які з’являються в перші роки життя дитини. Вони конкретні, образні, емоціональні. Вони виступають опорними елементами більш абстрактних і широкозначних слів.