Тема 2 мова як предмет психолінгвістики.

ПЛАН

1. Мова як предмет психолінгвістики.

2. Види знань і особливості їх функціонування.

3. Ментальний лексикон.

4. Слово у мовному/мовленнєвому механізмі людини.

5. Текст як об’єкт психолінгвістики.

Ключові слова: Наукове знання, ненаукове знання, соціальне / індивідуальне знання, колективне / індивідуальне знання, мовні знання, методологічні знання, енциклопедичні / предметні знання, вивчене знання, засвоєне знання, здобуте знання, придбане знання, комунікативна компетенція, індивідуалізація, інтеріоризація, асоціативний, параметричний, ознаковий, прототиповий та ситуаційний підходи, асоціація, параметр, ознака, прототип, семантичний трикутник, трапеція значення, семантичні примітиви, психосеміотичний тетраедр, концепт, слово, фраза, текст, контекст, затекст, подтекст, семантика, связность, цельность, языковое сознание, образ мира, проекция текста, продуциент, реципиент

1. Мова як предмет психолінгвістики

1. У ПЛ всі об'єкти і одиниці мовознавства вивчаються з точки зору їх функціонування у комунікації (фактор людини), тобто беруться до уваги комуніканти, які породжують і сприймають мову:

„... ищу союза

Волшебних звуков, чувств и дум...” (О. Пушкін).

1.1. На фонетичному piвні існує дві точки зору: 1) окремий звук не має значення; 2) окремий звук може мати значення, наприклад: Фоносемантика – розділ, який вивчає, як співвідноситься звук і смисл.

Порівняйте:

А - черно, Е - бело, У - зеленое, И - ярко-красное,

О - небесного цвета! Вот так, что ни день, что ни час

Ваши скрытые свойства беру на цвет и на глаз,

Вас на цвет и на запах я пробую гласные!

А.Рембо

(Пер. Л. Мартынова)

Чи є зв’язок між фонетичним і лексичним, понятійним значеннями? А.П. Журавльов вивів шкали властивостей. На основі своїх досліджень він показав, що фонетичне значення – це значення, яке несуть у собі мовленнєві звуки. В.Н. Белянін розробив програми комп’ютерного діагностування текстів.

Звуканаслідувальні слова (аукати, ахати, бормотати, бухати, долдоніти, жужати, ікати, кукурікати, клацати, охати, свистіти, уокати, шуршати), яких 2-3 тисячі слів у кожній мові, визвали до життя звуконаслідувальну теорію виникнення мови, хоча ця теорія не пояснює, як утворюються абстрактні слова. Звукова форма слова може бути орієнтована не тільки на звуконаслідування, але й на зовнішню форму предмета. Нейролінгвіст А.Р. Лурія звернув увагу на те, що можливі сполучення: тепле слово, холодний погляд, гіркий докір, солодка брехня (неправда). Слово приймається на слух або через зір або через рецептори – „важкий погляд”. Психологічний механізм таких відчувань зафіксованих у мові, полягає у тому, щоб нервові імпульси, які ідуть від наших рецепторів (органів почуття) у підкорковій зоні, індуцюють (збуджують) один одного внаслідок того, що нейропроводячи шляхи розміщені близько один віл одного. Фоносемантичні характеристики властиві не тільки окремим словам, але і цілим текстам (фоносемантика – психопоетика).

Це дозволяє зробити висновки, що:

1. Звуки несуть у собі значення, інформацію для якого вони отримують від різних рецепторів.

2. Життя слова проходить між двома силовими полюсами: полюсом мотивованності та полюсом довільності. Одні слова розміщуються ближче до полюса мотивованності, інші до полюса довільності, треті у зоні рівноваги цих сил. Діють і інші сили. Тому слова між полюсами знаходяться у постійному русі. Але дії всіх цих сил не призводять до хаосу, оскільки всі сили спрямовані на те, щоб забезпечити ефективність функціонування кожного елементу слова.

1.2. На лексичному рівні психолінгвістика допомагає зрозуміти, як слова зберігаються у мовній свідомості; по якому принципу вони пов'язані друг з другом; як вони функціонують у комунікації; як швидко знаходиться потрібне слово; як реципієнт розуміє сприймаємий текст.

У сучасній ПС існує декілька підходів до слова. Слово - це основна структурно-семантична одиниця мови, яка називає предмети , їх якості явище, відношення.

1.3. На текстовому рівні стало зрозуміло, що: а) текст у порівнянні зі словом зовсім інше утворення, тому для його сприйняття головними будуть інші параметри. Оперативна одиниця – набір ключових слів. Розуміння тексту/мови – це складний багатоетапний процес, який включає перцептивно-когнітивно-афектну переробку сприймаємого активним суб’єктом. Це процес, який вимагає взаємодії різних видів знань: мовних та енциклопедичних, які є в тексті і які виводяться з тексту.