Література:
Ковтун с. Бюджетування на сучасному підприємстві, або Як ефективно управляти фінансами. – х.: Фактор, 2008. – 336 с.
Кузьмін о.Є., Мельник о.Г. Бюджетування на підприємстві: Навчальний посібник – к., Кондор, 2008 р., 312 с.
Кучеренко в.Р., Карпов в.А., Маркітан о.С. Бізнес-планування фірми: навч.Посіб. – к.: Знання, 2006. – 423 с.
1.Зміст та послідовність складання бізнес-плану інвестиційного проекту.
Залежно від сфери, в яку спрямовуються інвестиції (вкладення грошових коштів, майнових або інтелектуальних цінностей в матеріальні і нематеріальні активи, фінансові інструменти з метою отримання прибули або соціального ефекту), вони діляться на виробничі і фінансові.
Інвестиційний проект здійснюється в декілька стадій. Перш за все розрізняють розробку і реалізацію проекту [2, с. 153].
Розробка проекту – це створення моделі, образу дій по досягненню мети проекту, здійснення розрахунків, вибір варіантів, обґрунтування проектних рішень.
Реалізація проекту є його практичне здійснення, перетворення проектного образу на конкретну економічну дійсність, досягнення закладеної в проекті мети.
Обидві стадії об'єднуються в єдине ціле, узгоджуються і координуються за допомогою управління процесом розробки і реалізації проекту, для чого існують або створюються органи управління.
Разом з вказаним розділенням і в тісному зв'язку з ним інвестиційний проект розчленовується на фази залежно від характеру, спрямованості виділення і використання інвестицій, а також отримання віддачі від вкладення засобів в об'єкт.
Згідно методиці UNIDO прийнято виділяти три основні фази інвестиційного циклу: передінвестиційну, інвестиційну і експлуатаційну. Весь цей період називають також терміном життя проекту, або життєвим циклом (рис. 7.1):
передінвестиційна - від попередніх досліджень до остаточного ухвалення інвестиційного рішення;
інвестиційна - включає проектування і будівництво;
експлуатаційна, або виробнича, коли починає здійснюватися господарська діяльність у відповідність з призначенням проектом.
Дохід
Життєвий цикл проекту
2
t
1
3
Інвестиції
Рис. 7.1. Графік розвитку інвестиційного проекту
(1 – передінвестиційна фаза; 2 – інвестиційна фаза; 3 – експлуатаційна фаза)
Цей матеріал супроводжується статистичною інформацію та аналізом звітів про основні показники її діяльності не менш ніж за 2—3 останні роки. Найбільш повну інформацію в цьому розділі надають показники обсягу продажу (реалізації), витрат на виробництво продукції, що реалізувалася (робіт або послуг), валовий і чистий прибуток. Джерелами інформації для цього розділу можуть служити прийняті в Україні форми бухгалтерської звітності: баланс підприємства, звіт про фінансові результати і їхнє використання, звіт про наявність і рух коштів підприємства та звіт про стан майна підприємства. Крім
того, на цьому етапі формулюється висновок про доцільність використання в подальшому раніше відпрацьованих засобів управління бізнесом. Базова частина маркетингового етапу має бути присвячена безпосередньо визначенню попиту і можливості ринку, конкуренції та іншим чинникам впливу на його динаміку. Також необхідно відображати й обґрунтовані висновки про те, як передбачуваний бізнес буде впливати на ринок і реагувати на ймовірні кон'юнктури. Зрозуміло, що ці обґрунтування проводяться крізь призму забезпечення збуту товарів. На цьому етапі слід пам'ятати про те, що матеріал маркетингового плану найчастіше передається інвестором на експертизу з метою отримання висновків про кваліфікацію підприємця і його компетенцію в обраній сфері бізнесу. Експертиза здійснюється або самими спеціалістами з інвестицій, або незалежними фахівцями з того чи іншого ринку.
На етапі опрацювання розділу "продуктова (товарна) стратегія" визначається перелік основних видів продукції, яка випускається, її призначення та якісні характеристики, що показують переваги створюваного фірмою продукту (послуги) або його унікальність. Наприклад, які більш прийнятні для покупців особливості продукції (послуг) будуть відрізняти їх від аналогічних товарів, що випускаються конкурентами. Зв'язок з попередніми етапами полягає в доведенні факту відповідності потреб ринку продуктам, що випускаються фірмою. Крім цього якісного параметра, велике значення мають розрахунки можливого обсягу продажу. Отримані результати мають бути підтверджені конкретними пропозиціями покупців у вигляді контрактів, протоколів про наміри тощо [2, с. 155].
Якщо у планових розрахунках доведена можливість досягти необхідного обсягу продажу, переходять до етапу опрацювання розділу бізнес-плану — "Виробнича стратегія", який містить техніко-економічне обґрунтування обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), передбачуваних витрат і потреби у придбанні активів.
Цей етап бізнес-планування містить найбільшу кількість формалізованих процедур та методик. Згідно з ними розраховуються потреби у всіх видах ресурсів: основних фондах, поточних активах, сировині та матеріалах, робочій силі. Отже, у виробничому плані формується інформація про основні витрати на реалізацію проекту.
Можливості підприємства у реалізації комерційної ідеї залежать також від рівня менеджменту, організаційної структури фірми, форми власності і засобу формування початкового капіталу. На етапі опрацювання розділу "Розвиток системи управління і власності" наводяться організаційна структура підприємства, сутність можливої (за необхідності) реорганізації, аналізується управлінський і кадровий склад. При цьому доцільно показати організаційну схему підрозділів підприємства, з якої має бути видно: хто чим буде займатися, як будуть взаємодіяти між собою всі служби, як планується координувати та контролювати їхню роботу.
Значна частина розділу присвячена розробці кошторисів витрат на управління, а також на адміністративні витрати. Розраховуючи ці витрати, треба порівнювати їх з можливими результатами бізнесу, а також функціями управління. Як і у виробничому розділі плану, ці витрати поділяються на поточні та капітальні.
Особливе значення цей розділ має для корпорацій, у бізнес-плані яких відображуються структура акціонерного капіталу, можливий розмір дивідендів і зобов'язання щодо акцій, розподіл активів фірми у випадку припинення дії або її ліквідації. Ця частина особливо цікавить інвесторів, які вкладають кошти у статутний фонд фірми. У результаті розрахунків обґрунтовується не тільки загальний розмір капіталу, а й потреба у його залученні із зовнішніх джерел.
Наступним, чи не найважливішим етапом бізнес-планування є опрацювання фінансового розділу. У ньому узагальнюються матеріали попередніх розділів з погляду їхнього впливу на формування фінансових результатів. Важливою особливістю фінансового розділу бізнес-плану є подання розрахунків за роками реалізації проекту. Тобто інвестору необхідно надати можливість оцінити перспективу проекту не тільки в цілому, а й показати можливість підтримувати нормальну платоспроможність протягом усього планового періоду. Методика фінансових розрахунків проводиться таким чином, щоб найбільш повно використати інформацію з попередніх розділів бізнес-плану. Більше того, будь-яка цифра з розрахунків фінансових показників має обґрунтовуватися у відповідному розділі.
Завершальним етапом бізнес-планування є опрацювання питань оцінки та страхування ризиків реалізації комерційного проекту.
Після складання основних змістовних частин бізнес-плану переходять до етапу презентації матеріалів бізнес-плану потенційним інвесторам.
На цьому етапі виготовляється резюме проекту, матеріали для мультимедійної презентації або Інтернет-презентації.