56.Проаналізуйте механізм формування та використання сімейних доходів Сімейний бюджет:структура доходів та їх використання

У політико-економічному аспекті кожне домогосподарство, як правило, є автономною самодостатньою економічною ланкою (суб’єктом), що має власний бюджет доходів і витрат. Воно (домогосподарство) розраховує лише на власні ресурси і забезпечує потреби сім’ї всім необхідним для нормальної її життєдіяльності та відтворення. Крім того, домогосподарства сплачують державі податки.

Формування доходів сім’ї, їх використання, узгодження доходів та витрат і утворюють бюджет сім’ї.

Джерела доходів домогосподарств

Джерела, за рахунок яких формується дохідна частина бюджету, досить різноманітні. У ринковій економіці їх можна згрупувати в три види.

По-перше — це джерела сімейних доходів, які мають трудове походження: заробітна плата (у т. ч. й натуральна оплата); доходи від індивідуально-трудової та підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства. Сюди з відповідною часткою умовності можна віднести і трудову пенсію.

По-друге — це доходи від власності: рента (орендна плата), проценти на вклади та з облігацій, дивіденди тощо.

І, по-третє, значну частку доходів сім’я одержує через так звані суспільні фонди споживання (вони мають різні суспільні форми, наприклад, Пенсійний фонд) у вигляді грошових виплат і безкоштовних послуг. В основному — це соціальні пенсії та допомоги, виплати по безробіттю, стипендії, дотації на різні путівки для відпочинку, виплати багатодітним сім’ям, а також наявність елементів безкоштовного або пільгового лікування та освіти населення. У формуванні цього джерела закладена праця всього суспільства і разом з тим кожного працездатного члена сім’ї.

Структура доходів сімейного бюджету

Структура доходів сімейного бюджету залежить від характеру суспільних відносин у країні та рівня розвитку продуктивних сил. Для ринкової економіки специфічним є те, що в доходах сім’ї підвищується роль доходів від власності та індивідуальної трудової діяльності.

Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами. Кризовий стан економіки України, на жаль, поки що не дозволяє підтримувати відповідний науково обґрунтований рівень прожиткового мінімуму для значної частини населення, особливо соціально вразливих прошарків — багатодітних сімей, інвалідів, основної маси пенсіонерів і безробітних. Ці люди неспроможні без допомоги держави забезпечувати хоча б мінімальні свої потреби, тому категорія наших співвітчизників, які знаходяться за межею бідності, надзвичайно численна.

При аналізі доходів бюджету сім’ї принципово важливо врахувати не просто номінальний їх розмір, а реальну купівельну спроможність, що залежить від рівня цін на товари, послуги та динаміки інфляційних процесів у тій чи іншій країні.

Одночасно слід розуміти, що чисельність і склад сім’ї, співвідношення між працюючими і непрацюючими у реальному житті надзвичайно різноманітні. Це позначається як на обсязі, так і на структурі доходів. Середні цифри не взмозі врахувати цю різноманітність (тут особливо часто виходить як у тому анекдоті: пан сам з’їв курку, але разом зі слугою вони з’їли по півкурки). Однак середні величини мають позитивну властивість: дають можливість виявити типову ситуацію і визначити головні тенденції її розвитку. У нашому випадку — це тенденції формування та використання сімейних доходів. На цьому й базується їх широке застосування при аналізі цих доходів.

Джерела формування доходів сім'ї

Усі сімейні доходи поділяються на два виду: грошові і натуральні.

Основними доходами сім'ї звичайно є грошові, які, своєю чергою, можна розділити чотирма групи.

Перша й основна група сімейних грошових доходів - це оплата праці членів сім'ї на підприємствах, у державних установах, організаціях. Оплату праці включає у собі основну зарплатню, все доплати і винагороди за працю.

Друга ж група грошових доходів сім'ї складається з пенсій, посібників, стипендій та інших соціальних і виплат членів родини державою, підприємствами, установами i організаціями.

Третю групу сімейних грошових доходів - інші доходи, до яких належать різноманітні винагороди занетрудовую діяльність (за донорську допомогу, повернення знахідки, виявлення скарбу), спадщину, отримані подарунки, премії (крім премій за результатами праці), аліменти утримання дітей і батьків, інших виплат і компенсації за рішенню суду.

Четверта група грошових доходів сім'ї - це прибутки віддомохозяйственной і підприємницькій діяльності членів сім'ї,подразделяющиеся чотирма підгрупи:

1) прибутки від реалізації сільськогосподарської продукції особистого підсобного господарства і сімейного городництва;

2) прибутки від операцій із домашнім майном (продаж і складання у найм земельних ділянок та приміщень, продаж і складання напрокат машин, устаткування, меблів, і ін.);

3) отримані кредити та інші прибутки від фінансово-кредитних операцій (відсотки, дивіденди за депозитними вкладами, акціям, від продажу цінних паперів, надання кредиту та т.п.);

4) прибутки від підприємницької діяльності (індивідуального підприємництва, селянського (фермерського) господарства і від приватних підприємств членів сім'ї).

Грошові доходи може бути як і гривнях, і у валюті (доларах США, німецьких марках, французьких франках тощо.). Для підсумовування грошових доходів у валюті із низьким достатком за гривні грошова одиниця валюти перетворюється на гривні за курсом, оголошеному Національного банку України в дату отримання прибутку у валюті.

Натуральні доходи сім'ї можна вигляді різної продукції власного домогосподарства, готової продукції підприємств, котра видається ними на рахунок зарплати, і навіть різніматериально-вещественние цінності, одержувані членами сім'ї у порядку посібники, пожертвування, дарування тощо. Натуральні доходи під час їх підсумовуванні з грошовими доходами оцінюються по середнім ринковими цінами у цьому регіоні на дату отримання цих натуральних доходів.

Усісуммированние грошові і натуральні доходи також поділяються сталася на кілька видів залежно від рівня повноти їх обчислення. Найбільш повними є сукупні доходи сім'ї, які становлять суму всіх грошових і натуральних доходів всіх членів сім'ї. Усі грошові і натуральні доходи сім'ї, які підлягають оподаткуванню, називаються сукупниминалогооблагаемими доходами. А сукупні доходи з відрахуванням всіх податків і обов'язкових платежів становлять наявні чи чисті доходи, які у повне розпорядження сім'ї.

Усі грошові доходи, оцінювані у гривні, з їхньої купівельної спроможності і реальності поділяються на номінальні і реальні доходи. Номінальні доходи сім'ї - це стосується її доходи, виражені грошової сумою на даний момент їх отримання. Реальні доходи характеризують їх купівельну здатність - кількість товарів та послуг,приобретаемое для цієї доходи. Купівельна здатність грошових доходів сім'ї визначається кількістю товарів, які можна купити для цієї доходи.

Використання сімейних доходів

Отримання сімейних доходів, якими б великими вони не були, з точки зору теоретичного економічного аналізу не слід абсолютизувати як самоціль, адже це лише засіб задоволення потреб людини. Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні. У цьому виявляється одна з форм закону зростання потреб та їх ускладнення. Відповідно змінюється і структура витрат сім’ї.

Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Основні серед них такі: на харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізори, комп’ютери, автомобілі тощо); оплату соціально-культурних і комунально-побутових послуг; сплату податків і різних платежів; заощадження та нагромадження; інші, часто непередбачені витрати.

Щодо зміни структури витрат із сімейного бюджету можна виявити кілька тенденцій. Перш за все це скорочення у доходах питомої ваги коштів, що йдуть на харчування сім’ї. В цілому така тенденція прогресивна і свідчить про зростання рівня та якості життя населення. Вона характерна для всіх країн з динамічним розвитком економіки. Пояснюється це тим, що витрати на харчування — необхідна основа існування кожної людини. Видатки на нього, за всієї їх пріоритетності, визначаються традиційними сімейними потребами і менш за все піддаються скороченню. Тобто ці видатки більш-менш стабільні порівняно з іншими їх видами.

Позитивними є й тенденції зростання витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень та нагромаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, організацію власного бізнесу тощо.