Тема 6. Реструктуризація підприємства.

1. Реструктуризація підприємства та її зміст.

2. Види реструктуризації.

3. Механізм реорганізації підприємств.

4. Передавальний та розподільний баланс.

Реферати:

1. Реформування системи управління фінансовими ресурсами в програмі реструктуризації підприємств.

2. Загальні передумови реорганізації суб’єктів господарювання в Україні.

1. Реструктуризація підприємства та її зміст.

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.

Законом України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом», іншими нормативно-пра­вовими документами передбачено використання реструктуризащї як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації. Низку великих проектів щодо реструктуризації підприємств та галузей було реалізовано на загальнодержавному рівні під без­посереднім керівництвом Кабінету Міністрів України.

України.

Реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, право­вих, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підпри­ємства, зміну форм власності, управління, організаційно-пра­вової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню під­приємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспромож­ної продукції, підвищенню ефективності виробництва та за­доволенню вимог кредиторів.

Форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва ( передбачає внесення змін до організаційної та виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспромо­жності);

2) реструктуризація активів ( передбачає продаж основних фондів, окремих підрозділів підприємства, зворотній лізинг, рефінансування дебіторської заборгованості );

3) фінансова реструктуризація ( пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства);

4. корпоративна реструктуризація ( передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб або нову організаційно-правову форму діяльності).

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, пере­творення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іно­ді — за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рі­шенням суду.

2. Види реструктуризації.

1. Фінансова реструктуризація .

Передбачає зміни структури та розмірів власного й позичкового капіталу та інших пасивів підприємства. При цьо­му зміну структури пасивів можна здійснювати шляхом:

• відстрочки - погашення кредиторської заборгованості;

• одержання додаткових кредитів;

• списання заборгованості чи її частки;

• збільшення статутного фонду;

• отримання від інвесторів нових інвестицій.

2. Оперативна реструктуризація .

Полягає у визначенні головних видів діяльності і розробці конкретних пропозицій, а також заходів по ліквідації недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємства з мінімаль­ними витратами. Вона здійснюється в короткостроковому періоді й коли підприємство вирішує питання підвищення платоспроможності та ліквід­ності за рахунок власних ресурсів у рамках переважно санаційної реструк­туризації. Основними шляхами цієї реструктуризації можуть бути:

• скорочення чисельності працюючих;

• удосконалення організації виробництва;

• удосконалення управління грошовими потоками;

• економія витрат;

• вилучення збиткових видів діяльності;

• підвищення контролю за якістю продукції та витрачанням фінансових ресурсів.

3. Стратегічна реструктуризація .

Полягає у розробці та здійсненні до­вгострокових заходів для зміцнення виробництва та фінансового стану підприємства. Вона здійснюється за рахунок залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування. Основними шляхами цієї реструктури­зації можуть бути:

• реструктуризація організаційної структури підприємства та реструк­туризація власності;

• впровадження нових технологій;

• придбання та установка нового обладнання;

• розробка нових видів продукції;

• пошук нових ринків збуту;

• підвищення кваліфікації персоналу.

Практика багатьох країн показує, що єдиного рецепту реструктуриза­ції не існує. Вона може здійснюватися в багатьох напрямках, у різних умо­вах, спрямовуватися на різні результати за допомогою різних заходів та з різними ресурсами.