Пристрій для підігріву пальної суміші

Не все паливо надходить до циліндрів двигуна у дрібнорозпорошеному стані чи у вигляді пару,  частина палива осаджується на стінках впускного трубопроводу у вигляді плівки і рухається в напрямку до циліндрів.

Паливна плівка надходить до циліндрів нерівномірно і порушує склад пальної суміші. Це негативне явище усувають декількома способами. Найбільш ефективним способом, що дозволяє успішно руйнувати паливну плівку, є підігрів середньої частини впускного трубопроводу відпрацьованими газами чи гарячою водою.

У першому випадку для цього служить газова камера підігріву (двигун автомобіля ГАЗ-24 «Волга»), а в другому — водяна (двигуни автомобілів ГАЗ-53А і ЗІЛ-130), що з'єднується з водяною рубашкою (рис. 7).

Щоб зайвий підігрів впускного трубопроводу не викликав за високою температури навколишнього повітря погіршення наповнення циліндрів пальною сумішшю і зниження потужності двигуна, інтенсивність підігріву регулюють автоматично чи вручну.

Заслінкою змінюють кількість відпрацьованих газів, що проходять, минаючих через камеру підігріву впускного трубопроводу. При пуску автомобільного двигуна в холодну погоду заслінку встановлюють у положення, що відповідає максимальному підігріву суміші.

На секторі регулювання підігріву вибиті слова «літо» і «зима» Повертаючи сектор і закріплюючи його у певному положенні, регулюють ступінь підігріву впускного трубопроводу відпрацьованими газами.

У двигунів автомобілів ЗІЛ-130 і ГАЗ-53А охолодна рідина, що циркулює по впускному трубопроводу, омиває відповідні канали і підігріває пальну суміш. Однак інтенсивність підігріву суміші регулювати не можна.

Рис. 7 Впускний і випускний трубопроводи двигуна з підігрівом паливно-повітряної суміші: а — ручним; б – автоматичним.

Глушник шуму випуску

Гази, що відробили, по прийомній трубі надходять до глушника шуму випуску і виходять з нього по випускній трубі. Гази виходять із двигуна під великим тиском і зі значною швидкістю. Вони мають визначений запас енергії і, розширюючись в атмосфері, створюють сильний шум.

Для зменшення шуму служить глушник, у якому використане гальмування газового потоку його поділом, зміною напряму руху і перепуском газів з малого об΄єму до великого (рис. 8).

Усе це приводить до зменшення швидкості газів, що відробили, і вирівнювання коливань тиску. Опір глушника повинен бути невеликим, щоб не знижувалися потужність і економічність двигуна. Чим менше шум випуску, тим більша частина потужності двигуна витрачається на витиснення газів через глушник до атмосфери.

Рис 8  Глушник вантажного автомобіля

На сучасних вантажних автомобілях застосовуються глушники прямоточного типу, що складаються з корпуса з увареними днищами, внутрішньої труби з отворами і перегородками, що утворюють розширювальні камери.

По прийомних трубах гази, що відробили, надходять до глушника. Рухаючись по трубі, гази виходять через отвори усередину камер, де розширюються. Унаслідок цього їх тиск зменшується і гази знову надходять у труби.

Такий рух газів повторюється кілька разів, а потім вони виходять в атмосферу через випускну трубу. На V-подібному двигуні автомобіля ГАЗ-53А ліва і права прийомні труби з'єднані після двигуна разом, і до глушника підходить одна труба.

На вантажних і легкових автомобілях кріплення глушників шуму еластичне; у перших їх кріплять до лонжерона, а в других  до підлоги кузова.