2. Прилади системи подачі палива і випуску відпрацьованих газів

Паливний бак

На автомобілі може бути встановлений один чи кілька паливних баків, що є резервуарами для бензину. Ємність паливного бака повинна забезпечити пробіг автомобіля без заправлення, рівний 300 — 600 км.

Паливний бак складається з двох зварених частин, відштампованих з освинцьованої сталі.

У середині бака є перегородки, що усувають хлюпання палива і підвищують твердість конструкції. У верхню частину бака уварена горловина, що закривається пробкою.

Іноді для поліпшення заправлення бака паливом використовують висувну горловину, що має сітчастий фільтр. Якщо наливна горловина встановлена на боковій стінці, то верхня частина бака з'єднана з нею трубкою, по якій виходить повітря з бака при його заповненні паливом.

На верхній стінці паливного бака розташований датчик покажчика рівня палива і кран, з'єднаний трубкою з фільтром-відстійником. У середині бака знаходиться трубка, що має на прийомному кінці сітку, а іншим кінцем поєднується з краном.

У днище бака установлений відстійник, і в отвір для спуску осілих на дно механічних домішок і води вкручена пробка.

Паливні баки на вантажних автомобілях установлюють за допомогою хомутів і кронштейнів на лівому чи правому лонжероні рами, під вантажною платформою чи сидінням водія.

На легкових автомобілях паливні баки розміщують у дні багажника чи під підлогою кузова. Паливні баки автомобілів оснащують герметичними пробками, що з'єднують бак з атмосферою через спеціальні клапани.

У результаті витрати палива в баці може утворитися розрідження, що викликає перебої в подачі палива чи зупинку двигуна, якщо такі клапани не установити.

При роботі автомобіля в жарку погоду з бензину інтенсивно випаровуються легкі фракції, і тиск у баці підвищується. В обох випадках необхідно, щоб внутрішній простір паливного бака сполучався з атмосферою.

Корпус пробки має отвір для з'єднання паливного бака з атмосферою. Центральний отвір корпуса є сідлом випускного клапана. Щільне з'єднання випускного клапана із сідлом забезпечено пружиною і гумовою прокладкою, установленою під фланцем клапана. Пружина притискає впускний клапан до сідла в корпусі випускного клапана.

При роботі двигуна з бака поступово витрачається паливо, і при невеликому розрідженні, приблизно 0,02 - 0,04 МПа, у бак починає надходити повітря.

Воно проходить через отвори під облицювання пробки, а потім, переборюючи опір пружини, відкриває впускний клапан і надходить у бак. Якщо у середині бака тиск збільшується, то спрацьовує випускний клапан, що відкривається при тиску 0,011-0,0118 МПа.

Пари бензину через отвори виходять в атмосферу. Пробка паливного бака щільно утримується на горловині пластинчастою пружиною, приклепаною до корпуса. Ланцюжком пробка з'єднана з наливною горловиною.

Паливні фільтри

У паливі містяться механічні домішки і вода, причому їх кількість може зростати, в залежності від умов транспортування палива, збереження і способів заправлення ним паливних баків автомобілів. Механічні домішки і вода порушують нормальну роботу карбюратора і викликають підвищений знос деталей двигуна.

Для відокремлення від палива води і великих механічних домішок застосовують відстійники, а для очищення палива від дрібних механічних домішок — паливні фільтри тонкого очищення.

Фільтр-відстійник складається з корпуса, відстійника і фільтруючого елемента. Прокладка ущільнює з'єднання корпуса з відстійником. Фільтруючий елемент зібраний із пластин товщиною 0,14 мм.

На них є отвори для проходу палива, два отвори для установки пластин на стійках і виступи висотою 0,05 мм. Пакет пластин надітий на стрижень пружиною пластини щільно притиснуті одна до одної і до корпуса. У зібраному стані між пластинами залишаються щілини, через які проходить паливо.

У фільтр-відстійник паливо надходить по трубці і заповнює його. Великі механічні домішки і вода, наявні в паливі, опускаються на дно відстійника, а через отвір, що закривається пробкою, їх періодично видаляють.

На зовнішній поверхні фільтруючого елемента механічні домішки затримуються, а очищене паливо надходить до порожнини корпуса і по трубці в паливний насос.

У системі живлення двигунів автомобілів ЗІЛ- 130, крім фільтрів-відстійників, установлюють ще фільтри тонкого очищення палива, що розташовують між паливним насосом і карбюратором.

Фільтри тонкого очищення працюють однаково. Вони відрізняються тільки фільтруючими елементами: один  керамічний, а другий  сітчастий.

На автомобільних двигунах застосовують повітроочищувачі інерційно-масляні чи зі змінними фільтруючими елементами, виконаними з паперу чи картону.

Повітроочищувач складається з корпуса фільтруючого елемента, масляної ванни, кришки, перехідника для з'єднання з карбюратором і переходника для проходу повітря у повітроочищувач.

Стяжний гвинт приварений до переходника. Фільтруючий елемент разом із кришкою укріплений на стяжному гвинті гайкою-баранчиком, а перехідник-гвинтом.

При надходженні повітря в горловину карбюратора і пальної суміші в щілину впускного клапана виникає шум усмоктування, внаслідок коливань газового потоку.

Для глушіння шуму усмоктування на деяких повітроочищувачах (двигун автомобіля ГАЗ-53А, дизель ЯМЗ-236) кришку з внутрішньої сторони оснащують повстяною прокладкою чи застосовують спеціальний корпус.

У внутрішню порожнину повітроочищувача наливають раніше використане, але добре очищене масло. Наливати масло в масляну ванну вище визначеного рівня не рекомендується, тому що це може призвести до проникнення масла разом з пальною сумішшю в циліндри і до посиленого утворення нагару у двигуні.

Гумова прокладка, розташована між корпусом, фільтруючим елементом і склянкою-відстійником, забезпечує їх щільне з'єднання. У прокладці є прорізи, виконані по радіусу, для проходу палива до порожнини склянки-відстійника.

Фільтруючий елемент являє собою склянку, виготовлену з алюмінієвого сплаву. На зовнішній поверхні склянки є отвори і ребра, на які намотана латунна сітка і закріплена за допомогою пружини на склянці. У зібраному виді фільтр тонкого очищення утримує скоба і гвинт.

Через вхідний отвір паливо надходить до склянки-відстійника, проходить через латунну сітку, залишаючи на зовнішній поверхні механічні домішки, а потім через отвори надходить усередину фільтруючого елемента і по каналу подається до карбюратора.

Склянку-відстійник періодично знімають для очищення від води і бруду, що осіли на дно. Керамічний фільтруючий елемент знімають при технічному обслуговуванні, промивають ацетоном і продувають зсередини стиснутим повітрям.

Так само роблять з фільтруючим сітчастим елементом, але промивають його в чистому неетилірованому бензині.

Більшість приладів системи живлення двигуна з'єднують між собою паливопроводами, виготовленими з мідних, латунних чи сталевих трубок. На сталеві трубки наносять антикорозійне покриття (олово, свинець чи мідь).