Фінанси як економічна категорія.
Слово
«фінанси» у перекладі з французької
означає «доход».
Фінанси
— це сукупність економічних відносин,
пов'язаних з утворенням, розподілом і
використанням грошових коштів у
господарстві країни
Основну
функцію, специфічні ознаки, форми
існування і місце фінансів в економіці
наведено на рис. 124.
Іноді до фінансів відносять всі грошові відносини. Проте грошові відносини і фінанси — це не тотожні поняття. До сфери фінансів належать, по-перше, грошові відносини, які виражають відносини між суспільством в особі держави, з одного боку, і підприємствами та організаціями — з другого, а також грошові відносини підприємств і організацій між собою; по-друге, грошові відносини, які перебувають під контролем центрального банку (в Україні — Національного банку).
Функції фінансів.
Традиційно фінанси виконують дві функції: 1) розподільчу; 2) контрольну. Розподільча функція — основна для фінансів. Проявляється в процесі розподілу ВВП та національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням. У процесі розподілу вартості ВВП і НД беруть участь держава, юридичні особи та домогосподарства. Механізм дії розподільчої функції фінансів вміщує: Первинний розподіл — розподіл вартості ВВП, доходів підприємств і формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП.
До первинних доходів належать: 1) зарплата — для фізичних осіб; 2) прибуток — для юридичних осіб; 3) надходження від державних послуг, використання державних ресурсів — для держави. Перерозподіл — полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості.
Його необхідність пов'язується із: — утриманням невиробничої сфери; — забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій. До вторинних доходів належать: 1) загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств; 2) корпоративні доходи (фонди підприємств). Вторинний розподіл — другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері. У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключна стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання. Контрольна функція — породжена розподільчою природою фінансів: 1) відображає властиві фінансам ознаки, які полягають у їх здатності сигналізувати про проходження розподільчого процесу, тобто виступати інструментом перевірки правильності утворення, розподілу і використання фондів грошових коштів у процесі господарювання; 2) охоплює всі сторони діяльності суспільства і суб'єктів економіки; 3) знаходить свій прояв у фінансовому контролі, який є одним із найдієвіших видів контролю. Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та інші. У ринковій економіці, поряд з названими функціями, виділяють ще такі: — функцію формування фондів грошових коштів; — функцію використання фондів грошових коштів; — функцію відтворення; — функцію стимулювання. Разом з тим, вказані функції мають розподільчі ознаки, а тому їх можна об'єднати в цілісну розподільчу функцію.