
- •1.Державний лад скіфії:
- •2.Суспільний лад скіфії:
- •3.Основні риси права скіфської держави:
- •4.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •5.Державний лад античних міст.
- •6.Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •7.Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •8.Державний лад Боспорського царства.
- •9.Суспільний лад Боспорського царства
- •10. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •11.Особливості розвитку східнослов’янського суспільства в vі-vіі ст.
- •12. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •13.Теорії походження слов’ян
- •14.Теорії виникнення Київської Русі.
- •15. .Періодизація становлення та розвитку Київської Русі
- •16) Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – на поч. Хіі ст.
- •17) Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •18) Характеристика селянства в Київській Русі.
- •19) Форми економічної залежності феодально-залежного населення в Київській Русі (податки, повинності).
- •20) Державний лад Київської Русі.
- •32. Кре́вська у́нія 1385 року та її насл. Для України
- •33.Люблінська Унія,її Наслідки Для України
- •48.Перший період національно - визвольної війни 1648-1654 р.Р. Та його наслідки для України.
- •49.Встановлення зв’язків з Російською державою в ході національно - визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •50.Формування української національної держави у 1648-1654 р.Р.
- •51.Основні риси права української національної держави.
- •52.Переяславський договір 1654 р. Та його значення для України.
- •54. Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •55. Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •57. Суспільний устрій України в другій половині хvіі ст.
14.Теорії виникнення Київської Русі.
Київська Русь – теорії походження та розвиток
Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Давньоруської держави —
Київської Русі. Існує декілька теорій.
1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. Баєр та
Г.Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській
Академії наук.
«Норманісти» наголошують, що східні слов'яни були нездатні без
зовнішньої допомоги створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли
вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово «Русь» походить від
фінської назви шведів «Ruotsi».
2. За хозарською теорію поляни є не слов'янами, а різновидом хазарів.
Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі —
цар по крові (хакан каган), та його «заступник» (хакан-бек). Тогочасні
візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана
3. Панюркська теорія, за якою слово «Русь» походить від іранського і
означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів
Середнього Подніпров'я.
4. Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками
цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М.
Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східних
слов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для
створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин,
існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами
общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була
велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис «Повість
врем'яних літ», який розповідає про правління князя-слов'янина Кия (кін
V — поч.УІ ст.) та хроніка «Бертинські аннали».
15. .Періодизація становлення та розвитку Київської Русі
В історії Київської держави можна виділити такі основні періоди:
1) 882-972рр. (від початку правління князя Олега до смерті князя
Святослава) — період швидкого зростання Київської Русі, За цей час було
створено величезне господарське й політичне об'єднання. Князь Олег
підкорив древлян, сіверян, радимичів. Успішно воював з Візантією,
хозарами. Ігор продовжив політику свого попередника, підкоряючи своїй
владі східнослов'янські племена (підкорив племена уличів та древлян).
2) 980-1054рр. (охоплює князювання Володимира Святославовича та Ярослава
Мудрого) — доба закріплення Києвом своїх завоювань, досягнення вершини
політичної могутності, стабільності, економічного та культурного
розвитку. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду, в
цей час переважає внутрішній розвиток. Видатною подією цього періоду
було прийняття християнства. Князь Володимир ліквідував владу племінних
князів, замінив її практикою посадження у землях Київської держави своїх
синів і довірених осіб.
3) 1054-1240рр. (охоплює період від смерті Я. Мудрого до зруйнування
Києва монголо-татарами) — період безупинних князівських чвар, зростаючої
загрози нападів кочівників та економічного застою.. Він пов'язаний з
періодом феодальної роздробленості Київської Русі.
.
В цілому існують вагомі підстави вважати виникнення Києва досягненням не якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної слов'яно-скандінавської взаємодії.
Згідно літопису, після смерті Рюрика (879 р.) спадкоємцем новгородського престолу стає його малолітній син Ігор, регентом якого був Олег. У 882 р. Олег прибувши до Києва, вбиває місцевих володарів Аскольда й Діра під приводом, що ті не є князі, ні роду княжого, і започатковує генеалогічний ланцюг київських князів, осівши в Києві й оголосивши місто столицею своїх володінь: “Се буде мати градам руським”.
Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри — Київський і Новгородський. Ця подія традиційно вважається датою утворення Давньоруської держави.
Отже у IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи — Русь. У зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі. Широко вживаються також назви Давньоруська держава. Київська держава, Давня Русь.
Влада київського князя поширилася на периферійні землі Русі. Князь Олег організував похід на Візантію (907 р.), що завершився укладенням вигідних для Русі договорів 907 р. і 911 р. Син Рюрика князь Ігор підкорив племінні княжіння уличів і древлян