1.Державний лад скіфії:

Цар-влада передавалась у спадок, користувався необмеженою владою, виконавча, законодавча, судова функції.

Апарат управління: Військова верхівка та родина царя.

Форма правління: рабовласницька держава.

2.Суспільний лад скіфії:

І-царські скіфи (займали посаду царя, влада спадкова)

ІІ-еліни ( воєначальники)

ІІІ-землероби, осілий спосіб життя, земля за військові походи)

ІМ-скіфи-скотарі-кочівники.

Рабовласники-земля, працювали раби.

Вільні общинники-особисто вільні займались сільським господарством, землю отримували за військову службу.

Раби, жерці, ремісники, торговці.

3.Основні риси права скіфської держави:

Джерело-звичай. Право власності: існувала лише приватна власність, цар лише жалував ділянку землі. Зобов’язальне право: укладалися договори купівлі-продажу, міни, укладались усно і давались клятви. Спадкове право: старшим синам-земля, молодшому-двір, дочкам-посаг. Сім’я базувалась на принципах патріархату, родовід вівся по батьківській лінії. Практикувалось багатоженство, старша жінка займала панівне становище, у разі смерті переходила до старшого брата. Кримінальне права: злочини-вбивство, неправдива клятва, крадіжка, тілесні ушкодження, чаклунство, посягання на царя. Покарання: смертна кара, вигнання за межі, відрубування руки.

4.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.

Велика грецька колонізація розпочалась в 6 ст до н.е , була у різних місцях і спричинина різними причинами:

-війни греції із сусідніми державами, які послабили внутрішнє становище країни;

-внутрішні політичні поразки певних груп населення,(боротьба між демосом і рабовласницькою знаттю);

-пошук джерел отримання сировини, зокрема металів;

-принцип остракізму введений Клісофеном;

-масова перенаселеність Греції.

Найважливіша причина масової колонізації 5 ст до н е полягала в стрімкому зростанні кількості населенн, що примушувало еміграцію жителів окремих полісів, навіть цілих регіонів.

5.Державний лад античних міст.

1-народні збори-вищий орган державної влади, ухвалював декрети, постанови, розглядав питання морської торгівлі, прийняття у громадянство, укладання угод, нагородження грамотами, вибори посадових осіб та контроль за їх діяльністю.

2-рада міста-готував декрети для народних зборів, перевіряв кандидатів на виборні посади, контролював діяльність посадових осіб.

3-виборні колегії-очолювали окремі галузі життя, колегія з питань фінансів, військових прав і тд.

4-суди-з цивільних і кримінальних прав.

Форма правління: рабовласницькі демократичні або аристократичні республіки.

6.Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.

За суспільним ладом поліси були станово-класовим громадянським суспільством, союзом голів і власників окремих господарств, заснованих на рабовласництві. Античні соціуми вирізнялися чітким розшаруванням на панівну верхівку - судновласники, купці, лихварі, землевласники та власники крамниць і майстерень; на вільних громадян - ремісники, землероби, торговці; та невільників - рабів, склад яких поповнювався полоненими, дітьми рабів, проданими у рабство. Своєрідне місце у суспільстві займали іноземці (метики) та гетери (жінки легкої поведінки), які не належали до жодної з груп.Привілеї надавалися за правом народження лише громадянам міста - грек залишався громадянином того міста, до якого належали його батьки. Жінки вважалися вільними, але політичних прав не мали. Більшість громадян були купцями, ремісниками чи землеробами, які заробляли на життя працею, а політичною діяльністю займалися у вільний час. Існували щодо цього й інші норми.

1.Рабовласники 2.Повноправні громадяни 3.Раби

Отже, населення міст-держав складалося з трьох основних класів: громадян, мекетів і рабів, які не були рівноправними з політичного іі правового поглядів.