4. За рівнем доходів

Національні економіки діляться на дані групи відповідно до рівня ВВП на душу населення:

• країни з низьким рівнем доходів - Low income (975 дол. або менше) – 44 країни по даним 2008 р.;

• країни з рівнем доходів нижче середнього - Lower middle income (976 - 3855 дол.) – 54 країни;

• країни з рівнем доходів вище за середнє- Upper middle income (3856 - 11905 дол.) – 46 країн;

• країни з високим рівнем доходів (у т.ч. країни ОЕСР і країни, що не входять в ОЕСР) - High income (11905 дол. і вище) – 66 країн.

Дані границі встановлені МБ до 1 липня 2009 р. Усього проаналізоване 210 країн.

В 2008 р. Україна выдноситься до країн з рівнем доходів нижче середнього рівня (до 1995 року входила в групу країн з рівнем доходів вище за середнє) із ВВП на душу населення 3210 дол (125 місце в рейтингу МБ).

5) За ступенем відкритості світовому ринку

Ступінь відкритості світовому ринку звичайно виміряється часток експорту у ВНП. Світовий банк виділяє 5 груп країн, маючи відповідну інформацію лише по 163 державам. Умовно виділяються:

• країни з відносно закритою економікою із часток експорту у ВВП менш 10%. У цю групу входять 10 країн. Латинська Америка: Бразилія, Аргентина, Перу, Сурінам. Африка - Судан, Уганда, Руанда. Азія - Бірма, Японія, Гаїті;

• країни з відносно відкритою економікою із часток експорту у ВВП більше 35% (близько 70 країн). До них ставляться Панама, Коста-Ріка, Гондурас - Центральна Америка. Гайана - Південна Америка. Африка - Мавританія, Туніс, Сенегал, Габон, Конго, Ангола, Намібія, Ботсвана, Кенія. Азія - Саудівська Аравія, Йорданія, Ізраїль, ОАЕ, Бутан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Папуа-Нова Гвінея, Монголія. Європа - Норвегія, Бельгія Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словенія, Болгарія. Країни колишнього СРСР - Прибалтійські республіки, Бєларусь, Закавказькі республіки.

10-19% (27країн); США, Мексика, Колумбія, Болівія, Австралія Індія, Пакистан, Іспанія, Нігер, Чад, Ефіопія, Сомалі,

20-24% (24 країни). У тому числі Україна, Франція, Італія, Греція, Німеччина, Туреччина, Сирія, В'єтнам, Лаос, Нікарагуа, Африканські країни- ПАР, Мозамбік, Нігерія, Малі, Алжир, Єгипет, Мадагаскар;

25-34% (32 країни). У тому числі Росія, Середньоазіатські республіки колишнього СРСР, Молдавія, Румунія, Угорщина, Великобританія, Португалія, Китай, Іран, Канада, Скандинавські країни (Швеція, Фінляндія), Венесуела, Чилі, Парагвай, Еквадор, Африка - Заїр, Танзанія й ін.

5. за соціально-демографічним розвитком, який визначається показниками:

а) абсолютним і відносним приростом населення;

б) коефіцієнтами народжуваності й смертності;

в) показниками міграції населення;

г) очікуваної при народженні тривалістю життя й пов'язаними з нею показниками;

д) рівнями освіти, охорони здоров'я й культури.

6. за рівнем заборгованості (СБ):

• держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості;

• держави із середньою величиною зовнішнього боргу;

• держави з найменшою зовнішньою заборгованістю (у т.ч. Україна).

Високий рівень зовнішнього боргу означає, що в країни перевищені наступні критичні показники:

• відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВВП більше 80%

• відношення поточної вартості обслуговування боргу до обсягу експорту перевищує 220%.

Середній рівень зовнішньої заборгованості властивий країнам, у яких один або обидва показники перевищують 60%, але не досягають критичних величин.

Для країн, які не надають деталізовані статистичні дані про розмір зовнішнього боргу в Систему звітності боржників Світового Банку, методика розрахунків на основі поточної вартості неможлива. У такому випадку використається наступний спосіб класифікації. У країн з високим рівнем зовнішнього боргу три із чотирьох наступних основних показників перевищують критичний рівень:

• відношення боргу до ВНП більше 50%,

• відношення боргу до експорту більше 275%,

• відношення величини обслуговування зовнішнього боргу до експорту перевищує 30%,

• відношення відсотків, виплачуваних по зовнішніх боргах, перевищує 20% обсягу експорту.

7. за галузевою структурою національних економік:

• постіндустріальні,

• індустріальні,

• промислово-аграрні (питома вага промисловості в загальному обсязі виробленої промислової й сільськогосподарської продукції перевищує 50%),

• аграрно-промислові (питома вага сільськогосподарської продукції в загальному обсязі виробленої промислової й сільськогосподарської продукції перевищує 50%)

• аграрні).

8) за природними ресурсами й ефективністю їхнього використання за показниками:

а) ефективна територія, що виходить при вирахуванні із загальної території країни тієї її частини, де по природно-кліматичних умовах ефективна господарська діяльність неможлива (середньорічна температура нижче -2°С). По ефективній території на першому місці серед країн миру виявляється Бразилія, а Росія відсувається на більше відповідне її природним ресурсам скромне п'яте місце;

б) кількість природних ресурсів, що доводяться на душу населення. Ця оцінка повинна даватися у вартісному вираженні з урахуванням витрат на введення цих ресурсів у господарський оборот;

в) кількість енергоресурсів на душу населення з урахуванням їх доступності. Ефективність використання природних ресурсів у даній країні визначається:

а) відношенням вартості матеріалів до вартості всієї кінцевої продукції країни;

б) витратами енергоресурсів на виробництво одиниці ВВП країни;

в) продуктивністю економіки, вимірюваної відношенням кінцевої продукції до загальної валової продукції країни.

9) за конкурентноспроможністю національних економік;

10) за членством в міжнародних організаціях.