3. Цілі й особливості інтеграції в рамках гуам

Наприкінці 90-х рр. ХХ в. на південній периферії СНД активізувалося угруповання за назвою ГУАМ - Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова, що пізніше одержала назву Організація за демократію й економічний розвиток - ГУАМ.

В інституціональному становленні ГУАМ пройшла кілька етапів.

І етап. 10 жовтня 1997 р. у рамках Саміту Ради Європи в Страсбурзі (Франція) з ініціативи України був заснований Консультативний форум ГУАМ як неформальне об'єднання держав. В 1999 р. до організації приєднався Узбекистан (угруповання одержало назву ГУУАМ), в 2005р. - Узбекистан вийшов з об'єднання (знову ГУАМ). При створенні ГУАМ оптимально враховувалися фактори географічної близькості, спільності проблем, господарських і культурних зв'язків, сучасного стану взаємної торгівлі. Об'єднання ГУАМ було створено з метою економічного співробітництва країн-членів, забезпечення транспортних коридорів і комунікаційних систем між Азією і Європою, які йдуть в обхід Росії. Крім того, передбачалася розробка погоджених позицій у міжнародних організаціях, а також консультації із Заходом з питань безпеки.

ІІ етап. 7 червня 2001 р. з підписанням Ялтинської Хартії ГУУАМ у рамках Саміту глав держав Об'єднання ГУАМ одержало офіційний статус міжнародної організації.

ІІІ етап. 23 травня 2006 р. у Києві створена Організація за демократію й економічний розвиток - ГУАМ. У ході Київського саміту ГУАМ глави держав також підписали Устав організації.

Відповідно до Уставу основними цілями ГУАМ є:

• затвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права й поваги прав людини;

• забезпечення стійкого розвитку;

• зміцнення міжнародної й регіональної безпеки й стабільності;

• поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного й гуманітарного співробітництва;

• розвиток соціально-економічного, транспортного, енергетичного, науково-технічного й гуманітарного потенціалу сторін;

• активізація політичної взаємодії й практичного співробітництва в сферах, що представляють взаємний інтерес.

Структура організації містить у собі Рада й Секретаріат. Рада є основним органом організації. Він проводить свою роботу на рівнях глав держав (саміт), міністрів закордонних справ, національних координаторів і постійних представників. Відповідно, виділяють Рада глав держав (СГГ), Рада міністрів закордонних справ (РМЗС), Рада національних координаторів (РНК) і Рада постійних представників (РПП).

Відповідно до рішень Київського саміту ГУАМ у Києві був створений постійно діючий Секретаріат організації, очолюваний Генеральним секретарем. До створення Секретаріату його функції виконував Інформаційний офіс ГУАМ у Києві.

Секретаріат здійснює технічне-організаційно-технічне забезпечення діяльності ГУАМ і функціонує під керівництвом Генерального секретаря. Секретаріат готовить і представляє Раді щорічні звіти про свою діяльність, а також про діяльності ГУАМ для затвердження РМЗС. 

Координація співробітництва на галузевому рівні покладає на робочі групи. Робочі й допоміжні органи, що діють на постійній або тимчасовій основі, створюються за рішенням Ради міністрів закордонних справ.

В 2004 р. заснована Парламентська Асамблея ГУАМ, до складу якої входять три комітети: політичний; торгово-економічний; з питань науки, культури й утворення.

Офіційними й робочими мовами ГУАМ є англійський і росіянин. 

Держави-члени ГУАМ взаємодіють у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. У ГУАМА існує статус спостерігача й партнера (США, Японія, Чеська Республіка, Польща, ООН, ЄС). Організація заявляє про свою відкритість до співробітництва із третіми державами й міжнародними організаціями, які розділяють її мети й принципи, а також готові брати участь у реалізації спільних ініціатив.

Участь Україна в ГУАМ

Протягом всього років існування ГУАМ Україна займає в цьому угрупованні активну позицію, підтримуючи ініціативи, що відповідають її національним інтересам і завданням ГУАМ. Розвиваючи міжнародне співробітництво в рамках ГУАМ і створені структури, Україна поглиблює двосторонні відносини окремо із Грузією, Азербайджаном і Молдовою. Це надає інтеграції в рамках ГУАМ багаторівневий характер.

Пріоритетними напрямками співробітництва, у яких бере участь Україна, є:

• боротьба з тероризмом, організованою злочинністю й іншими небезпечним видами злочинів (насамперед, з поширенням наркотиків);

• співробітництво в області торгівлі, а саме створення зони вільної торгівлі й співробітництво між Торгово-промисловими палатами країн ГУАМ;

• розвиток інфраструктури міжнародних транспортних перевезень;

• розвиток культурного обміну;

• поглиблення співробітництва в галузі освіти, охорони здоров'я й науки;

• попередження надзвичайних ситуацій і ін.

Інтеграція в ГУАМА в останні роки, по деяких ознаках, здобуває політичний характер. Поряд із цим величезна увага приділяється розвитку співробітництва в сфері економіки й торгівлі.

• Із самого початку створення міждержавної організації ГУАМ висловлювалися думки, що безпосередньою метою союзу було ослаблення економічної й енергетичної залежності Грузії, України, Азербайджану й Молдови й розвиток транзиту каспійських вуглеводнів в обхід території Росії, по маршруті Центральна Азія - Каспійське море - Південний Кавказ - Чорне море - Україна - Європа. Азербайджан був зацікавлений у створенні нових транспортних маршрутів для експорту своєї нафти, а Грузія сильно мала потребу у фінансових коштах і сподівалася на використання свого вигідного географічного місця розташування для одержання транзитних доходів від транспортування каспійських енергоносіїв, одночасно прагнучи підвищити свій політичний статус. Після того, як Європа як транзитний маршрут вибрала Туреччину, а Росія почала реалізацію проекту «Південний потік» (італійський^-італійський-російсько-італійський проект газопроводу, що пройде по дну Чорного моря з Новоросійська в болгарський порт Варну), ГУАМ по суті втратила предмет співробітництва. Однак міжнародна організація не була ліквідована, а, навпаки, продовжила активну роботу з реалізації намічених у її статутних документах планів.

Протягом 2004-2007 р. у торгівлі товарами з Азербайджаном, Грузією й Молдовою Україна стабільно мала позитивне сальдо. У цілому країни ГУАМ не є важливими торговельними партнерами України. Частка цих країн у зовнішній торгівлі України склала 2,1%. У країни ГУАМ Україна експортує традиційні для українського експорту товари - виробу зі сталі, зерно, сільськогосподарські продукти.

Взаємні інвестиції країн ГУАМ незначні, однак у рамках організації учасники спільно вирішують проблеми залучення іноземних інвестицій, насамперед, у ті сектори, функціонування яких має регіональне значення, що визначено прийнятою стратегією галузевого співробітництва країн ГУАМ..

Пріоритетною областю співробітництва України й країн ГУАМ є транспорт і транзитні перевезення. Співробітництво націлене на рішення проблем транскавказського і євразійського транспортних коридорів. До того ж, у рамках заходів, проведених ГУАМ, Україна забезпечує завершення будівництва й запуску трубопроводу «Броди^-Броди-одеса^-броди». Разом з Молдовою вирішуються проблеми змісту автодорожніх бруківок на молдавсько-українській границі, розвитку переходу «Унгурь-Бронніца», питання організації залізничних перевезень.

Актуальними для всіх країн ГУАМ є не тільки питання міжнародного транзиту енергоресурсів, але й власної енергобезпеки. Проблеми енергобезпеки ГУАМ розглядаються в контексті забезпечення загальноєвропейської енергетичної безпеки. Україна спільно із країнами ГУАМ, а також з Литвою й Польщі, ініціює проект по створенню нового транспортного коридору, що зв'яже європейських споживачів з енергоресурсами Азербайджану.