Тема 11. Інтеграція україни у сучасну світову систему

1.Передумови інтеграції України у світову систему

1. Взаємини України і ЄС

2. Цілі й особливості інтеграції в рамках СНД. Участь України в СНД.

3. Цілі й особливості інтеграції України в рамках ГУАМ.

4. Україна й ОЧЕС.

5. Україна й ЕЭП.

1- Передумови інтеграції України у світову систему

Інтеграція України у світову економіку - це процес зближення економіки України з національними госпо­дарствами країн світового співтовариства

Передумови включення України в систему МЗ:

Для інтеграції України в світогосподарчу систему необхідні політико-правові, економічні, соці­ально-культурні та інфраструктурні передумови:

а - Політико-правові передумови інтеграції:

1. політичне визначення України як держави (статус);

1. забезпечення територіальної цілісності і створення, системи національної безпеки;

2. безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини;

3. установлення форми громадянства;

4. перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишнього СРСР;

5. пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;

6. формування відповідного законодавства та ефективних механізмів і засобів його виконання.

б - Економічні передумови інтеграції:

1. економічне забезпечення суверенітету;

1. оцінка економічного потенціалу і напрямків структурної перебудови;

1. розробка і реалізація обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетами роз­державлення і приватизації, соціального захисту населення;

2. оцінка експортного потенціалу,

3. розробка експортно-імпортної стратегії й адекватного механізму регулювання ЗЕД;

4. включення національної грошової одиниці в систему міжнародних розрахунків;

5. фінансова стабілізація;

6. ліквідація зовнішньої заборгованості

в - Соціально-культурні передумови інтеграції:.

1. створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;

1. формування сучасної системи народної освіти, орієнтованої на світові пріоритети;

2. розвиток контактів з українцями, що проживають за кордоном.

г - Інфраструктурні передумови інтеграції.

1. розвиток транспортних комунікацій

2. розвиток сучасних інформаційно - комунікаційних систем із включенням їх у міжнародні систе­ми.

2. Взаємини України і єс

Стратегічною метою зовнішньої політики України є повноправне членство в ЄС.

Формування інституційно-правова база відносин України з ЄС для рішення завдань в області європейської інтеграції.

1990 р. - прийнята Постанова Верховної Ради України «Про реалізації Декларації про державний суверенітет України в сфері зовнішніх відносин». Цей документ був спрямований на забезпечення участі України в загальноєвропейському інтеграційному процесі й включення країни в європейську політичну систему.

1993 р. - прийнята Постанова Верховної Ради «Про основні напрямки зовнішньої політики України», що приділяє особливу увагу розвитку відносин із країнами Європи. Зокрема, установлене завдання інтеграції України в ЄС. Серед основних проблем зближення України і ЄС у той час виділені: питання ядерної зброї й роззброювання, закриття Чорнобильської АЕС, підтримка міжнародної безпеки, миру й стабільності в регіоні. Крім цього, поставлені завдання по активізації політичного діалогу на всіх рівнях і розвитку взаємовигідного економічного співробітництва, диверсифікованості торгово-економічних зв'язків.

1994 р. - між Україною і ЄС підписана тимчасова Угода про партнерство й співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами і їхніми країнами-членами (УПС), що було замінено постійним в 1998 р. УПС діяло до 2008 р. У цьому документі закладені нормативні основи співробітництва в області торговельних відносин, виробничого інвестування, руху капіталів, формування системи розрахунків, науково-технічного й культурного співробітництва, політичного діалогу. Документ намітив пріоритети в області галузевого співробітництва (агропромисловий комплекс, енергетика, транспорт, космічний комплекс, охорона навколишнього середовища). Визначені 28 сфер, у яких передбачалося розвивати співробітництво сторін.

УПС доповнено рядом галузевих угод, наприклад, такими як:

1)Угода про торгівлю текстильними виробами (1993 р.);

2. Угода про створення Контактної групи (ЕОУС - Україна) по вугіллю й стали (1994 р.);

3. Угода про торгівлю сталеливарними виробами (1997 р.);

4. Угода про створення правових основ міжнародного співробітництва по забезпеченню енергоносіями країн Західної Європи (1999 р.);

5. Угода про співробітництво в програмах створення керованого термоядерного синтезу (Євратом-Україна, 1999 р.);

6. Угода про співробітництво в сфері ядерної безпеки (Євроатом-Україна, 1999 р.);

7. Угода про безквотової торгівлі текстильною продукцією на 2001-2004 р. (2000 р.) і ін.

1996 р. - спільно розроблений План дій України у відношенні ЄС. У документі закріплені вимоги в розвитку багатопредметних і багаторівневих регіональних взаємин України з європейськими інститутами, проголошена стратегічна мета інтеграції України в європейські і євроатлантичні структури.

1998 р. - прийнята Стратегія інтеграції України в ЄС. Вона затверджена Указом Президента України №615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський Союз» (1998 р.).

Стратегія визначає основні напрямки партнерства й співробітництва України з ЄС:

1) адаптація національного законодавства України до стандартів ЄС;

2. економічна інтеграція й розвиток торговельних відносин між сторонами (лібералізація й взаємне відкриття ринків; надання режиму сприяння інвестиціям з ЄС, створення правового поля й впровадження єдиних стандартів у сфері конкуренції й державної підтримки виробників);

3. політична консолідація й зміцнення демократії;

4. адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС (реформування системи страхування, охорони праці, пенсійного забезпечення, поступове досягнення європейського рівня соціального забезпечення й захисту населення й ін.);

5) розвиток співробітництва в сфері культури, утворення й науки (впровадження європейських норм і стандартів в утворенні, науці й техніку), поглиблення науково-технічної інтеграції;

6. посилення галузевого співробітництва (транспорт, енергетика, мережі комунікацій; промислове й сільськогосподарське співробітництво й т.п.);

7. розширення співробітництва в області екології й охорони навколишнього середовища.

1998 р. - створена Рада з питань співробітництва між Україною і ЄС (), засідання якого проводяться, щонайменше, один раз у рік. Функції секретаріату виконує Управління з питань європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів.

Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється в рамках Комітету парламентського співробітництва. Рада й Комітет з питань співробітництва, а також Комітет парламентської взаємодії покликані координувати процес європейської інтеграції України по основних напрямках співробітництва.

1998 р. - створено Національне агентство України з питань розвитку і європейської інтеграції. Ця структура була покликана координувати поглиблення співробітництва між Україною і ЄС; підтримувати реалізацію національних пріоритетів у зовнішній політиці; здійснювати заходу щодо прискорення внутрішніх реформ; сприяти рішенню конкретних практичних проблем розвитку й інтеграції України і ЄС. Агентство припинило своє існування у зв'язку зі скороченням урядового апарата й передало свої функції Міністерству економіки й з питань європейської інтеграції України (сьогодні - Міністерство економіки України).

1999 р. - прийнята Загальна (спільна) стратегія Європейського Союзу стосовно України. Документ установив завдання по забезпеченню процесів розширення й поглиблення співробітництва між Україною і ЄС по пріоритетних напрямках. Стратегія була розрахована на 4 роки, визначала основні напрямки політики країн-членів ЄС, а також декларувала політичне визнання європейських устремлінь України.

1999 р. - затверджена Декларація Європейської Ради по Спільній стратегії країн-членів ЄС у відношенні України. Документ передбачав орієнтацію на розвиток як економічного, так і військово-політичного співробітництва (у т.ч. співробітництва в області безпеки). Декларація не підтверджувала статус України як країни-кандидата па вступ у ЄС. Разом з тим стратегічне партнерство з Україною визнавалося важливим фактором безпеки, стабільності й процвітання в європейському регіоні.

2000 р. - Указом Президента України від 14.08.2000 р. затверджена Національна програма інтеграції України в ЄС. Програмою передбачалися міри й заходи щодо гармонізації національного законодавства України відповідно до стандартів ЄС, розвиток інститутів і структур, що сприяють поглибленню відносин України і ЄС на всіх рівнях, а також проведення економічних перетворень для досягнення Україною необхідних критеріїв вступу. Були визначені наступні етапи просування України до знаходження членству в ЄС:

1. знаходження членства України у СОТ;

2. розвиток відносин із країнами ЕАСТ, включення в торговельний простір ЕАСТ;

3. створення зони вільної торгівлі України і ЄС;

4. одержання Україною статусу асоційованого члена ЄС (як середньостроковий пріоритет співробітництва) на основі Європейської партнерської угоди або угоди про асоціації.

Для реалізації стратегії вступу України в ЄС був прийнятий Указ Президента про створення Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

2003 р. - у ЄС прийнята програма «Широка Європа- Сусідні країни: нова структура відносин з нашими східними й південними сусідами».

У програмі встановлено, що поглиблення регіональної інтеграції зізнається найважливішою умовою забезпечення соціально-політичної стабільності й стійкого економічного розвитку. Були висунуті дві основні цілі:

1. формування простору поглибленої економічної інтеграції, більше інтенсивних політичних і культурних зв'язків, тісного транспортного співробітництва; попередження конфліктів і підвищення загального добробуту;

2. надання з боку ЄС пільг і переваг, які повинні бути диференційованими для країн-партнерів залежно від рівня їхнього соціально-економічного розвитку й ходу реформ.

Країнам-сусідам були запропоновані перспективи участі у внутрішньому ринку ЄС, механізми подальшої економічної інтеграції й лібералізації торгівлі.

Зі своєї сторони, Україна виступила за досягнення якісно нового рівня відносин у всіх сферах, у тому числі як пріоритетне завдання встановлювалося створення зони вільної торгівлі. У рамках Плану дій Украина-ес передбачалося розв'язати проблемні питання практичної реалізації УПС, розробити й реалізувати міри й заходи щодо просування України в європейські структури ЄС і досягненню країною всіх суспільно-політичних, демократичних, соціальних норм ЄС, а також створення умов для реалізації у взаємних відносинах принципу «чотирьох воль» (лібералізації торгівлі товарами й послугами, руху капіталу й робочої чинності).

На 2004-2006 р. була прийнята програма ЄС по розвитку відносин із сусідніми країнами, а також так званий «Новий інструмент розвитку сусідських відносин». Зокрема були запропоновані нові механізми розвитку відносин країн ЄС із Україною. З 24 розроблених програм в області торгівлі й економіки Україна брала участь в 4. Вони торкнулися питань лібералізації міжнародної торгівлі, переміщення факторів виробництва й науково-технічного співробітництва.

2005 р. - прийнятий План дій Україн-Європейський Союз. Документ установив основи Європейської політики сусідства, її концепцію й принципи. Також задекларовані нові перспективи й пріоритети для партнерства, економічної інтеграції й співробітництва, а саме:

• підвищення рівня економічної інтеграції, включаючи участь у внутрішньому ринку ЄС і можливість для України брати участь у ключових аспектах політики й програм ЄС;

• розширення рамок і поглиблення політичного співробітництва;

• можливість зближення законодавства в економічній сфері й зменшення кількості торговельних бар'єрів, що стимулювало б інвестиції й ріст;

• збільшення фінансової підтримки (надання фінансової допомоги України);

• можливості поступового відкриття або збільшення участі в певних програмах співробітництва, що буде сприяти розвитку культурних, освітніх, технічних, наукових зв'язків, а також зв'язків у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У Плані дій визначені напрямки й заходи щодо розвитку співробітництва в сфері регіональної й міжнародної зовнішньої політики й політики безпеки, нерозповсюдження зброї масової поразки й роззброювання, попередження конфліктів і врегулювання кризових ситуацій.

2007 р. - між Україною і ЄС підписана двостороння угода про новий візовий режим і реадмісії. Питання співробітництва зважуються на регулярно минаючих самітах і форумах Украина-ес і з окремими країнами ЄС у рамках розширеного переговірного процесу. Динамічний розвиток відносин підтверджується реалізацій декількох меморандумів у різних сферах (енергетика, ядерна безпека, екологія, економічне співробітництво та ін.). Здійснюється річне планування заходів щодо інтеграції України в ЄС (робітники візити, зустрічі посадових осіб, засідання рад та ін.).

Основні документи, які регулюють відносини України і ЄС у різних сферах,:

1) Рамкова угода України й Комісії Європейських Співтовариств;

2) Угода про фінансування Програми дій Таш для України (по роках);

3. Угода між Кабінетом Міністрів України і Європейським Співтовариством по атомній енергії про співробітництво в сфері мирного використання ядерної енергії;

4. Рамкова угода між Україною і Європейським інвестиційним банком;

5. Угода між ЄС і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС по врегулюванню криз;

Основними сферами співробітництва між Україною і ЄС є:

1) політичний діалог, співробітництво з питань зовнішньої політики й безпеки - у рамках політичних пріоритетів Плану дій проводиться робота з демократизації суспільно-політичних процесів в Україні відповідно до міжнародних стандартів, реалізується механізм приєднання України до дій ЄС за рішенням проблем регіонального й міжнародного характеру, проводяться спільні заходи щодо роззброювання (при фінансовій підтримці ЄС), розширюється участь України в операціях ЄС по врегулюванню кризових ситуацій;

2. соціально-економічне співробітництво - заглиблюється співробітництво по створенню зони вільної торгівлі ЄС і України в контексті входження України у СОТ; пріоритетна увага приділяється впровадженню в Україні міжнародних норм і правил у таких сферах, як захист прав інтелектуальної власності, митна оцінка, санітарні й фітосанітарні міри, технічне регулювання, оподатковування, ліцензування;

3. співробітництво в сфері юстиції й внутрішніх справ - відповідно до Плану дій Украины-ес проводяться заходи щодо розвитку системи ефективного й всебічного керування границею, боротьбі з організованою злочинністю, міжнародне співробітництво в області судочинства, реформування судової системи та ін.; поступово налагоджуються відносини з Європолом і Євроюстом;

4) технічна допомога - відповідно до підписаних угод, ЄС надає міжнародну технічну допомогу, у тому числі при фінансовій підтримці, по програмах, реалізація яких спрямована на розвиток гармонічних і успішних економічних і політичних зв'язків ЄС і України;

5) секторальне співробітництво - проводиться поглиблена взаємодія в таких сферах, як транспорт і зв'язок, енергетика, трансграничне й регіональне співробітництво, охорони навколишнього середовища.

У даний момент формується нова система відносин України і ЄС. Дотепер офіційно Україна не подавала заявки на вступ у ЄС. Через те, що офіційного прохання з боку України на вступ не існує, немає й формального визнання Євросоюзом України як кандидата на вступ. Після того, як Україна в 2008 р. приєдналася до СОТ, з'явилася можливість реалізувати плани по створенню зони вільної торгівлі, а закінчення УПС порушує питання про підписання між Україною і ЄС договору про асоціації (або іншого документа про стратегічне партнерство), тобто переходу до політичної асоціації й економічної інтеграції.

Стратегічна мета інтеграції України до ЄС визначає характер інтеграційної політики у відносинах з іншими угрупованнями (СНД, ОЧЕС, ГУАМ та ін.) і окремими державами.