7. Механізм реалізації фінансового менеджменту та його складові елементи
Фінансовий механізм у вузькому розумінні — сукупність конкретних фінансових методів та важелів впливу на формування і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення функціонування й розвитку державних структур, суб'єктів господарювання і населення.
До складу фінансового механізму входять такі основні елементи (рис. 4.1):
— фінансові методи;
— фінансові важелі;
— фінансові інструменти;
— нормативно-правове, інформаційне та організаційне забезпечення.
Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. У господарській практиці широко застосовують такі фінансові методи: фінансове планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.
Фінансове планування — діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань. У процесі фінансового планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів та напрями їх ефективного використання. За допомогою фінансового планування здійснюється економічне обґрунтування фінансових рішень та вибір їх альтернативних варіантів.
Фінансове оперативне управління - комплекс заходів, які розробляються на основі оперативного аналізу фінансової ситуації, для регулювання, складання та виконання фінансових планів, а також здійснення поточного контролю за їх виконанням.
Фінансовий контроль - вид діяльності, здійснюваний всіма ланками влади та комерційними структурами з метою забезпечення відповідного рівня фінансової дисципліни та цільового викристання централізованих та децентралізованих фондів.
Засобами фінансового регулювання є фінансові інструменти та фінансові важелі.
Фінансовими важелями на макрорівні є, наприклад, ставка оподаткування, рівень резервування, ставка рефінансування НБУ, валютний курс тощо. Фінансові важелі часто використовуються для стимулювання потрібних процесів та застосування фінансових санкцій для зменшення небажаних явищ і процесів.
У фінансовому регулюванні використовуються фінансові інструменти - певний спосіб фінансування, який реалізується як певний договір, в якому зазначені юридичні вимоги, захищені законом, з боку одного учасника і зобов'язання з боку іншого учасника, або як визначені законом взаємовідносини держави і інших суб'єктів економіки. На рівні держави такими інструментами є податки, субсидії, трансферти тощо, на рівні підприємств - фінансові інструменти грошового ринку: депозитні сертифікати, банківські акцепти, комерційні векселі, зворотні вимоги про викуп цінних паперів тощо.
Забезпечення функціонування фінансового механізму на рівні держави здійснюють фінансові органи та інститути:
1. Органи, що обслуговують сферу бюджету держави:
- Міністерство фінансів України,*
- Державне казначейство України;
- Контрольно-ревізійна служба України;
- Державна податкова служба України,
- Митна служба України
2. Контрольно-регулюючі органи:
- Рахункова палата України;
- Державна комісія з пінних паперів та фондового ринку України;
- Аудиторська палата України та аудиторські фірми.
3. Фінансові інститути, що визначають діяльність фінансового ринку:
- Національний банк України і комерційні банки;
- Міжбанківська валютна біржа;
- Фондові біржі та фінансові посередники;
- Страхові компанії.
4. Органи управління цільовими фондами:
- Пенсійний фонд України;
- Фонди загальнообов'язкового соціального страхування.
8. Фінансова стратегія при здійсненні фінансового менеджменту на підприємстві
Фінансова стратегія представляє собою визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення.
Завданнями фінансової стратегії є:
визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;
визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;
фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;
вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.
Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.
Процес формування фінансової стратегії підприємства включає наступні основні етапи:
•визначення періоду реалізації стратегії;
•аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;
•формування стратегічної мети фінансової діяльності;
•розроблення фінансової політики підприємства;
•розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії;
•оцінка розробленої фінансової стратегії.
На базі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямами фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна.
Фінансова політика підприємства – це сукупність методів фінансового менеджменту, яка здійснюється в короткостроковому періоді і враховує фактори, які діють у цей час.
Підприємство формує фінансову політику під впливом трьох груп факторів:
І група – фактори мікроекономічного характеру;
ІІ група – фактори макроекономічного характеру;
ІІІ група – специфічні фінансові фактори.
Ефективність фінансової стратегії досягається за:
• відповідності розробленої фінансової стратегії загальній стратегії підприємства – ступеню узгодженості цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;
•узгодженості фінансової стратегії підприємства з прогнозованими змінами у зовнішньому підприємницькому середовищі;
•реалізації розробленої підприємством фінансової стратегії щодо формування власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів тощо.
У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.
Фінансова стратегія підприємства забезпечує:
•формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
•виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
•відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
•визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.
9. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
Фінансова стратегія підприємства — формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.
Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії підприємства . Основна мета загальної стратегії — забезпечення стабільно високих темпів економічного розвитку та зміцнення конкурентної позиції підприємства.
Фінансова стратегія узгоджується із загальною стратегією підприємства та є чинником забезпечення його ефективного функціонування і фінансового розвитку в майбутньому. Процес розробки стратегії фінансового менеджменту включає декілька етапів:
1.Визначення загального періоду формування стратегії фінансового менеджменту. У процесі розробки стратегії фінансового менеджменту визначається тривалість періоду, який встановлюється для формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. При цьому стратегія фінансового управління як складова загальної стратегії може бути реалізована лише в часових межах цього періоду.
2.Формування стратегічних цілей та завдань фінансового менеджменту. Основною метою фінансового менеджменту, як уже зазначалося вище, є максимізація ринкової вартості підприємства. Разом з тим, головна мета конкретизується у контексті завдань фінансового розвитку підприємства.
3.Конкретизація розробленої стратегії за періодами її реалізації. Розроблена стратегія фінансового менеджменту знаходить конкретне відображення у фінансових показниках — цільових стратегічних нормативах, зокрема таких:
— щорічний темп приросту власного капіталу підприємства;
— мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;
— рентабельність власного капіталу підприємства;
— мінімальний рівень ліквідності активів підприємства;
— прийнятний рівень фінансових ризиків тощо.
4.Розроблення фінансової політики за напрямами фінансової діяльності. Фінансову стратегію розробляють з урахуванням перспектив фінансового розвитку підприємства і, відповідно до основних аспектів його фінансової діяльності, формують фінансову політику.
5.Оцінка ефективності розробленої стратегії за параметрами. Цей завершальний етап формування стратегії фінансового менеджменту здійснюється за такими параметрами:
— узгодженість фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки визначається ступінь узгодження цілей і завдань, етапів та часових меж у реалізації стратегії фінансового менеджменту;
— узгодженість фінансової стратегії зі змінами зовнішнього фінансового середовища. Згідно з таким параметром встановлюється відповідність розробленої стратегії фінансового менеджменту прогнозному економічному розвитку країни та змінам кон'юнктури фінансового ринку;
— внутрішня збалансованість стратегії фінансового менеджменту, відповідно до якої узгоджуються між собою цілі та цільові стратегічні нормативи як за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, так і в часових межах;
— ресурсне забезпечення фінансової стратегії, яке характеризує наявні фінансові ресурси підприємства щодо досягнення стратегічної мети та вирішення основних завдань його фінансового розвитку;
— оптимізація рівня ризиків щодо реалізації розробленої фінансової стратегії, яка полягає у визначенні допустимого рівня ризиків, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства в процесі його функціонування і розвитку;
— ефективність реалізації стратегії фінансового менеджменту, визначення якої базується на прогнозних та фактичних розрахунках результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
З метою досягнення стратегічних цілей підприємству необхідно розробити ефективну тактику фінансового менеджменту.
Фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.
Тактичні цілі і завдання фінансового менеджменту:
— забезпечення відшкодування поточних витрат за рахунок отриманих доходів підприємства;
— регулювання розміру поточних грошових виплат підприємства;
— ефективне використання наявних фінансових ресурсів підприємства;
— оптимізація руху грошових потоків підприємства;
— забезпечення ліквідності балансу підприємства;
— підвищення ділової активності підприємства;
— зміцнення фінансової стійкості підприємства;
— підвищення платоспроможності підприємства тощо.
Тактика фінансового менеджменту є формою деталізації фінансової стратегії і формується відповідно до визначених раніше стратегічних цілей підприємства. При цьому розрізняють стратегічний і оперативно-тактичний фінансовий менеджмент.