3. Матеріальна відповідальність, її види

Під матеріальною відповідальністю розуміють юридичну відповідальність, яка полягає у двосторонньому взаємному зобов'язанні як найнятого працівника, так і власника або уповноваженого ним органу, відшкодувати винною стороною шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, у встановленому законом розмірі та порядку. Вона полягає в зобов'язанні працівників відшкодовувати завдану з їх вини шкоду підприємству, з яким вони знаходяться в трудових відносинах.

Мета встановлення матеріальної відповідальності - запобігання виникненню матеріальної шкоди та одночасне зменшення імовірності необґрунтованих утримань із заробітної плати працівників підприємства.

Обов'язок працівника відшкодувати завдану шкоду встановлено чинним законодавством, яким також передбачено, яка шкода належить до відшкодування, види і межі матеріальної відповідальності, порядок визначення розміру та відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Умови настання матеріальної відповідальності:

- наявність прямого дійсного збитку

- протиправність дій працівника

- причинний зв'язок між діяльністю працівника та збитком

- вина працівника у нанесенні збитку

Діючим законодавством встановлено два основних види матеріальної відповідальності: повна та неповна (обмежена). Повна поділяється на індивідуальну та колективну.

Повна матеріальна відповідальність - відповідальність, при якій на працівника покладено обов'язок відшкодувати нанесену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень.

Працівник несе повну матеріальну відповідальність, якщо:

- між працівником і підприємством укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності

- майно та інші цінності були одержані працівником в підзвіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

- шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, що — переслідуються у кримінальному порядку

- шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані

- шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умисним пошкодженням активів, виданих працівнику у користування

- за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків

- шкода завдана при виконанні трудових обов'язків,

Приймаючи на роботу працівників, що забезпечують зберігання, відпуск, продаж активів, керівники підприємств будь-яких форм власності зобов'язані укласти з ними договір про повну матеріальну відповідальність, в якому вказують права, обов'язки і відповідальність кожної сторони. Працівники приймають на себе матеріальну відповідальність за зберігання активів, а адміністрація зобов'язується створити всі необхідні для цього умови.

Колективна матеріальна відповідальність виникає при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням активів, колі неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним окремий договір про повну матеріальну відповідальність. Така відповідальність встановлюється власником або уповноваженим ним органом зі згоди профспілкового комітету (якщо такий існує на підприємстві) та настає тільки на підставі договору, який укладається між: підприємством і всіма членами колективу (бригади) і у випадку заподіяння дійсної шкоди підприємству. Умови впровадження колективної матеріальної відповідальності наступні:

- якщо при бригадній формі організації праці члени колективу спільно виконують роботи, які пов'язані з прийманням, зберіганням, продажем, застосуванням в процесі виробництва переданих ним активів;

-якщо для бригад створено реальну можливість забезпечувати повне збереження довірених ним активів. Для цього бригадам повинні бути надані окремі виробничі допоміжні приміщення, які дозволять приймати, відпускати, обробляти, продавати та виконувати інші операції з матеріальними активами, а також: здійснювати постійний контроль за ними;

-якщо при укладанні договору про колективну матеріальну відповідальність Дотримувались принципу добровільності

Обмежена матеріальна відповідальність може бути покладена на працівників та керівників лише при наявності певних дій та передумов. На працівників:

За псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше середнього місячного заробітку

Зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, працівникові в користування

На керівників та їх заступників:

У розмірі завданої з їхньої вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкода підприємству заподіяна:

• зайвими грошовими виплатами

• неправильним веденням обліку

• неправильним та недбалим зберіганням матеріальних цінностей або грошових коштів

• неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання простоям

• неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання випуску недоброякісної продукції

• неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних запасів або грошових коштів