
- •40.Етапи процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми.
- •41.Типи планів в організації.
- •42.Цілі управлінського планування.
- •46. Концепція управління за цілями (концепція мво).
- •47. Переваги та недоліки управління за цілями.
- •48.Стратегічне планування. Поняття “стратегія”.
- •49. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій.
- •51. Визначення місії фірми.
- •50. Процес формулювання стратегії.
- •52.Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози.
- •54. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії.
- •53.Внутрішній аналіз: сильні і слабк сторни орган-ції swot-ан.
- •55. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії м.Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми.
- •56. Тактичні та оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.
- •58. Сутність функції організації та її місце в системі управління.
- •63. Характеристики “ідеальної бюрократії”.
- •64. Сильні та слабкі сторони бюрократичної моделі організації.
- •65. Поведінковий підхід в теорії організації: організаційна теорія р.Лайкерта.
- •67. Ситуаційний підхід в теорії організації.
- •68. Результати досліджень взаємозв’язків технологія – структура Дж.Вудворд і ч.Перроу.
- •71. Форми організаційних рішень за г.Мінцбергом (проста структура, машинна бюрократія, професійна бюрократія, дивізіональна форма, адхократія).
- •72. Проектування робіт в організації: аналіз виробничих операцій; проектування робіт.
- •78.Висока та плоска структури управління.
- •73.Модель характеристик роботи р.Хекмана.
- •74.Департаменталізація.
- •75.Базові схеми департаменталізації: функціональна; продуктова; географічна; за групами споживачів.
- •76.Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні; штабні; функціональні.
- •77.Фактори, що впливають на частоту та кількість посадових зв’язків.
- •79.Механізми координації.
- •81.Нетрадиційні засоби координації.
- •80.Горизонтальна координація: взаємні комунікації; тимчасові робочі групи; комісії.
- •85.Управління організаційними змінами.
- •84.Методи вибору типу організаційної структури.
- •82.Типи організаційних структур управління.
- •83.Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична організаційні структури.
- •107.Поняття “стиль керування” та “континуум стилів керування”.
- •86.Модель процесу організаційних змін к.Левіна.
- •89.Організація як соціальна система.
- •87.Етапи процесу організаційних змін.
- •96.Процесні теорії мотивації.
- •88.Поняття і сутність мотивації.
- •90.Значення людського фактору в управлінні.
- •102.Форми влади та впливу, їх переваги та недоліки.
- •110.Ліберальний стиль керування.
- •91.Поняття “мотивація”.
- •92.Взаємозв`язок потреб, спонукань, цілей і дій робітника в моделі процесу мотивації.
- •93.Сутність змістовного підходу до мотивації. Теорія ”ієрархії потреб” а.Маслоу.
- •94.Теорія erg к.Альдерфера. Теорія потреб д.МакКлеланда.
- •95.Теорія “мотиваційної гігієни” ф.Герцберга.
- •97.Сутність процесного підходу до мотивації.
- •103.Поняття “лідерування”.
- •99.Модель Портера-Лоулера.
- •100.Поняття і сутність лідерування.
- •106.Поведінковий підхід до лідерування.
- •98.Теорія “очікувань” в.Врума. Теорія справедливості с.Адамса.
- •101.Поняття “повноваження”, “вплив” та “влада”.
- •105.Підхід до лідерування з позиції особистих якостей керівника.
- •108.“Теорія х” і “Теорія y” д.МакГрегора.
- •109.Автократична - демократичний континуум стилів
- •111.Континуум стилів керування р.Лайкерта.
- •125. Цілі складання бюджетів.
- •114. Основні та додаткові стилі керування за р.Блейком та Дж.Моутон.
- •115. Ситуаційний підхід до лідерування.
- •116. Ситуаційна модель керування ф.Фідлера.
- •118. Поняття “контроль” та його місце в системі управління організацією.
- •119. Модель процесу контролю.
- •131. Метод оцінки та перегляду планів (метод pert).
- •128. Зовнішній та внутрішній аудит.
- •120. Етапи процесу контролю.
- •134. Підходи до оцінки діяльності виконавців в організації.
- •132. Метод критичного шляху (cpn).
- •129. Механізм складання графіку Гантта.
- •123. Дисфункціональний ефект системи контролю.
- •127. Переваги та недоліки бюджетного контролю.
- •137.Основні етапи процесу комунікації.
- •124. Інструменти управлінського контролю.
- •Складові прямого управлінського контролю поведінки робітників.
- •130. Сутнісна характеристика сітьового графіку.
- •133. Загальна характеристика систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
- •136. Процес комунікації. Поняття “комунікація” та її роль в системі управління. Модель процесу комунікації.
- •140.Поняття «організаційні комунікації». Формальні і неформальні комунікації в організації.
- •138.Змістовна характеристика етапів процесу комунікації.
- •146. Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •139.Міжособові та організаційні комунікації. Основні методи міжособових комунікацій: усна; письмова; невербальна. Переваги і недоліки кожного з методів міжособових комунікацій.
- •141. Міжрівневі, горизонтальні та діагональні комунікації. Комунікаційні мережі.
- •143, Управління комунікаційними процесами.
- •Базові типи комунікаційних мереж і критерії ефективності їх застосування. Мережа неформальних комунікацій.
- •145.Вікно Джохарі”. Стиль міжособових комунікацій.
- •144,Перешкоди на шляху до ефективної комунікації. Методи подолання перешкод до ефективної комунікації
- •146. Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •45.Традиційний процес постановки цілей.
- •39.Основні елементи системи планування.
- •1.Поняття «менеджнт» і необхідність упр-ня організ-ми.
- •2.Співвідношення категорій «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування».
- •4. Поділ праці в організації та необхідність управління
- •3.Організація, цілі її діяльності та критерії успіху.
- •5. Характер-ка різних поглядів на сутність менеджменту.
- •6. Менеджмент як наука і мистецтво. Функції мен-ту, цикл мен-ту.
- •7.Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •8.Ознаки діяльності менеджера.
- •9.Ролі менеджера в організації.
- •10. Якості менеджера.
- •11. Співвідношення якостей, необх мен-ру на різн рівнях упр
- •13.Передумови виникнення науки управління.
- •18. Сучасні напрямки розвитку науки управління.
- •12.Еволюція управлінської думки.
- •14. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління; адміністративна школа управління.
- •15. Неокласич теор мен-ту: школа поведінки і шк люд стосункв
- •16. Класична теорія менеджменту: школа науки управління
- •17. Інтегровані підходи до управління.
- •30.Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •83. Типи організаційних структур
7.Менеджмент як вид професійної діяльності.
Менеджмент часто розглядають і як вид професійної діяльності. З цієї точки зору для розуміння сутності менеджменту важливо знати, хто такі менеджери і чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій робітників. Для цього потрібно знати відповідь на декілька конкретних запитань, а саме:
Які ознаки діяльності менеджера?
На які об’єкти спрямована діяльність менеджера?
Які ролі виконують менеджери в організації?
Які особисті якості необхідні менеджерові?
Директор, керівник групи, начальник, завідувач тощо - всі ці слова позначають посади. Люди, які обіймають ці посади можуть бути об’єднані загальним поняттям «менеджер», оскільки можна визначити наступні спільні для них ознаки діяльності:
менеджер керує роботою одного або кількох співробітників організації;
менеджер управляє частиною або всією організацією, в якій він працює;
менеджер отримує певні повноваження та приймає в межах цих повноважень рішення, які будуть мати наслідки для інших співробітників організації.
Тобто, менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.
Будь-яку організацію можна розглядати як систему, тобто сукупність взаємозв’язаних у єдине ціле окремих елементів. Будь-яка організація одночасно є і відкритою системою. Це означає, що вона може існувати лише за умови обміну речовиною, енергією та інформацією з її зовнішнім середовищем.
До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, робітники тощо.
Зовнішнє середовище прямого впливу включає постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).
Зовнішнє середовище опосередкованого впливу включає: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну, тощо компоненти.
Все це і є тими компонентами, з якими доводиться мати справу менеджеру. У відповідності до цього розрізняють наступні сфери менеджменту: виробничий менеджмент;
фінансовий менеджмент; управління персоналом; управління дослідженнями та розробками;фінансовий облік;
маркетинг; загальна адміністрація.
Менеджер може: 1) керувати будь-якою з них (або її частиною); 2) керувати кількома одразу; 3) керувати всією організацією в цілому.
В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер розрізняють три рівні менеджменту: вищий; середній; нижчий.
8.Ознаки діяльності менеджера.
Директор, керівник групи, начальник, завідувач тощо - всі ці слова позначають посади. Люди, які обіймають ці посади можуть бути об’єднані загальним поняттям «менеджер», оскільки можна визначити наступні спільні для них ознаки діяльності:
менеджер керує роботою одного або кількох співробітників організації;
менеджер управляє частиною або всією організацією, в якій він працює;
менеджер отримує певні повноваження та приймає в межах цих повноважень рішення, які будуть мати наслідки для інших співробітників організації.
Тобто, менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.