
- •40.Етапи процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми.
- •41.Типи планів в організації.
- •42.Цілі управлінського планування.
- •46. Концепція управління за цілями (концепція мво).
- •47. Переваги та недоліки управління за цілями.
- •48.Стратегічне планування. Поняття “стратегія”.
- •49. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій.
- •51. Визначення місії фірми.
- •50. Процес формулювання стратегії.
- •52.Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози.
- •54. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії.
- •53.Внутрішній аналіз: сильні і слабк сторни орган-ції swot-ан.
- •55. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії м.Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми.
- •56. Тактичні та оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.
- •58. Сутність функції організації та її місце в системі управління.
- •63. Характеристики “ідеальної бюрократії”.
- •64. Сильні та слабкі сторони бюрократичної моделі організації.
- •65. Поведінковий підхід в теорії організації: організаційна теорія р.Лайкерта.
- •67. Ситуаційний підхід в теорії організації.
- •68. Результати досліджень взаємозв’язків технологія – структура Дж.Вудворд і ч.Перроу.
- •71. Форми організаційних рішень за г.Мінцбергом (проста структура, машинна бюрократія, професійна бюрократія, дивізіональна форма, адхократія).
- •72. Проектування робіт в організації: аналіз виробничих операцій; проектування робіт.
- •78.Висока та плоска структури управління.
- •73.Модель характеристик роботи р.Хекмана.
- •74.Департаменталізація.
- •75.Базові схеми департаменталізації: функціональна; продуктова; географічна; за групами споживачів.
- •76.Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні; штабні; функціональні.
- •77.Фактори, що впливають на частоту та кількість посадових зв’язків.
- •79.Механізми координації.
- •81.Нетрадиційні засоби координації.
- •80.Горизонтальна координація: взаємні комунікації; тимчасові робочі групи; комісії.
- •85.Управління організаційними змінами.
- •84.Методи вибору типу організаційної структури.
- •82.Типи організаційних структур управління.
- •83.Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична організаційні структури.
- •107.Поняття “стиль керування” та “континуум стилів керування”.
- •86.Модель процесу організаційних змін к.Левіна.
- •89.Організація як соціальна система.
- •87.Етапи процесу організаційних змін.
- •96.Процесні теорії мотивації.
- •88.Поняття і сутність мотивації.
- •90.Значення людського фактору в управлінні.
- •102.Форми влади та впливу, їх переваги та недоліки.
- •110.Ліберальний стиль керування.
- •91.Поняття “мотивація”.
- •92.Взаємозв`язок потреб, спонукань, цілей і дій робітника в моделі процесу мотивації.
- •93.Сутність змістовного підходу до мотивації. Теорія ”ієрархії потреб” а.Маслоу.
- •94.Теорія erg к.Альдерфера. Теорія потреб д.МакКлеланда.
- •95.Теорія “мотиваційної гігієни” ф.Герцберга.
- •97.Сутність процесного підходу до мотивації.
- •103.Поняття “лідерування”.
- •99.Модель Портера-Лоулера.
- •100.Поняття і сутність лідерування.
- •106.Поведінковий підхід до лідерування.
- •98.Теорія “очікувань” в.Врума. Теорія справедливості с.Адамса.
- •101.Поняття “повноваження”, “вплив” та “влада”.
- •105.Підхід до лідерування з позиції особистих якостей керівника.
- •108.“Теорія х” і “Теорія y” д.МакГрегора.
- •109.Автократична - демократичний континуум стилів
- •111.Континуум стилів керування р.Лайкерта.
- •125. Цілі складання бюджетів.
- •114. Основні та додаткові стилі керування за р.Блейком та Дж.Моутон.
- •115. Ситуаційний підхід до лідерування.
- •116. Ситуаційна модель керування ф.Фідлера.
- •118. Поняття “контроль” та його місце в системі управління організацією.
- •119. Модель процесу контролю.
- •131. Метод оцінки та перегляду планів (метод pert).
- •128. Зовнішній та внутрішній аудит.
- •120. Етапи процесу контролю.
- •134. Підходи до оцінки діяльності виконавців в організації.
- •132. Метод критичного шляху (cpn).
- •129. Механізм складання графіку Гантта.
- •123. Дисфункціональний ефект системи контролю.
- •127. Переваги та недоліки бюджетного контролю.
- •137.Основні етапи процесу комунікації.
- •124. Інструменти управлінського контролю.
- •Складові прямого управлінського контролю поведінки робітників.
- •130. Сутнісна характеристика сітьового графіку.
- •133. Загальна характеристика систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
- •136. Процес комунікації. Поняття “комунікація” та її роль в системі управління. Модель процесу комунікації.
- •140.Поняття «організаційні комунікації». Формальні і неформальні комунікації в організації.
- •138.Змістовна характеристика етапів процесу комунікації.
- •146. Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •139.Міжособові та організаційні комунікації. Основні методи міжособових комунікацій: усна; письмова; невербальна. Переваги і недоліки кожного з методів міжособових комунікацій.
- •141. Міжрівневі, горизонтальні та діагональні комунікації. Комунікаційні мережі.
- •143, Управління комунікаційними процесами.
- •Базові типи комунікаційних мереж і критерії ефективності їх застосування. Мережа неформальних комунікацій.
- •145.Вікно Джохарі”. Стиль міжособових комунікацій.
- •144,Перешкоди на шляху до ефективної комунікації. Методи подолання перешкод до ефективної комунікації
- •146. Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •45.Традиційний процес постановки цілей.
- •39.Основні елементи системи планування.
- •1.Поняття «менеджнт» і необхідність упр-ня організ-ми.
- •2.Співвідношення категорій «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування».
- •4. Поділ праці в організації та необхідність управління
- •3.Організація, цілі її діяльності та критерії успіху.
- •5. Характер-ка різних поглядів на сутність менеджменту.
- •6. Менеджмент як наука і мистецтво. Функції мен-ту, цикл мен-ту.
- •7.Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •8.Ознаки діяльності менеджера.
- •9.Ролі менеджера в організації.
- •10. Якості менеджера.
- •11. Співвідношення якостей, необх мен-ру на різн рівнях упр
- •13.Передумови виникнення науки управління.
- •18. Сучасні напрямки розвитку науки управління.
- •12.Еволюція управлінської думки.
- •14. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління; адміністративна школа управління.
- •15. Неокласич теор мен-ту: школа поведінки і шк люд стосункв
- •16. Класична теорія менеджменту: школа науки управління
- •17. Інтегровані підходи до управління.
- •30.Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •83. Типи організаційних структур
67. Ситуаційний підхід в теорії організації.
Сучасна (ситуаційна) теорія розглядає організацію як відкриту систему, яка знаходиться у постійній взаємодії зі своїм зовнішнім середовищем, до якого вона має пристосуватися. Сучасна теорія організації спрямована на вивчення механізмів адаптації організації до свого середовища. Основні ситуаційні фактори, які впливають на організаційну структуру:
І.технологія - процес перетворення входів в організацію (ресурсів) у вихо-ди. Таке розуміння дозволяє використовувати цю категорію для характеристики будь-якої організації, а не лише виробничої.
Дж. Вцдворд визначив 3 типи технологій:- одиничне виробництво,-масове виробництво,-процесне (безперервне) виробництво.
Результати подальших досліджень дозволили зробити такі висновки:1.Існує тісний зв’язок між типом технології і організаційною структурою.2. Ефективність діяльності організації залежить від того, наскільки струк-тура фірми відповідає використовуваній технології. Отже, не існує "ідеальної" ор-ганізаційної структури фірми. Більш широку основу для класифікації технологій запропонував Ч. Перроу. Він розглядав технології крізь призму двох таких критеріів: 1) ступінь мінливості завдань у роботі індивідуума;
2) тип дослідних процедур для пошуку методів реагування на ці зміни (або ступінь, у якому проблема піддається аналізу). Ч.Перроу виділив наступні технології: рутинну, інженерну, нерутинну, ремісничу.
ІІ.розміри організації. Вчені Астонського університету з Бірмінгему вивчали широке коло організацій з метою визначення впливу технології та розмірів фірми на її структуру. За результатами своїх досліджень вони прийшли до таких ви-сновків:
1. Технологія чинила сильний вплив на структурні характеристики тільки в малих фірмах.
2. У великих фірмах тісний зв’язок між технологією та структурою зникає. Сильний вплив на структуру у цьому випадку чинили роз-міри організації.
ІІІ.середовище Вплив середовища на організаційну структуру залежить від його наступних характеристик: складність середовища динамічність середовища, невизначеність середовища. Т. Барнс і Дж. Сталкер ідентифікували два крайніх типа середовища: стабільне (яке залишається відносно постійним у часі) і нестабільне (для якого характерні невизначеність та швидкі зміни).
Концепцію Барнса і Сталкера розвинули професори Гарвардського універ-ситету Лоуренс і Лорш. Вони погоджувалися, що фактори середовища впливають на структуру, але вважали, що такий вплив не може бути однаковим на різні стру-ктурні одиниці організації. Вони довели, що кожний структурний підрозділ орга-нізації має своє власне унікальне середовище, відповідно до якого і повинна здій-снюватися його організаційна побудова.
IV.стратегія. Вивчаючи діяльність великих корпорацій А. Чандлер дійшов висновку, що вибраний компанією напрямок стратегії впливає на структуру, але такий вплив, як правило, не можна назвати прямим. Стратегія визначає такі параметри як місію організації, її цілі і спосіб їх досягнення, засоби пристосування до зовнішнього середовища, і вже через них впливає на структуру.