11. Міхальські т. Архатип hOmosovieticusта ситуація в

сфері охорони здоров’я в Європейських посткомуністичних державах // Економіка та держава – 2010. - №3 – С.38 – 40.

Більшість східноєвропейських держав були поневолені комуністичним режимом протягом майже половини століття, тобто від другої світової війни і до падіння комунізму. однак східна частина Білорусі, центральної та східної україни, вся росія перебували під комуністичним пануванням ще з часу закінчення першої світової війни. такий тривалий період спричинив значні культурні деформації у спільнотах цих держав. це призвело до формування «нового» типу людини, визначеного священиком та професором й. тішнером як homo sovieticus. Крім того, в перші роки після розвалу комунізму згадані спільноти переживали так звану «посткомуністичну травму» . Ці дві обставини спричинили синергетичний ефект, який дуже негативно вплинув на низку трансформаційних процесів у посткомуністичних країнах. Дослідження охопило такі посткомуністичні країни як Албанія, Білорусь, Болгарія, Хорватія, Чеська республіка, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Україна та Угорщина.Метою цього дослідження є вивчення, як архетип homo sovieticus вплинув на зміни в стані здоров’я населення згаданих країн протягом 1990–2003 рр. цей період означено як період трансформації, оскільки він охоплює час від першого року першого некомуністичного уряду в регіоні (польща) до останнього року перед вступом країни до Європейського союзу. Щоб виокремити біхевіоральні чинники, серед усіх чинників, що впливають на стан здоров’я, було використано канонічний аналіз, про який йтиметься нижче. прийнято, що на ситуацію зі станом здоров’я впливають різні групи чинників. Частину з них можна дослідити за допомогою математичної моделі. Натомість іншу частину неможливо змоделювати. тому для частини чинників необхідно будемо застосувати біхевіоральні методи.

Канонічний аналіз дозволяє створити модель, яка допомагає визначити вплив прийнятих чинників (незалежних змінних) на залежні змінні та описати ситуацію в сфері охорони здоров’я . Метою його застосування є отримання інформації про те, яким чином взяті до уваги незалежні змінні впливають на рівень змінних залежних. На думку статистиків, канонічний аналіз є узагальненням множинної регресії. На практиці це означає, що ми оперуємо двома підмножинами змінних (залежних, як правило означених у вигляді сукупності V, і незалежних, означених U). Ці змінні ми трансформуємо так, щоб отримані пари канонічних змінних репрезентували найвищий ступінь кореляції. з точки зору інтерпретації результатів важливо, який відсоток від різниці вихідних змінних міститься в статистично значущих канонічних змінних. Це дозволяє визначити коефіцієнт надмірності. для інтерпретації отриманих результатів також має важливе значення визначення характеру канонічних змінних, для чого застосовується аналіз значення канонічних ваг і величин між отриманими канонічними змінними та початковими базовими змінними. при аналізі взято до уваги ті пари канонічних змінних, які виконали умову статистичного значення р = 0,05.

Нижче наводиться лише той фрагмент, який пов’язаний з об’єктом цього дослідження. Дані, використані у математичному аналізі, отримано з бази даних Європейського регіонального бюро всесвітньої організації охорони здоров’я (HFA-DB, 2007, HFA-MDB, 2007) і світового банку (WDI, 2006). При відборі діагностичних змінних ми використали модель Є. Парисека . Отже як залежні змінні, які характеризують ситуацію зі станом здоров’я, прийнято:

– смертність на 100 тис. населення;

– дитяча смертність на 1000 живих новонароджених;

– стандартизовану вікову передчасну смертність чоловіків (25–64 років) на 100 тис. населення;

– захворюваність на туберкульоз на 100 тисяч населення;

– захворюваність основними хворобами, що передаються ста-тевим шляхом (сифіліс та гонорея) на 100 тисяч населення.Як незалежні змінні, які описують вплив на стан здоров’я, було взято:

– валовий внутрішній продукт1 на особу (за купівельною спроможністю у дол. сШа станом на 2000 р.);

– інфляція (з урахуванням дефлятора валового внутрішнього продукту, виражена в поточних %);

– рівень зареєстрованого безробіття в %;

– кількість публікацій у наукових журналах на 100 тисяч. громадян;

– кількість лікарів у розрахунку на 100 тисяч населення;

– частка населення у віці 65 років і старше (у % від загального обсягу);

– викиди двоокису вуглецю (в тис. т на км² площі). Для 1990 року трансформацію вихідних змінних у канонічні здійснено таким чином, що при заданому рівні значущості (поріг р = 0,05), тільки перші пари канонічних змінних необхідно брати до уваги. Надмірність цієї пари досягла 44,0%, що не є надто високим значенням. також невисоких значень набувають різниці, виділені для сукупностей незалежних змінних (U) і залежних (V), досягнувши відповідно 36,0% і 44,9%. у свою чергу, канонічна кореляція набула значення 0,979. таким чином, першу пару канонічних змінних можна описати такою формулою:

,

, (11.1)

Розглядаючи значення канонічних ваг і структуру канонічних навантажень чинників держав регіону в 1990 р., можна стверджувати, що найважливішим чинником відмінності ситуації в області охорони здоров’я є демографічне старіння населення досліджуваних країн. Насамперед це віддзеркалювалося у рівнях смертності в цілому, меншою мірою – в дитячій смертності та передчасній смертності чоловіків. Тим не менш, симптоматичною є відсутність істотного впливу на просторові зміни ситуації в області охорони здоров’я в 1990 році захворюваності на туберкульоз, сифіліс і гонорею.інший вигляд має модель, яка зображає ситуацію в області охорони здоров’я в 2003 р. оскільки жодна отримана пара канонічних змінних не перевищила встановленого порогу значущості (р = 0,05), було здійснено аналіз матричних графіків розсіювання для визначення точок відставання. виявилося, що найбільше відрізняється від інших албанія. отже, було повторно сконструйовано модель, цього разу без даних для цієї країни. виявилося, що в такому разі є статистично значущою перша пара канонічних мінних, для якої кореляція становить 0,988, а надмірність для змінних, що характеризують стан здоров’я, становить 51,4%. різниці, виділені для сукупностей змінних

незалежних (U) і залежних (V), відрізняються одна від одної, набуваючи, відповідно, 30,6% і 52,7%. Її особливість можна охарактеризувати на основі такої формули:

,

, (11.2)

Розглядаючи значення канонічних ваг і структуру канонічних навантажень чинників, у 2003 році спостерігаємо насамперед його відносно слабку здатність пояснити дані, особливо у зв’язку із захворюваністю, яка власне робила ситуацію в сфері охорони здоров’я найбільш різноманітною.

(ٰ при змінній (як канонічній, так діагностичній) означає, що в аналізі з групи держав вилучено албанію). Розглядаючи значення канонічних ваг і структуру канонічних навантажень чинників (за винятком албанії), у 2003 році спостерігаємо насамперед його відносно слабку здатність пояснити дані, особливо у зв’язку із захворюваністю, яка власне робила ситуацію в сфері охорони здоров’я найбільш різноманітною.Цікаву інформацію забезпечує просторовий аналіз обох перших канонічних змінних для 1990 і 2003 років. з нього випливає великий розрив між значеннями незалежних і залежних змінних для естонії, латвії та латвії. у той же час ця диспропорція в 2003 році є значно меншою, ніж у 1990 році. ситуація в області охорони здоров’я в литві, латвії та естонії є незадовільною та схожою до відповідної ситуації в Білорусі, Україні та Молдові. Натомість вплив виявлених чинників, що обумовлюють ситуацію в області охорони здоров’я в литві, латвії та естонії, є схожим до зафіксованого в колишніх північних сателітах СРСР (зокрема у Польщі, Словаччині та Угорщині). виходячи з цього, ми припустили, що у випадку з Литвою, Латвією та Естонією мають місце дуже сильні чинники, які залишаються « невидимими» для побудованої моделі дослідження.

Біхевіоральні чинники, які важко описати математично, але які впливають на стан здоров’я населення в регіоні, можна розділити на дві групи. Перша пов’язана з теорією культурної спадщини, висунутою Д. Скшипіньським, який у досліджуваних ами межах виділив п’ять таких груп: інтегрована латинська (Чеська республіка та Словенія), незінтегрована латинська (Хорватія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина), візантійська (Білорусь, Україна), орієнтально-візантійська (Болгарія, Македонія, Молдова, Румунія) і східна (Албанія). Друга пов’язана з інтенсивністю руйнівного впливу на суспільство комуністичної пропаганди. крім Албанії, згадана пропаганда сильніше вплинула на країни, які раніше були частиною СРСР, ніж на решту посткомуністичних держав регіону. Таким чином, можна припустити, що ступінь homo sovieticus, а також поява в соціальній сфері травми посткомунізму були тут сильнішими. Порівнюючи результати, отримані в результаті застосування канонічного аналізу, а також другої групи біхевіоральних чинників, спостерігаємо однозначно негативний вплив факту приналежності до колишнього радянського союзу на зміни у стані

здоров’я населення. Частина цього впливу, особливо в економічній та пов’язаній з нею соціальній сферах, пояснюється за допомогою математичних моделей. Однак гіршу ситуацію зі здоров’ям населення, яке проживає у литві, латвії та естонії, ніж це випливало б з результатів канонічного аналізу, можна пояснити високим рівнем homo sovieticus, а також більшою інтенсивністю травми посткомунізму. При цьому основний вплив має тут значний рівень колонізації цих трьох країн окупантом (тобто владою в москві), оскільки слов’янське російськомовне населення, яке прибуло до цих країн після 1944 року, досі становить значну кількість.

12. Єдина уніфікована методика розрахунку вартості медичних послуг, амбулаторно-поліклінічного та стаціонарного лікування [Електронний ресурс] / / Реферат. – 2012. - Режим доступу: http://www.umj.com.ua

Медико-економічна модель діяльності ЛПЗ

У даній методиці основним елементом медико-економічної моделі діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) є структурний підрозділ (СП) ЛПЗ. Усі СП умовно поділяються на три основ­ні групи:

• перша група (адміністративно-управлінські та господарчо-технічні СП) — це СП, які виконують функції управління й конт­ролю ЛПЗ та надають господарчо-технічні послуги із забезпечення життєдіяльності інфраструктури ЛПЗ (адміністрація, бухгалтерія, планово-­економічні СП, організаційно-методичний СП, господарчі, технічні СП і т.п.);

• друга група (допоміжні СП) — це підрозділи, які надають послуги основ­ним СП (харчоблок, стерилізаційне відділення, приймальне відділення, реєстратура, лабораторії, діагностичні, фізіотерапевтичні, паталогоанатомічні відділення, операційний блок, відділення анестезії та інтенсивної терапії і т.п.);

• третя група (основні СП) — це амбулаторно-поліклінічні та лікувально-профілактичні підрозділи (терапевтичні, неврологічні, хірургічні і т.д.), які безпосередньо надають послуги та медичну допомогу пацієнтам.

Вхідними економічними даними для розрахунку собівартості всіх СП ЛПЗ є:

• кількість штатних одиниць, фонд оплати праці; відрахування у фонд оплати праці;

• площа приміщень, які займають СП;

• вартість обладнання;

• амортизаційні відрахування (зношуваність) розраховуються відповідно до бухгалтерського обліку, якщо ця стаття видатків враховується в закладі охорони здоров’я;

• усі матеріальні витрати згідно з кодами економічної класифікації чинного законодавства.

Вхідними медико-статистичними даними для розрахунку собівартості СП, які надають послуги, є:

• кількість видів послуг, які надавав СП за певний звітний період;

• назва виду послуги, одиниці виміру послуги, кількість послуг даного виду, наданих за певний звітний період;

• матеріальні затрати та фонд оплати праці за виконання послуги.

Вихідними даними для СП є:

1) для першої групи (адміністративно-управлінські та господарчо-технічні СП) — власна собівартість СП, собівартість внутрішньої адміністративно-управлінської послуги, собівартість внутрішньої господарсько-технічної послуги;

2) для другої і третьої групи (допоміжні і основні СП) — власна собівартість СП, собівартість СП з урахуванням наданих йому послуг іншими СП, собівартість медичних послуг, амбулаторно-поліклінічного та стаціонарного лікування, які надають допоміжні й основні СП.