5. Соціальна структура сучасного суспільства, основні тенденції її розвитку. Проблема інтелігенції та інтелігентності.

Частіше для соціальної структури сучасного суспільства використовують семи-класову стратифікацію, тобто сім страт суспільства:

1. вищий клас професіоналів, адміністраторів;

2. технічні спеціалісти середнього рівня;

3. комерційний клас;

4. дрібна буржуазія;

5. техніки і робітники, які здійснюють керівні функції;

6. кваліфіковані робітники;

7. робітники, що не мають соціальної кваліфікації.

Подібна модель дозволяє слідкувати за динамікою розвитку суспільства, приймати необхідні практичні заходи для зняття соціальної напруги.

Основні тенденції розвитку сучасного суспільства

- соціальна мобільність (відкритість суспільства);

• урбанізація (зростання міського населення);

• масові міграції;

• вплив на населення засобів масової інформації;

• розмиті вікові культурні бар’єри;

• значне місце займають середні верстви, які є фундаментом демократичної організації суспільства. (Середні верстви: дрібна буржуазія; більша частина інтелігенції; адміністративний персонал; середні і нижчі менеджери.)

Інтелігенція – це професійно зайняті розумовою працею люди. Інтелігентність як поняття сформувалося в 60-70рр. Х!Х ст. в Російській імперії з розвитком народницького руху.

Інтелігентність – це комплекс духовних якостей, це свого роду соціальна функція, місія, яка оточена ореолом боргу і жертовності.

Інтелігентні люди – це не просто освічені люди, а ті, що сенс свого життя бачать в тому, щоб нести в народ освіту, культуру.

6. Зміни соціально-класової структури нашого суспільства в умовах переходу до ринкових відносин.

Основні тенденції перетворень соціально-класової структури нашого суспільства:

• посилення позицій ринкової економіки;

• зростання числа зайнятих у приватному секторі і бізнес-діяльності;

• поява нових соціальних груп (фермерів, підприємців, банкірів);

• зміна соціальних пріоритетів.

Таким чином, якщо країнах Заходу йде процес інтеграції соціальної структури суспільства (розмиваються відмінності між соціальними групами), а в посткомуністичних країнах іде диференціація і навіть поляризація, вимивання середніх прошарків і відбувається маргінальні процеси.

Маргінальні процеси – це взаємодія різних соціальних груп частіше, які конфліктують.

Маргінальні прошарки – люди, які знаходяться на “околицях”, за рамками основних структурних підрозділів або пануючих соціальних норм і традицій, (алкоголіки, наркомани, хіпі та ін.).

4