6.7. Особистість педагога

Особистість лектора - один з потужних факторів впливу на студентів в процесі навчання. Завдання лектора, насамперед, зацікавити студентів, стимулювати активну пізнавальну діяльність, і тут особливо важлива роль особистості викладача, його педагогічний, науковий і життєвий досвід, ерудиція, ставлення до справи, адже лектор не тільки вчить, але й виховує.

У лекціях перед слухачами розкривається лабораторія наукового мис­лення лектора, виявляються його наукові погляди; через особистість лек­тора студенти формують власний науковий світогляд, власні оцінки мето­дів дослідження конкретної науки і досягнутих нею результатів.

Процес навчання - процес впливу на інтелект студента - має дві скла­дові: навчальну і виховну. З цього приводу відомий кібернетик У.Р. Ешбі у своїй книжці «Принцип самоорганізації» писав: «Виховний вплив педагогіч­ного процесу складається з двох моментів: з одного боку, педагог може по-різному розвивати інтелект свого слухача, з другого - педагогічний процес у цілому накладає помітний відбиток на особистість, що форму­ється, впливає на її ставлення до навчальної дисципліни».

Сила впливу, здобутих студентами знань, на формування в них став­лення до навколишньої дійсності багато в чому залежить від характеру, змісту цих знань. Ті знання, що містять ідеї і принципи, які формують осо­бистість відповідно до вимог сучасної педагогіки, мають у процесі навчан­ня перетворюватися в переконання, в основу діяльності студента. У цьому розумінні навчання є органічною частиною виховання, а педагог-лсктор - центральною фігурою, що здійснює цей процес.

Хибна думка про те, що виховна ефективність лекції тим вища, чим більше в ній «матеріалу, що виховує», «виховних прийомів». Навпаки, студенти зазвичай не сприймають прямих методів впливу у вигляді прого­лошення різних виховних істин, повчань та моралі.

Суть виховного принципу навчання полягає в тому, що воно впливає на студентську аудиторію завдяки самому змісту, а також через особисте спілкування студентів з лектором-учепим, педагогом. Студенти оцінюють лектора за його професійну майстерність, знання, внесок у науку, за його особистіші якості. Ці обставини і створюють сприятливі передумови ви­ховного впливу лектора па студентів і в аудиторії, і поза нею.

До лекторських даних належать ораторські дані, багатий словниковий запас і мовна культура, зовнішній вигляд та поведінка.

Основними характеристиками мовної культури є граматична і фоне­тична правильність фраз і слів, стисливість, точність і ясність викладення, правильність побудови речень. Варто пам’ятати, що мова лектора конспек­тується. У разі повторень фрази під запис її варіації мають бути вилучені. Лекції не допускають мовної недбалості і засмічення непотрібними вступ­ними словами, словами «паразитами», жаргонними словами, вульгаризма­ми. Наявність мовних недбалостей, низька культура мови лектора не тіль­ки різко знижують ефективність засвоєння навчального матеріалу, але й відволікають увагу студентів та викликають роздратування, негативно по­значаються на авторитеті педагога.

У спілкуванні лектора з аудиторією відіграє роль не тільки голос, але і його зовнішній вигляд. Позитивне загальне враження від зовнішності ви­кладача, його манер, пози і жестів украй потрібні для успіху лекції. Але тут є і підводне каміння. Зовнішні дані можуть відвернути увагу студентів від змісту лекції. Кращі риси в зовнішньому вигляді лектора - коректність, помірність. Педагогіка надає великого значення зовнішній формі пово­дження лектора, тому що це має велике виховне значення. Стиль одягу, зачіска, макіяж (для жінок) мають бути помірковано стриманими. Непри­пустима як екстравагантність, так і якась архаїчність і недбалість. Усі ці зовнішні атрибути лекції відіграють важливу роль, яким би великим уче­ним не був лектор. Якщо він, наприклад, говорить тихо і невиразно, якщо мова його неправильна і нелогічна, а міміка і жести неконтрольовані, то лекція не досягне своєї мети. Тому педагог повинен постійно працювати над удосконаленням зовнішніх чинників, над своєю дикцією, правильністю мови. Невід’ємні якості добрих лекторських манер - це невимушеність, наснага, впевненість і дружній тон.

Ось як згадує через півстоліття свою першу лекцію С. П. Тимоше- нко: «Першу вступну лекцію читав я, здається, 8-го січня 1907 року. Навчальна дисципліна «Опір матеріалів» обов’язкова для всіх інженер­них відділень, і до мене на першу лекцію з’явилося понад 400 студентів. Звичайно, я дуже хвилювався, але тому, що я точно знав, що хочу ска­зати, і говорив найпростішими короткими фразами, то студентам було легко за лекцією стежити і вони були задоволені. Голос мій теж виявився придатним, і я без напруги міг досягати самих віддалених ря­дів слухачів. Незабаром з’ясувалося, що я лектор гарний, і па мої лекції варто ходити. Минуло 55 років з часу моєї першої лекції, а я і дотепер продовжую хвилюватися, коли входжу в аудиторію, і хоча наперед знаю усе, що потрібно сказати студентам, але ніколи не йду на лекцію без ретельної підготовки. Кожна лекція написана, але цими записками я під час лекції ніколи не користуюся».

Наведемо ранжований ряд вимог студентів до лектора. Дані отримано на підставі опитування студентів другого і третього курсів. У ході дослі­дження студентам пропонувалося вибрати найбільш значущі характеристики викладача із запропонованого переліку.

1. Викладати матеріал на високому рівні, літературною мовою, енер­гійно й емоційно - 50%;

2. Не читати конспект, а вільно викладати навчальний матеріал - 45%;

3. Уміти чітко виділяти головне в лекції, робити узагальнення і ви­сновки -37%;

4. Уміти зацікавити студентів предметом — 33%;

5. Бути всебічно розвиненим, відмінно знати і любити свій предмет — 30%;

6. Володіти мистецтвом оратора — 19%;

7. Мати постійний контакт з аудиторією - 17%;

8. Уміти змусити мислити, а не формально конспектувати - 16%}

9. Бути цікавою особистістю — 15%;

10. Не вимагати обов’язкового запису лекції, дозволяти вільне відвіду­вання -12 %;

11. Домагатися дисципліни і порядку під час лекції - 11%>;

12. Робити менше зауважень під час лекції— 8%;

13. Педагогічний такт, скромність в одязі, особиста чарівність - 7%.

Як можна помітити, у більшій частині погляди викладачів і студен­тів на основні характеристики лекції і якості лектора збігаються.