3. Когнітивні складові економічної поведінки

Когнітивні компоненти прийняття рішень пов’язані з раціональним, аналітичним процесом, в результаті якого на думку економістів суб’єкт прийняття рішення має отримати вигоду, прибуток і т.п.

Класичним прикладом вищезазначеного є аксіоми “жадібності”, представленій у теорії попиту: “Якщо кошик А містить такі ж продукти, що і кошик Б, але хоча б на одиницю одного продукту більше, то А завжди матиме перевагу перед Б”.

Водночас економіст Оскаром Монгерштейном і математик Джоном фон Нейманом у книзі “Теорія ігор і економічної поведінки” (1944), виявляють тенденцію перебільшення, абсолютизації когнітивних компонентів.

Як приклад можна навести запропоновані ними аксіоми раціональності прийняття рішень:

Аксіома транзитивності (постійності):

“Якщо ви віддаєте пе­ревагу А над Б, а Б вважаєте за кращим за В, то ви повинні А вважа­ти кращим за В (наприклад, якщо мигдаль ви вважаєте кращим за волоські горіхи, а горіхи - за шоколад, то ви повинні віддати пере­вагу мигдалю над шоколадом)”.

Аксіома заміщення:

“Якщо одній події ви віддасте перевагу над іншою, коли вони обидві мають 100 % ймовірність, то тій же події повинна бути віддана перевага в умовах невизначеності, коли обидві події однаково невизначені (або співвідношення їх ймовірності однакове)”. Таким чином, якщо ви віддаєте перевагу певному результату А над певним результатом Б, то ви повинні віддати перевагу шансові виграти А над шансом виграти Б. (Приклад, 1 д.Б)

Вони ж визначили основи вивчення ймовірності економічної поведінки.

Види систематичних помилок, що допускаються при оцінці ймовірності в умовах невизначеності:

• ефект репрезентативності (переоцінюється надійність малих вибірок);

• ефект наочності (переоцінка ймовірності яскравих подій, котрі запам'ятовуються);

• ефект егоцентризму (недостатнє врахування апріорної інформації і використовування переважно власного досвіду);

• ефект консерватизму;

• ефект Ірвіна (переоцінюється ймовірність бажаної події і недооцінюється ймовірність небажаного);

• ефект якоря (вплив точки відліку, з чим порівнюється);

• ефект краю (недооцінюється можливість ймовірних подій і переоцінюється - малоймовірних);

• ефект Монте-Карло (при оцінці ймовірності двох послідовних незалежних подій люди прагнуть встановлювати між ними зв'язок);

• ефект Стоунера (позитивне зрушення ризику в групових рішень).

Дослідники ЕП (Дж. Хіршлейфер ам. економіст, Спенсер та Кропоткін ) спростовували однозначність домінування раціонального начала при прийнятті рішень на снові дії факторів руйнівного впливу на принцип максимізації вигоди при прийнятті рішень

1.ефект насичення,

- живих організмам властивий ефект насичення - на певній стадії експерименту позитивний стимул не викликав реакції у відповідь.

- положення економічної теорії описує так звані точки насолоди, тобто ситуації, відхилення від яких у будь-якому напрямі призводить до негативного результату.

2.Психологія колективної дії:

прагнення до максимізації власної вигоди може мати для індивіда не позитивний, а негативний результат навіть з чисто економічної точки зору; суб'єкт, що орієнтується на особисту вигоду, може стати руйнуючим чинником економічних відносин.