ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Будівельна механіка для студентів будівельних спеціальностей – одна з основних базових дисциплін. Підготовка висококваліфікованих інженерів-будівельників можлива лише при достатньо детальному вивченні та глибокому засвоєнні студентами сучасної будівнльної механіки стержневих систем і систем, що включають в себе пластини, оболонки та об’ємні тіла. Значна частина курсу присв’ячена стержневим системам, тому що на прикладах розрахунку цих систем простіше та наглядніше викладаються основні методи будівельної механіки, мається також на увазі, що особливості роботи тонкостінних систем і методи їх розрахунку вивчаються в спеціальних курсах будівельних конструкцій, основ та фундаментів і ін.

В курсі будівельної механіки розглядаються методи розрахунку споруд на міцність, жорсткість та стійкість в умовах дії на них постійного та тимчасового навантаження.

Будівельну механіку стержневих систем, яку скорочено називають просто будівельною механікою, майбутні інженери-будівельники вивчають з ціллю набуття знань, необхідних для розрахунку будівель і споруд промислового, цивільного, гідротехнічного, сільськогосподарського, місського та автодорожного будівництва.

Забезпечення міцності та надійності споруд в поєднанні з їх, високою економічністю можливе лише при високій кваліфікації інженера і засвоєнні ним сучасних методів будівельної механіки, які отримали великий розвиток за останні роки в зв’язку з впровадженням в практику проектуванна електронних обчислювальних машин.

Дані методичні вказівки розроблені в відповідності з програмою будівельної механіки для будівельних спеціальностей вищих учбових закладів. При розробці цих вказівок використано досвід викладання курсу в Українському інституті інженерів водного господарства, в технічному університеті «Львівська політехніка», в технічному університеті «Київський інженерно-будівельний інститут» та в Харківській інженерно-будівельній академії.

Розрахунково-проектувальна робота №1

“Розрахунок статично визначеної багатопролітної балки”

З а в д а н н я. Для балки, вибраної вибраної згідно з варіантом

(див. Рис. 19):

1. Побудувати опори згинальних моментів та поперечних сил (аналітично).

2. Побудувати лінії впливу двох опорних реакцій (за вибором студента) та лінії впливу загальних моментів та поперечних сил для вказаних перерізів.

3. Визначити за допомогою ліній впливу опорні реакції, згинальні моменти та поперечні сили від заданого навантаження; результати співставити з п. І.

4. Побудувати обвідну опору моментів від рухомого навантаження (за вказівкою викладача).

Вихідні дані вибрати згідно з шифром з табл. 2.

Таблиця 2

Перша цифра шифру	L1, M	Q,kH/m	B, m	Друга цифра	L2, m	F,kH	Номер перерізу	Остання шифру/ номер схеми	а м	с м	М, кн./м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	16	26	0,8	1	7	60	1:4	1	0,8	1,0	30
2	14	24	0,9	2	8	65	2:3	2	0,9	1,2	11
3	8	16	1,0	3	10	30	3:4	3	2,0	1,6	26
4	12	30	2,0	4	15	70	4:2	4	1,2	2,0	12
5	9	18	2,2	5	14	40	1:2	5	1,8	1,5	28
6	11	25	1,8	6	12	50	2:4	6	1,0	1,8	15
7	7	20	1,2	7	13	80	3:1	7	1,3	1,6	20
8	10	22	1,9	8	9	45	4:3	8	1,6	1,3	27
9	13	28	2,1	9	11	55	1:3	9	2,2	1,1	24
0	6	14	1,5	0	16	35	2:1	0	1,4	1,7	19

Методичні вказівки

Перед виконанням розрахунково-проектувальної роботи вивчіть вступ, теми 1 і2 програми, а також повторіть правила побудови опор згинальних моментів та поперечних сил з курсу опору матеріалів.

Для побудови опор M і Q вигідно користуватися схемою взаємодії дисків (поетажною схемою), яку необхідно викреслити під заданою схемою балки. Будуючи схему взаємодії, виділіть спочатку основні балки, що мають самостійно сприймати навантаження (консоль, або балка на двох опорах). Допоміжні балки мають тільки одну шарнірну опору, або не мають опор зовсім. Недостатніми опорами для них служать сусідні балки.

Побудувавши схеми взаємодії, задану балку можна розглядати як ряд простих балок.

Розрахунок починають з допоміжних балок вищого порядку. Опорні реакції цих балок передаються на балки нижчого порядку в вигляді зосереджених сил в точках опирання на них балок вищого порядку.

Результуючі опори M і Q будуються на загальній для всієї балки базі. Ординати опори моментів слід відкладати від сторони розтягнутих волокон і вказувати значення характерних ординат.

Лінії впливу будуть в такій послідовності: лінія впливу шуканого зусилля для тієї простої балки до якої відноситься переріз або опорна реакція; лінія впливу продовжується по схемі взаємодії розташованих вище балок.

Всі розрахунки повинні супроводжуватися необхідними формулами в загальному і числовому вигляді.