
- •Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •4.Основні принципи соціальної відповідальності. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. (1,4)
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. (2,10)
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації. (3,1)
- •Організаційна структура суоп
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. (3,9)
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •13.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків. (4,2)
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16.Розслідування та облік аварій.
- •17.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •18.Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •19.Методи дослідження виробничого травматизму. (4,6)
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. (5,1)
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту. (5,5)
- •Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі. (5,7)
- •Система технічних засобів і заходів електробезпеки
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (5,9)
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. (5,11)
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці. (5,11)
- •29.Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •30.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. (6,1)
- •31.Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. (6,3)
- •32.Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. (6,4)
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання. (6,8)
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння. (6,9)
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •39.Органи державного нагляду за охороною праці. (7,1)
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. (7,2)
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. (7,3)
- •Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •42.Страховий ризик і страховий випадок. (7,3)
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження). (7,4/5)
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. (7,6)
- •45.Джерела фінансування Фонду. (7,6)
- •46.Страхові тарифи. (7,7)
- •Страхові виплати
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Права застрахованого
- •Обов'язки застрахованого
12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
Розслдування проводиться у раз виникнення нещасного випадку, а саме обмежено в час под або раптового впливу на працвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процес виконання ним трудових обов’язкв, внаслдок яких зафксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тлесних ушкоджень, гострого професйного захворювання гострого професйного та нших отрунь, одержання сонячного або теплового удару, опку, обмороження, а також у раз утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та онзуючим випромнюванням, одержання інших ушкоджень внаслдок авар, пожеж, стихйного лиха (землетрусу, зсуву, повен, урагану тощо), контакту з представниками тваринного рослинного свту, як призвели до втрати працвником працездатності на один робочий день чи більше або до необхдності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерт працвника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язкв.
До гострого професйного отруння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливих речовини (речовин).
Про кожний нещасний випадок потерплий або працвник, який його виявив, чи нша особа — свідок нещасного випадку повинн негайно повідомити кервника робт, який безпосереднього здйсню контроль за станом охорони прац на робочому мсц (дал — безпосереднй кервник робт), чи іншу уповноважену особу пдпримства вжити заходів до надання необхдно
допомоги потерплому.
У раз настання нещасного випадку безпосереднй кервник робт
зобов’язаний:
термново органзувати надання першо невдкладно допомоги потерплому,
забезпечити у раз потреби його доставку до лкувально-профлактичного
закладу;
негайно повдомити роботодавця про те, що сталося;
зберегти до прибуття комс з розслдування (спецального розслдування)
нещасного випадку обстановку на робочому мсц та машини, механзми,
обладнання, устаткування (дал — устаткування) у такому стан, в якому
вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожу
життю чи здоров’ю нших працвникв не призведе до бльш тяжких наслідкв
та порушення виробничих процесв), а також вжити заходв до недопущення
подібних нещасних випадків.
13.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків. (4,2)
Одним з основних завдань у роботі інженера з охорони праці є розслідування нещасних випадків.
За результатами роботи комісії з розслідування нещасного випадку (якщо випадок пов’язаний з виробництвом) складається акт за формою Н-5. Коли ж нещасний випадок стався на території підприємства або під час проїзду в інтересах підприємства за дорученням роботодавця, – складається акт за формою Н-1.
Про нещасний випадок свідок або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосередньо керівника робіт або іншу посадову особу. Це дуже важливо для подальшого правильного визначення обставин та причин нещасного випадку.
Реєстрація всіх нещасних випадків на виробництві (навіть таких, що не призвели до втрати працездатності) – основа для повного аналізу їх причин, опрацювання профілактичних заходів щодо їх запобігання.
Якщо травма незначна, то потерпілий повинен мати можливість обробити рану асептичними засобами, перев’язати її. Для цього у кожному структурному підрозділі повинна бути аптечка. Після цього потерпілому у будь-якому випадку необхідно звернутись до травмпункту, навіть якщо травма не викликає занепокоєння, що дасть змогу в подальшому, під час її загоєння, уникнути ускладнень. Якщо травма серйозна, то потерпілому до прибуття лікаря надається перша допомога, яку повинен забезпечити або безпосередній керівник потерпілого, або свідок.
У першу чергу керівник робіт повинен повідомити про нещасний випадок службу охорони праці. Отримавши повідомлення, інженер з охорони праці повинен термінового прибути на місце події, щоб упевнитись, що на місці події все залишилось без змін та опитати потерпілого.
Згідно з п. 16 Положення роботодавець після отримання повідомлення про нещасний випадок повинен обов’язково повідомити про це відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, організувати розслідування нещасного випадку, утворивши комісію з розслідування.
Пунктом 17 Положення визначено склад комісії з розслідування, тобто перелік посадових осіб, які повинні входити до складу комісії. Наказом призначається персональний склад комісії (керівник служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці (у новому Законі «Про охорону праці» це уповноважжений найманих працівників), якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції) та термін закінчення розслідування, особливо, якщо керівника робіт не було своєчасно повідомлено про нещасний випадок, або якщо втрата працездатності потерпілого від отриманої травми настала не одразу.
Пунктом 17 Положення передбачено також, що потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у розслідуванні нещасного випадку, хоча до складу комісії вони не входять. Перш за все у праві потерпілого (чи його довіреної особи) ознайомитися із поясненнями свідків, зібраними у ході розслідування, висновками експертів, схемою місця події тощо.
Комісія протягом 3 діб повинна скласти акти за формами Н-5 та Н-1. Акт за формою Н-5 складається у двох екземплярах, а за формою Н-1 – у шести. Роботодавець повинен протягом доби після закінчення розслідування затвердити акт за формою Н-1. Один екземпляр акта видається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси. У службі охорони праці не повинні зберігатись акти, які належать керівникові структурного підрозділу, профкому тощо.
Цим же п. 17 передбачено, що коли нещасний випадок, що стався, може мати інвалідний наслідок, до складу комісії повинен бути включений представник виконавчої дирекції Фонду. Реалізація цієї вимоги утруднена через відсутність конкретної схеми визначення тяжкості травми.
Групові та смертельні випадки розслідуються спеціальною комісією, яка призначається органом державного нагляду, а у разі загибелі більше 5 чоловік або травмування 10 і більше осіб, комісія може призначатись Кабінетом Міністрів. Якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів, то комісія призначається наказом Держгірпромнагляду. За результатами розслідування, визначеними актом спеціального розслідування (форма Н-5), складається акт за формою Н-1 у двох екземплярах на кожного потерпілого окремо, який підписується головою та членами комісії і затверджується роботодавцем.
Посадова особа органу державного нагляду за охороною праці згідно зі ст. 34 Положення має право, у разі необхідності, із залученням представників робочого органу виконавчої дирекції Фонду та профспілкової організації проводити розслідування нещасного випадку й видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи щодо необхідності складання акта та взяття нещасного випадку на облік.
У разі відмови власника скласти акт за формою Н-1 чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, з обставинами та причинами нещасного випадку питання вирішується відповідним органом державного нагляду за охороною праці або у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.
Кожен нещасний випадок за обставинами та причинами має свою специфіку і щоб правильно провести розслідування необхідно володіти методикою його проведення.
Методика розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, групових, з можливим настанням інвалідності та смертельних нещасних випадків у принципі однакова. Під час проведення розслідування необхідно:
• провести обстеження місця нещасного випадку;
• опитати потерпілих, свідків, взяти письмове пояснення у свідків, а також пояснення представників адміністративно-технічного персоналу підприємства;
• ознайомитись з необхідними документами;
• організувати (у разі необхідності) проведення технічних розрахунків, лабораторних досліджень, випробувань та інших необхідних робіт;
• зробити фотознімки місця нещасного випадку або пошкодженого об’єкта, виконати необхідні ескізи та схеми;
• встановити обставини та причини нещасного випадку;
• визначити відповідальних за нещасний випадок;
• розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.