9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. (3,9)

При розгляді структурної схеми СУОП на підприємстві було відзна­чено, що це багаторівнева система. Принципова відмінність низової ланки управління охороною праці від усіх наступних полягає в трактуванні поняття «об'єкт управління».

Травматизм як явище формується безпо­середньо на робочих місцях, тому в низовій ланці під об'єктом управління розуміють «процес формування безпечних і нешкід­ливих умов праці безносе­редньо на будівельних майданчиках, робочих місцях».

Діяльність робітників і ІТП у цій ланці управління спрямована на досягнення максимального рівня продуктивності праці при забезпе­ченні його безпеки («пріоритету життя і здоров'я праців­ників щодо результатів виробничої діяльності підприємства»).

На рівні проектів і в організаціях більш високого рівня управ­ління під об'єктом управління розуміють «діяльність структурних підрозділів, функціо­нальних служб, спрямовану на забезпечення здорових і безпечних умов праці».

Повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві несе роботодавець, який «зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці».

З іншого боку працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці.

Зазначеними положеннями, а також кваліфікаційними харак­те­рис­тиками керівників, спеціалістів і службовців організацій, визначаються функціональні обов'язки робочих і інженерно-технічних працівників структурних підрозділів і функціональних служб.

Крім того, обов'язки з охорони праці несуть і посадові особи, відпо­відальні за планування, фінансування, організацію і впровадь­ження заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях.

Конкретизація службових функцій повинна здійснюватися також правилами і інструкціями з охорони праці, ЄТКД, правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому враховуються специфічні особливості конкретних організацій.

Функціональні обов'язки з охорони праці посадових осіб, розробля­ються на основі діючих норма­тивних актів, затверджуються керівником організації за узгодженням з відповідними органами Держгірпром­наг­ляду і комітетами профспілок. Вони повинні відповідати сфері їх діяльності і загальним обов'язкам, узгоджуватися між різними інстанціями і службами на різних рівнях управління, а також посадовими особами однієї служби на суміжних рівнях.

Однак для всіх загальним і необхідним є компетентність спеціаліст­тів з основної професії, а також знання основ чинної законодавчої бази з охорони праці, технології, організації, управління й економіки виробництва.

В основу оцінки роботи в сфері охорони праці посадових осіб і робітників покладена оцінка якості і повноти виконання ними своїх функціональних обов'язків.

10.Планування заходів з охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Аналітична та оперативна частини Плану.

Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати:

-Перспективне планування (на період, більший одного року);

-Поточне планування (на рік);

-Оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення конкретних питань працеохоронної діяльності на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).

Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.

Планування в охороні праці може включати:

-Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;

-Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;

-Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;

-Забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);

-Здійснення постійного контролю умов і безопасностітруда на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.

Визначення цілей планування працеохоронної діяльності на підприємстві здійснюється з урахуванням наступних пріоритетів:

-Розробка стратеги щодо безпеки праці і виробничого середовища;

-Забезпечення повноцінної організаційної структури в охороні праці;

-Вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю.

У процесі розробки стратегії працеохоронної діяльності виділяються чотири етапи:

-Комплексний економічний аналіз (оцінка) стану умов і охорони праці на підприємстві;

-Визначення взаємодії основних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на працеохоронної витрати підприємства;

-Розробка стратегічних альтернатив нейтралізації основних негативних чинників (забезпечення дотримання нормативних вимог охорони праці);

-Вибір стратегії, яка відповідає вимогам ефективності виробництва.

Комплексний аналіз стану умов і охорони праці передбачає:

-Оцінку того, наскільки успішною є на сьогодні стратегія працеохоронної діяльності на підприємстві;

-Визначення сильних і слабких складових сьогоднішньої стратегії, зовнішніх позитивних і негативних факторів, які впливають на неї;

-Порівняльний аналіз працеохоронної витрат і визначення майбутніх стратегічних проблем з охорони праці на підприємстві.

11.Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.

Профзаболевания:

1, 2 степень – обратимые, когда здоровье восстанавливается

3, 4 степень – необратимые

Профзаболевания могут проходить без потери трудоспособности

Порядок связи профзаболевания с условием труда установлен постановлением каб мин №1662 от 8.11.2000.

Перечень учреждений и заведений которые могут ставить диагноз «проф. заболевание» каждые пять лет пересматривает и утверждает мин. здрав. В случае подозрения на профзаболевание, предприятие направляет работника на консультацию к врачу профпотологу автономной республики Крым, области или города.

Врач проф. потолог. направляет работника на консультацию в специализированное профпотологическое лечебно-профилактическое учреждение. В СПЛПУ работник проходит либо стационарное либо амбулаторное обследование.

В спорных случаях когда работник или работодатель не согласны с решением комиссии СПЛПУ окончательное решение принимает институт медицины труда национальной академии медицинских наук Украины. Если это решение так же не устраивает кого-то, это решение может быть обжаловано через суд.

При наличии признаков стойкой утраты профессиональной трудоспособности ЛПУ обслуживающее предприятие направляет работника на медико-социальную специальную комиссию для определения степени стойкой утраты трудоспособности.

СПЛПУ направляет сообщение по форме П3 и отправляет его руководителю предприятия, руководителю сан. эпид. службы осуществляющей контроль за предприятием, рабочему органу исполнительной дирекции фонда и профпотологу который направил работника.

Главный государственный санитарный врач АР Крым, области или города получив сообщение по форме П3 должен сформировать комиссию по расследованию.

В комиссию входят:

1. Представитель гос. санэпид службы

2. Представитель ЛПУ

3. Представитель работодателя

4. Представитель первичной профсоюзной организации

5. Представитель вышестоящей профсоюзной организации

6. Представитель фонда

Работодатель обязан предоставить комиссии следующие документы:

1. Сведения о профессиональных обязанностях работника

2. Документы и материалы характеризующие условия труда

3. Результаты экспертизы для оценки условий труда

4. Документы, подтверждающие прохождение инструктажей

5. Копии документов подтверждающие выдачу средств индивидуальной защиты

6. Результаты медицинских осмотров работников

7. Предписание и другие документы санэпид службы по данному проф заболеванию

Комиссия по расследованию обязана:

1. Разработать программу проведения расследования проф. заболевания.

2. Распределить обязаности между членами комиссии

3. Решить вопрос о привлечении экспертов

4. Провести расследования причин и обстоятельств

5. Составить акт расследования проф заболевания (акт П4)

Расследование проводится в течении 10 рабочих дней

Акты П4 отправляют:

1. Больному

2. Фонду

3. Первичной проф организации

4. Вышестоящей профорганизации

5. Профпотологу который отправил работника в СПЛПУ

Акт П4 вместе с материалами расследования хранится на предприятии в учреждении санэпид службы и в фонде 45 лет.

Регистрация и учет профзаболеваний ведутся в специальных журналах

• На предприятии в фонде и нанэпид службы на основании актов П3 и П4

• В ЛПУ на основании медицинских заключений и сообщений по форме П3

• Учереждениях гос санэпид службы на основании актов П4 составляют карточки П5 и хранят их 45 лет.

Карточки по форме П5 направляются в мин здрав ежегодно до 1го февраля и 1го августа.