
- •Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •4.Основні принципи соціальної відповідальності. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. (1,4)
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. (2,10)
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації. (3,1)
- •Організаційна структура суоп
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. (3,9)
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •13.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків. (4,2)
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16.Розслідування та облік аварій.
- •17.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •18.Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •19.Методи дослідження виробничого травматизму. (4,6)
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. (5,1)
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту. (5,5)
- •Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі. (5,7)
- •Система технічних засобів і заходів електробезпеки
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (5,9)
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. (5,11)
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці. (5,11)
- •29.Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •30.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. (6,1)
- •31.Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. (6,3)
- •32.Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. (6,4)
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання. (6,8)
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння. (6,9)
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •39.Органи державного нагляду за охороною праці. (7,1)
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. (7,2)
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. (7,3)
- •Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •42.Страховий ризик і страховий випадок. (7,3)
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження). (7,4/5)
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. (7,6)
- •45.Джерела фінансування Фонду. (7,6)
- •46.Страхові тарифи. (7,7)
- •Страхові виплати
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Права застрахованого
- •Обов'язки застрахованого
31.Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. (6,3)
Потенційна пожежна небезпека будівель та споруд залежить як від кількості та властивостей матеріалів, що знаходяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю.
Ступінь вогнестійкості – це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.
Вогнестійкість (вогнетривкість) – здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.
Ступінь вогнестійкості будівель та споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.
Межа вогнестійкості конструкцій – показник вогнистійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.
До граничного стану належать:
втрата несучої здатності (R);
втрата цілісності (Е);
втрата теплоізолювальної здатності (І).
Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням її граничних деформацій.
Втрата цілісності – це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум’я.
Втрата теплоізолювальної здатності – вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому більше ніж на 140 оС або в будь-який точці цієї поверхні – більше ніж на 180 оС у порівнянні з температурою конструкцій до випробування.
32.Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. (6,4)
Протипожежна перешкода – це будівельна конструкція, інженерна – споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості, – яка перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше.
Протипожежні перешкоди призначені для запобігання розповсюдьженню пожежі та продуктів горіння з приміщень або пожежного відсіку з осередком пожежі в інші приміщення. За відсутності або неправильного улаштування протипожежних перешкод пожежа швидко розповсюджується, охоплюючи більшу площу, та призводить до значних втрат.
Вогнестійкість протипожежної перешкоди визначається вогнестійкістю її елементів, а саме:
Огороджувальної частини;
Конструкцій, що забезпечують стійкість перешкоди;
Конструкцій, на які вона обпирається;
Вузлів кріплення між ними.
Межі вогнестійкості конструкцій, що забезпечують стійкість перешкоди; конструкцій, на які вона обпирається, та вузлів кріплення між ними мають бути не менше потрібних меж вогнестійкості огороджувальної частини протипожежної перешкоди.
Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації в основному для громадських будинків.
План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. В інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.
Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної евакуації людей, повідомлення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами.
План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію. Потім призначають термін вивчення і практичного опрацювання цього плану із співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним, вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих обов'язків, практичних навичок на умовній пожежі.
План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі.
Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
У разі розміщення технологічного, експозиційного та іншого обладнання у приміщеннях мають бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.