
- •Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •4.Основні принципи соціальної відповідальності. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. (1,4)
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. (2,10)
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації. (3,1)
- •Організаційна структура суоп
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. (3,9)
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •13.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків. (4,2)
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16.Розслідування та облік аварій.
- •17.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •18.Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •19.Методи дослідження виробничого травматизму. (4,6)
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. (5,1)
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту. (5,5)
- •Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі. (5,7)
- •Система технічних засобів і заходів електробезпеки
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (5,9)
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. (5,11)
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці. (5,11)
- •29.Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •30.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. (6,1)
- •31.Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. (6,3)
- •32.Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. (6,4)
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання. (6,8)
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння. (6,9)
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •39.Органи державного нагляду за охороною праці. (7,1)
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. (7,2)
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. (7,3)
- •Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •42.Страховий ризик і страховий випадок. (7,3)
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження). (7,4/5)
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. (7,6)
- •45.Джерела фінансування Фонду. (7,6)
- •46.Страхові тарифи. (7,7)
- •Страхові виплати
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Права застрахованого
- •Обов'язки застрахованого
29.Показники частоти та тяжкості травматизму.
Показник
частоти (
)
характеризує кількість нещасних
випадків, що припадає на кожну 1000
працюючих за певний період часу і
визначається за формулою:
,
(1)
де Т – загальна кількість травм за звітний період (півроку, рік) по закритих лікарняних листках;
П – середня кількість працюючих за той же період часу.
Показник
важкості травматизму (
)
характеризує загальну тяжкість травм,
що показує скільки днів непрацездатності
припадає на одну травму і визначається
за формулою:
,
(2)
де D- сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках за звітний період.
Загальний
рівень виробничого травматизму (
)
обчислюють за формулою:
,
(3)
Цей показник враховує кількість днів непрацездатності на 1000 працюючих за звітний період.
Аналізуючи показники виробничого травматизму протягом відповідного періоду часу, можна зробити висновок про їх динаміку на різних видах господарської діяльності, у різних галузях промисловості та в цілому у державі.
30.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. (6,1)
Відповідно до ОНТП24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки (табл. 6.1). Кількісним критерієм визначання категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухонебезпечна)
Приміщення в яких застосовуються горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)
Приміщення в яких застосовуються вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або паро повітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа.
Категорія В (пожежонебезпечна)
Приміщення в яких знаходяться горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г
Приміщення в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д
Приміщення в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.