6.4.6. Отруйні рослини.

Отруйними є рослини, які виробляють та накопичують отруйні речовини, викликаючи отруєння людини чи тварини. Відомо близько 10000 видів отруйних рослин, поширених практично повсюдно.

Різні види отруйних рослин можуть виробляти одне чи декілька отруйних з'єднань: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та ін. При цьому отруйні речовини містяться у всій рослині у цілому чи лише в окремих її частинах. Наприклад, хінін є у корі хінного дерева, але відсутній у його листі, у маку отруйне листя, стебло, сім'яні коробочки, але насіння не отруйне.

Ступінь отруйності рослини змінюється в залежності від умов зростання, віку, фази вегетації.

Токсичні властивості отруйних рослин (аконит, рицина, гіркий мигдаль) не втрачаються при висушуванні чи термічній обробці. Інші рослини при висушуванні ці властивості втрачають. Так, весною трапляються іноді випадки отруєння худоби на лісових пасовищах, де росте копитень, вороняче око, анемони, сон-трава, жовтець тощо. Сіно з наявністю цих трав для худоби небезпечне.

Найчастіші випадки отруєння людей отруйними рослинами, зовні схожими на їстивні неотруйні види. Однією з найотрутніших рослин флори СНД є віха отруйна чи цикута.

Важке отруєння викликають ягоди беладонни, схожі на вишню, та насіння белени, схоже на мак. Симптоми отруєння ягодами беладонни та насінням белени подібні. З'являється сухість у роті, почуття спраги, розширюються зіниці, червоніє шкіра обличчя. Виникає сильне збудження з маренням. Можлива смерть від ядухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної недостатності. Аналогічні явища виникають при отруєнні дурманом звичайним.

Нерідкі випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, віддалено схожими на ягоди буяхи та чорниці.

У лісах європейської частини СНД, Південного Сибіру, Далекого Сходу росте вовче око - чагарник з соковитими яскравочервоними чи оранжево-червоними ягодами, схожими на обліпиху. Отруйні усі частини, особливо ягоди.

Часто фіксуються і випадки отруєння блідими поганками чи погано приготовленими зморшками чи строчками.

Отруєння настає також при споживанні рослин, які вважаються неотруйними. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні та інших кісточкових рослин мають синильну кислоту. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками ягід цих рослин, приготовленими без видалення кісточок. Особливо небезпечний гіркий мигдаль.

У позеленілих бульбах картоплі є велика кількість глюкоалкалоїду салонину, який викликає у людини пронос, прискорене серцебиття, задишку, заціпеніння. Тому позеленілі бульби не можна споживати. Аналогічні симптоми виникають при отруєнні ягодами солодко-гіркого пасльону.

При зіткненні з отруйними рослинами чи при потраплянні на шкіру їх соку можуть розвиватися гострі запалення, екземи, дерматити. Дерматити, викликані луговими рослинами (осика, пастернак, тисячолисник), спостерігаються у людей, які лежали на траві після купання. Уражаються відкриті частини тіла, при цьому виникають характерні смугові висипки. Важкі дерматити викликає також борщовик Сосновського, із товстого стебла якого діти вирізають сопілки.

Гострі отруєння рослинами – дуже розповсюджений харчових інтоксикацій, які мають ряд характерних особливостей. Вони виникають здебільшого у теплу пору року: навесні, влітку чи восени серед туманів, під час споживання приправ із деяких рослин чи невідомих грибів.

Гострі отруєння грибами зустрічаються дуже часто, особливо у весняно-осінній період. Найрозповсюдженішими отруйними грибами є: бліда поганка, мухомор, деякі види несправжніх опеньків, сатанинський гриб. Особливо важко переноситься отруєння блідою поганкою, при якому гине 90% уражених. Цей гриб має 2 групи отруйних речовин: швидкодіючий фалодин та повільно діючий, але токсичніший аманитин. Обидва вони викликають важке ураження печінки та нирок.