
- •Тема 1. Установча лекція. Нормативно-правове регулювання
- •1.1. Установча лекція.
- •1.2 Нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності людини.
- •Тема 2. Джерела небезпеки для людини
- •2.2. Небезпеки та їх кількісні оцінки.
- •Тема 3. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів природного характеру
- •3.1. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3.2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища.
- •Тема 4. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів техногенного характеру
- •4.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4.2. Засоби захисту населення, матеріальних цінностей і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Тема 5. Захист людини від несприятливих факторів соціально-політичного характеру
- •5.1. Небезпеки соціально-політичного характеру.
- •5.2. Тероризм.
- •5.3. Соціально-екологічні небезпеки.
- •Тема 6. Захист людини від впливу негативних факторів середовища повсякденної діяльності
- •6.1. Фізіологічний вплив факторів існування на життєдіяльність людини.
- •6.1.1. Електричний струм.
- •6.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •6.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря.
- •6.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму.
- •6.1.5. Освітлення.
- •6.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека.
- •6.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
- •6.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •6.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства.
- •6.2.4. Норми радіаційної безпеки.
- •6.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •6.3.1.Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
- •6.3.2. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •6.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки.
- •6.4.1 Загальна характеристика отруйних речовин.
- •6.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини.
- •6.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •6.4.4. Біологічні небезпечні речовини.
- •6.4.5. Отруйні тварини.
- •6.4.6. Отруйні рослини.
- •6.5. Побутові фактори небезпеки.
- •6.5.1. Побутова небезпека.
- •6.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії.
- •6.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами.
- •6.5.4. Отруєння чадним газом.
- •6.5.5. Отруєння отрутохімікатами.
- •Список рекомендованої літератури
6.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини.
Усі хімічні речовини за ступенем небезпеки для людини поділяються на 4 класи. Як показник небезпеки прийнятий коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння - КМ10.
Даний коефіцієнт залежно від числового значення дозволяє розділити хімічні Речовини за інгаляційною небезпекою на 4 класи:
- 1 клас (надзвичайно небезпечні); КМІО = 300;
- 2 клас (дуже небезпечні); КМІО = 30...229;
- З клас (помірно небезпечні); КМІО = 3...29;
- 4 клас (мало небезпечні); КМІО = 3.
Між НХР виділяється особлива група речовин, які найнебезпечнішими для людей у випадку проникнення навколишнє середовище. Речовини цієї групи названі сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
На підставі критеріїв відбору було проведено аналіз 700 токсичних хімічних з'єднань, що отримали найширше розповсюдження у промисловості та сільському господарстві країни. Результати проведеного аналізу дозволяють виділити із багатьох з'єднань 34 речовини, що класифікуються як СДОР
Найбільш потенційно небезпечним в Україні є Донецько-Придніпровський район, в Одесі - припортовий завод.
Другою групою небезпечних хімічних речовин є промислові отрути. До промислових отрут належать НХР, які використовуються на виробництві, що є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки та гігієни праці. Промислові отрути справляють миттєвий і поступовий вплив на організм.
Найтоксичнішими із промислових отрут є: ртуть, свинець, берилій, талій, оловоорганічні з'єднання, ароматичні з'єднання, нітро- та аміноз'єднання, галогенізовані вуглеводи, фосфорорганічні речовини, миш'як, анілін та його похідні, бензин, бензол та ін. Небезпека забруднення ртуттю води, повітря, ґрунту, продуктів харчування найвища порівняно з іншими токсикантами з причини великого розповсюдження ртуті та її з'єднань; металева ртуть широко використовується у медичних та побутових (технічних) термометрах, люмінесцентних лампах. Органічні з'єднання ртуті входять до складу травників зерна (гранозан). Значна кількість ртуті виділяється в атмосферу під час згорання твердого палива. Вона виділяється також при спалюванні автомобільного палива, яке містить сірку. Токсична металева ртуть (особливо її пари), солі двовалентної ртуті. Але небезпечнішими є її органічні з'єднання, особливо метильні, етильні, фенольні. У природних водах, ґрунтах відбувається біохімічне метилування ртуті, тобто підсилення її токсичності.
6.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини.
Дія шкідливих речовин на організм людини може супроводжуватися інтоксикацією, що призводить до розвитку професійних захворювань (наприклад, при отруєнні промисловими отрутами), а також викликає деякі шкірні захворювання - екземи, дерматити (мінеральні олії, кам'яновугільні смоли, дьоготь тощо).
Усі хімічні речовини по різному проявляють свій токсичний вплив на організм, згідно з яким вони поділяються на подразнюючі, припікаючи, шкірно-наривні, задушливі, снотворні, судомні та інші. Причому більшість з них незалежно від дози та шляху проникнення в організм має вибіркову токсичність, тобто здатність впливати на окремі клітини та структури тканини, не зачіпаючи при цьому інші, з якими вони знаходяться у безпосередньому контакті. Згідно з принципом вибіркової токсичності розрізняють:
- кров'яні отрути, що впливають головним чином на клітини крові (чадний газ, селітра та.ін.);
- нервові чи нейротоксичні отрути, що уражають клітини центральної та периферійної нервової системи (алкоголь, наркотики тощо);
- ниркові те печінкові отрути, котрі порушують функції цих органів (з'єднання важких металів, деякі грибкові токсини тощо);
- серцеві отрути, при впливі котрих порушується робота серця (деякі рослинні отрути із групи алкалоїдів);
- кишково-шлункові отрути, котрі уражають шлунок та кишечник (концентровані розчини кислот та лугів).
Особливу актуальність проблема гострих отруєнь отримала в останні десятиріччя, коли у більшості цивілізованих країн світу склалася "токсична ситуація", пов'язана а накопиченням у навколишньому середовищі великої кількості хімічних речовин, які використовуються для бойових, виробничих, медичних та інших цілей
За даними американських спеціалістів, до 80% загиблих при пожежах є жертвами не вогню, а токсичних продуктів горіння.