
- •Тема 1. Установча лекція. Нормативно-правове регулювання
- •1.1. Установча лекція.
- •1.2 Нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності людини.
- •Тема 2. Джерела небезпеки для людини
- •2.2. Небезпеки та їх кількісні оцінки.
- •Тема 3. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів природного характеру
- •3.1. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3.2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища.
- •Тема 4. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів техногенного характеру
- •4.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4.2. Засоби захисту населення, матеріальних цінностей і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Тема 5. Захист людини від несприятливих факторів соціально-політичного характеру
- •5.1. Небезпеки соціально-політичного характеру.
- •5.2. Тероризм.
- •5.3. Соціально-екологічні небезпеки.
- •Тема 6. Захист людини від впливу негативних факторів середовища повсякденної діяльності
- •6.1. Фізіологічний вплив факторів існування на життєдіяльність людини.
- •6.1.1. Електричний струм.
- •6.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •6.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря.
- •6.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму.
- •6.1.5. Освітлення.
- •6.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека.
- •6.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
- •6.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •6.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства.
- •6.2.4. Норми радіаційної безпеки.
- •6.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •6.3.1.Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
- •6.3.2. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •6.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки.
- •6.4.1 Загальна характеристика отруйних речовин.
- •6.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини.
- •6.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •6.4.4. Біологічні небезпечні речовини.
- •6.4.5. Отруйні тварини.
- •6.4.6. Отруйні рослини.
- •6.5. Побутові фактори небезпеки.
- •6.5.1. Побутова небезпека.
- •6.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії.
- •6.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами.
- •6.5.4. Отруєння чадним газом.
- •6.5.5. Отруєння отрутохімікатами.
- •Список рекомендованої літератури
6.3.2. Захист від електромагнітних випромінювань.
Для зменшення впливу ЕМП на персонал та населення, яке знаходиться у зоні дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа можуть входити організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.
Здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів покладено передусім на органи санітарного нагляду. У контакті з санітарними лабораторіями підприємств та установ, які використовують джерела електромагнітного випромінювання, вони повинні вживати заходів з гігієнічної оцінки нового будівництва та реконструкцієй об'єктів, котрі виробляють та використовують радіозасоби, а також нових технологічних процесів та обладнання з використанням ЕМП, проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, які використовують джерела випромінювання, здійснювати організаційно-методичну роботу з підготовки спеціалістів та інженерно-технічний нагляд. Ще на стадії проектування повинне бути забезпечене таке взаємне розташування опромінюючих та опромінюваних об'єктів, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, потрібно зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час перебування під опроміненням. Потужність джерел випромінювання мусить бути мінімально потрібною.
Виключно важливе значення мають інженерно-технічні методи та засоби захисту: колективний (група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі будівлі, приміщення) та індивідуальний. Колективний захист спирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани - складки місцевості, лісонасадження, нежитлові будівлі. Встановивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населенний пункт, у багато разів
При захисті від випромінювання екрана повинне враховуватись затухання хвилі при проходженні через екран (наприклад, лісову смугу), а також явища на верхній та бічних стінках екрана, які збільшують інтенсивність ЕМП за екраном. Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді відбиваючих і радіопоглинаючих щитів дорогі малоефективні і використовуються дуже рідко.
Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він заснований на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні..
До інженерно-технічних засобів захисту також належать:
- конструктивна можливість працювати на зниженій потужності у процесі налагоджування, регулювання та профілактики;
- робота на еквівалент налагоджування;
- дистанційне керування.
Для персоналу, що обслуговує радіозасоби та знаходиться на невеликій відстані, потрібно забезпечити надійний захист шляхом екранування апаратури.
Засоби індивідуального захисту використовують лише у тих випадках, коли інші захисні заходи неможливі чи недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінення, при ремонтних та налагоджувальних роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та зміни інтенсивності опромінення.
Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та радіопоглинаючих матеріалів. Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеною на внутрішній бік провідною плівкою двоокису олова
Колективні та індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на радіооб'єктах.