
- •Тема 1. Установча лекція. Нормативно-правове регулювання
- •1.1. Установча лекція.
- •1.2 Нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності людини.
- •Тема 2. Джерела небезпеки для людини
- •2.2. Небезпеки та їх кількісні оцінки.
- •Тема 3. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів природного характеру
- •3.1. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3.2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища.
- •Тема 4. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів техногенного характеру
- •4.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4.2. Засоби захисту населення, матеріальних цінностей і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Тема 5. Захист людини від несприятливих факторів соціально-політичного характеру
- •5.1. Небезпеки соціально-політичного характеру.
- •5.2. Тероризм.
- •5.3. Соціально-екологічні небезпеки.
- •Тема 6. Захист людини від впливу негативних факторів середовища повсякденної діяльності
- •6.1. Фізіологічний вплив факторів існування на життєдіяльність людини.
- •6.1.1. Електричний струм.
- •6.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •6.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря.
- •6.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму.
- •6.1.5. Освітлення.
- •6.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека.
- •6.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
- •6.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •6.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства.
- •6.2.4. Норми радіаційної безпеки.
- •6.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •6.3.1.Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
- •6.3.2. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •6.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки.
- •6.4.1 Загальна характеристика отруйних речовин.
- •6.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини.
- •6.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •6.4.4. Біологічні небезпечні речовини.
- •6.4.5. Отруйні тварини.
- •6.4.6. Отруйні рослини.
- •6.5. Побутові фактори небезпеки.
- •6.5.1. Побутова небезпека.
- •6.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії.
- •6.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами.
- •6.5.4. Отруєння чадним газом.
- •6.5.5. Отруєння отрутохімікатами.
- •Список рекомендованої літератури
6.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря.
В процесі еволюції у значної частини живих організмів формувалися функціональні системи, достатньо жорстко пристосовані до складу газової суміші атмосфери при звичних перепадах тиску.
При тиску 750 мм рт. ст. до складу атмосфери входять: азот -78%, кисень - 21%, інертні гази - 1% (вуглекислий газ 0,03%).
Функція дихання організму полягає у здійсненні зовнішнього дихання легень, газообміну між організмом та зовнішнім середовищем, у споживанні кисню та викиданні вуглекислого газу. Дихальні рухи у спокійному стані відбуваються з частотою 12... 18 разів на хвилину при обсязі повітря при кожному вдиху та видиху близько 500 мл.
Екстремальні умови можуть виникати внаслідок зменшення (збільшення) вмісту кисню у дихальній суміші, а також внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу.
Зменшення вмісту кисню у суміші, що вдихається, до 19% (норма - 21%) при нормальному атмосферному тиску і без збільшення кількості вуглекислого газу майже не впливає на функцію дихання та працездатність людини. Зменшення вмісту кисню до 17% призводить до посилення дихання, зниження гостроти зору, порушення координації рухів, котрі потребують точності, появи помилок в оцінці ситуації, прийнятті рішень. При подальшому зниженні вмісту кисню знижується функція самоконтролю (як при алкогольному сп'янінні), виникає почуття слабкості, запаморочення, можуть виникати психічні порушення. Несподівано для людини може настати втрата свідомості.
Зменшення вмісту кисню у дихальній суміші нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не зможе забезпечити життя навіть при максимумі діяльності системи дихання.
Але й 100% вміст кисню при нормальному атмосферному тиску також є екстремальним фактором. Дихання чистим киснем у таких умовах безперервно протягом 2...З діб призводить до ушкодження тканин легенів та до можливого розвитку гіпоксії через порушення функцій легеневих тканин.
Екстремальні умови можуть виникати через збільшення вмісту вуглекислого газу у суміші, що вдихається. При нормальному атмосферному тиску збільшення вмісту вуглекислого газу до 1...2% має невеликий вплив на самопочуття, але призводить до частішого дихання та зниження працездатності при збільшеному навантаженні.
При 5% вмісті вуглекислого газу у суміші, що вдихається, самопочуття різко погіршується, дихання стає важким та частим, різко знижується працездатність, можлива втрата свідомості. Тривале дихання такою газовою сумішшю небезпечне для життя. при вмісті вуглекислого газу до 10% розвивається важке отруєння і навіть короткочасне дихання такою сумішшю небезпечне для життя.
У герметичних приміщеннях з поганою вентиляцією можливе підвищення тиску. При підвищеному тиску навіть нормальний відсотковий вміст газів у повітрі стає небезпечним. Небезпечні зміни вмісту дихальної суміші при збільшеному тиску призводять до значно швидкого погіршення працездатності людини.
Особливу групу становлять екстремальні умови, які виникають внаслідок дії шкідливих газових сумішей повітря. Це можуть бути пари рідин, паливно-змащувальних речовин, пального, акумуляторні гази, пари ртуті, вихлопні гази, чадний газ, озон, аміак, сірководень тощо.
Дія шкідливих сумішей на організм людини різна. Вона може призвести і до важких соматичних пошкоджень, і до психічних розладів. Нерідко з'являються біль у різних органах, перешкоди у прийманні інформації та мисленні, сильний головний біль. Можливі також незначні, але зростаючі зміни в організмі, які непомітно викликають порушення стану здоров'я.