
- •Тема 1. Установча лекція. Нормативно-правове регулювання
- •1.1. Установча лекція.
- •1.2 Нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності людини.
- •Тема 2. Джерела небезпеки для людини
- •2.2. Небезпеки та їх кількісні оцінки.
- •Тема 3. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів природного характеру
- •3.1. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3.2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища.
- •Тема 4. Захист людини від впливу шкідливих, небезпечних та урожаючих факторів техногенного характеру
- •4.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4.2. Засоби захисту населення, матеріальних цінностей і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Тема 5. Захист людини від несприятливих факторів соціально-політичного характеру
- •5.1. Небезпеки соціально-політичного характеру.
- •5.2. Тероризм.
- •5.3. Соціально-екологічні небезпеки.
- •Тема 6. Захист людини від впливу негативних факторів середовища повсякденної діяльності
- •6.1. Фізіологічний вплив факторів існування на життєдіяльність людини.
- •6.1.1. Електричний струм.
- •6.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •6.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря.
- •6.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму.
- •6.1.5. Освітлення.
- •6.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека.
- •6.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
- •6.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •6.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства.
- •6.2.4. Норми радіаційної безпеки.
- •6.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •6.3.1.Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
- •6.3.2. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •6.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки.
- •6.4.1 Загальна характеристика отруйних речовин.
- •6.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини.
- •6.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •6.4.4. Біологічні небезпечні речовини.
- •6.4.5. Отруйні тварини.
- •6.4.6. Отруйні рослини.
- •6.5. Побутові фактори небезпеки.
- •6.5.1. Побутова небезпека.
- •6.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії.
- •6.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами.
- •6.5.4. Отруєння чадним газом.
- •6.5.5. Отруєння отрутохімікатами.
- •Список рекомендованої літератури
Західнодонбаський інститут
Міжрегіональної Академії управління персоналом
Конспект лекцій
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
для студентів ІІ курсу освітньо-кваліфікаційного рівня
«Молодший спеціаліст»
Павлоград
2011
Конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності» для
студентів ІІ курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст». – Павлоград: Західнодонбаський інститут МАУП.
Укладач: к.т.н Мельничук В.Д.
Тема 1. Установча лекція. Нормативно-правове регулювання
БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.
План теми:
1.1. Установча лекція.
1.2 Нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності людини.
1.1. Установча лекція.
Трансформація українського суспільства на ринкових засадах пов'язана з низкою світоглядних питань принципового характеру, які ще не повною мірою знайшли своє осмислення як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Серед таких питань — проблема забезпечення безпеки людини у навколишньому середовищі. Наприкінці XX — початку XXI століть ця проблема набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу: глобальним забрудненням біосфери, великою кількістю промислових і транспортних аварій, високим рівнем виробничого і побутового травматизму, смертності, поширенням інфекційних захворювань, загрозливими масштабами соціально-політичних небезпек — тероризму, захоплення заручників та ін. Суспільство постійно зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних збитків, руйнуванні довкілля.
Відбуваються все більш відчутні суперечності між суспільством, природою і техногенною сферою.
Вплинути на зменшення таких суперечностей можна, змінивши певні поняття людської свідомості та відповідальності. У вирішенні цього важливого питання особливого значення набуває вивчення "Безпеки життєдіяльності" (БЖД) як дисципліни світоглядного значення, без якої сьогодні не можлива жодна професійна діяльність.
БЖД – наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває.
Завдання курсу "Безпека життєдіяльності" полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у середовищі проживання, навчання і праці людини.
БЖД — це ступінь захисту людини від небезпек різного характеру, де під терміном "небезпека" розуміють вплив на людину чинників, які можуть спричинити погіршення стану її здоров'я. Природа цих чинників може бути пов'язана з причинами природного характеру (землетруси, повіні, буревії, цунамі), соціально-економічного (екологічні катастрофи, інфекційні захворювання, тероризм, війни), а також з причинами техногенного характеру (аварії, катастрофи, вибухи).
Щороку в країні з різних причин погіршується стан здоров'я більше ніж 2,5 млн людей, у тому числі смертельно — понад 75 000 осіб, або 250 осіб щодня. Кількість осіб, які загинули на 100 000 померлих у нашій державі, майже у 9—12 разів більша, ніж у розвинутих державах Європи.
За оцінкою Інституту економіки НАН України, щорічні витрати внаслідок травматизму становлять майже 8,5 млрд грн, або понад 4 % валового внутрішнього продукту України.
Це — наслідок серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в освітніх закладах. Вивчення дисципліни БЖД у вищих навчальних закладах України стане важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців (різних професій та спеціальностей) про безпеку людини та її захист у процесі виробничої і побутової діяльності, в умовах виникнення різного роду небезпек.
Як галузь наукових знань БЖД ґрунтується на знаннях природничих, гуманітарних і технічних наук. її ще не можна вважати наукою, бо вона не має власних наукових методів дослідження. Але БЖД як дисципліна світоглядного характеру є основою для вивчення інших наукових дисциплін.
Отже, досліджувати проблеми безпеки життєдіяльності неможливо без зв'язку з іншими науками, оскільки вони перебувають у складній взаємозалежності.
Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування знань, умінь і навичок створювати безпечні умови життя і діяльності у середовищі перебування, осягнення світоглядних принципів гармонійних стосунків людини з технікою, природою та суспільством.
Об'єктом вивчення є людина у всіх аспектах її діяльності (фізіологічному, духовному, суспільному).
Предметом вивчення є аналіз негативного впливу різного роду небезпек на життя та здоров'я людини, а також методів, засобів і заходів захисту від них.