Тема 4. Хімічний склад та поживність кормів

Мета заняття: Вивчити хімічний склад кормів, як первинний показник їх поживності.

Зміст і методика проведення заняття.

Корми – це продукти рослинного, тваринного, мінерального походження та промислового синтезу, що містять поживні речовини у легко засвоюваній формі, споживаються тваринами без шкоди для їх організму і не мають негативної дії на якість одержуваної продукції.

Поживність корму – це його властивість задовольняти природні потреби тварини в поживних речовинах, що необхідні їй для життя і виробництва продукції.

Поживність кормів різна і залежить від їх хімічного складу. Вона установлюється у процесі взаємодії речовин корму і організму тварини. Останній, як і утворювана ним продукція, та рослини містять у собі схожі групи сполук, що складаються із однакових хімічних елементів: С, О, Н, Р, Са, S, K, Zn та інших.

Основні групи поживних речовин в кормах визначають за схемою зоотехнічного аналізу. Це, передусім, вода і суха речовина, яка включає органічну речовину і мінеральну (золу). Органічна речовина складається із азотистих і безазотистих сполук. Азотовмісні речовини об’єднані під загальною назвою «сирий протеїн», який містить білки і азотисті речовини небілкового характеру, що називаються амідами.

До безазотистих речовин відносять жири і вуглеводи. Останні в свою чергу розділяються на сиру клітковину і безазотисті екстрактивні речовини (БЕР), основну частину яких у кормах складають крохмаль і цукор.

Мінеральна частина кормів являє собою окисли натрію, кальцію, фосфору, заліза тощо. Мінеральні елементи (кальцій, фосфор, натрій, сірка, хлор та ін.), які містяться у порівняно великій кількості (0,011 мг і більше) називаються макроелементами. Ті, що містяться у невеликій кількості (менше 0,001мг – цинк, мідь, кобальт, йод та ін.), відносяться до мікроелементів.

При оцінці поживної цінності кормів за хімічним складом слід враховувати, що хімічна природа їх змінюється під впливом різних умов. Так, хімічний склад рослин може коливатися у широких межах залежно від клімату, технології заготівлі, зберігання та інших причин.

Вивчення хімічного складу не дає повного уявлення про поживність кормів, так як на основі його можна судити лише про валовий вміст поживних речовин у кормі. Останні, потрапляючи з кормом у шлунок тварин здебільшого у вигляді органічних сполук, не можуть безпосередньо всмоктуватись у кров. Там вони зазнають значних змін. Завдяки механічному, хімічному і біологічному впливу поживні речовини розщеплюються до простих складових частин (амінокислот, глюкози, жирних кислот, тощо), які і надходять у кровоносну і лімфатичну системи.

Неперетравлені частини поживних речовин виводяться із організму у вигляді калу. Отже, перетравними називають ті поживні речовини, які у результаті травлення щезають у шлунково-кишковому тракті.

Під перетравністю розуміють властивість складних поживних речовин корму розщеплюватись до простих, здатних всмоктуватися у процесі травлення. Про перетравність судять за різницею між кількістю спожитих речовин у кормі і виділених у калі. Так як перетравність впливає на загальну поживність корму, то її виражають не в абсолютних, а у відносних речовинах. Кількість перетравної речовини, виражена у відсотках до спожитої, називається коефіцієнтом перетравності (КП). Він визначається за формулою:

КП = ^{Спожиті поживні речовини – виділені з калом} _{х 100}

^{спожиті поживні речовини}

У кормах визначають коефіцієнт перетравності сухої речовини, протеїну, жиру, клітковини, БЕР.

На перетравність кормів впливає багато умов, серед яких найбільше значення мають вид і вік тварин, об’єм раціону, цього хімічний склад, підготовка кормів до згодовування, режим і техніка годівлі тощо.

Завдання:

1. Замалювати в робочому зошиті схему хімічного складу кормів.

2. Із довідника поживності кормів записати в робочий зошит корми, багаті та бідні на вміст протеїну, жиру, вуглеводів (клітковини, крохмалю, цукру), мінеральних елементів та ін.

Контрольні запитання:

1. З яких хімічних сполук складаються корми?

2. Чому необхідно вивчати хімічний склад і поживність місцевих кормів?

3. Яке значення для організму тварин мають складові частини корму?

4. Для чого необхідно знати перетравність кормів та раціонів?

5. Як визначити коефіцієнт перетравності кормів?

6. На які поживні речовини багаті рослинні корми (зелені, грубі, соковиті, зернові); корми тваринного походження; залишки технічних виробництв та ін.