Тема 3. Зоотехнічний облік у тваринництві

Мета заняття: Ознайомитися з найважливішими показниками обліку, основними методами мічення с.-г. тварин різних видів. Навчитися правильно присвоювати клички тваринам.

Зміст і методика проведення заняття.

Важливими показниками первинного зоотехнічного обліку тварин є мічення і присвоєння їм кличок. Мічення і присвоєння кличок сільськогосподарським тваринам дають можливість відрізнити одну тварину від іншої, проводити індивідуальний облік продуктивності, племінного використання і запобігати плутанині у походженні.

Загально прийнято нумерацію починати з одиниці. Для великої рогатої худоби її ведуть ряд років до 9999, а потім знову починають з одиниці. Телятам індивідуальний номер присвоюють на 3-4 день після народження. У свинарстві поросятам на 1-2 день життя ставлять індивідуальний заводський номер (кнурцям парний, свинкам – непарний). Ягнятам після народження на лівому вусі ставлять номер матері, при відлученні на правому вусі – індивідуальний номер (щороку з одиниці). Перед індивідуальним номером ставлять рік народження (остання цифра року). Крім того, у класній отарі ягнятам ставлять на лівому вусі номер батька.

У тваринництві застосовують такі методи мічення:

1. Вищипи на вухах спеціальними щипцями по відповідній системі-ключу (так званий ключ Іванова), де кожен вищип має певне числове значення. Застосовується у скотарстві, свинарстві, вівчарстві.

2. Татуювання – з допомогою спеціальних щипців, в які закладаються металеві голчасті цифри, якими проколюють вухо, а потім втирають спеціальну фарбу чорного або фіолетового кольору.

3. Біркування металевими сережками, кнопками, поліетиленовими бирками з позначеними на них номерами (найпоширеніший спосіб).

4. Нашийниками (у скотарстві).

5. Холодний спосіб (нанесення номеру на тіло тварини у районі попереку або лопатки за допомогою фарби, холоду). Застосовується у скотарстві і конярстві.

6. Випалювання номеру на рогах спеціальним клеймом (скотарство, вівчарство).

7. Кільцювання птиці (закріплюють на ніжці або крилі спеціальне кільце з номером).

Клички у скотарстві присвоюються за кількома системами:

1. Усім тваринам одного року народження присвоюють клички на одну літеру алфавіту.

2. Всьому приплодові однієї корови або бугая дають кличку на ту літеру алфавіту, з якої починається кличка матері чи батька.

3. Прийнятна також система присвоєння кличок залежно від того, що означає кличка матері. Якщо корова має кличку Волга (назва річки), то все її жіноче потомство має назву річок (Нева, Десна, Самара і т.д.).

У свинарстві прийнята система присвоєння кличок, за якою всі кнури дістають кличну батька, а свинки – матері, що дає можливість встановити їх належність до певної лінії або родини.

Клички лошатам присвоюють в перші три доби після народження.Вони повинні починатися з першої літери клички матері, рідше батька, біти чіткими, розбірливими, короткими, мати змістовне значення, легко вимовлятися. За своїм змістовним походженням клички на інші мови не перекладаються. У племінних господарствах повторювати клички відомих коней заборонено. Недопустимо називати тварин іменами, або такими назвами, що мають політичний відтінок (президент, революція і т.п.), чи пов’язані з назвами праці (тракторист, доярка) і народностей світу (китаєць, українка).

Завдання:

1. Методом вищипів пронумерувати по дві тварини різних видів (велика рогата худоба, свині).

Контрольні запитання:

1. Які є важливі форми первинного зоотехнічного обліку тварин, їх значення? Як правильно починати нумерацію с.-г. тварин?

2. Які ви знаєте методи мічення с.-г. тварин?

3. Який метод мічення застосовується для новонароджених телят, поросят, ягнят?

4. Який порядок присвоєння кличок у скотарстві (свинарстві, конярстві)?