
- •1. Мета, завдання і предмет дисципліни «Тваринництво», її місце в навчальному процесі
- •Розділ 1. «Основи розведення і годівлі сільськогосподарських тварин»
- •Тема 1. Облік росту та розвитку сільськогосподарських тварин
- •1. Жива маса телиць червоної степової породи
- •2. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1.
- •Тема 2. Оцінка тварин по екстер’єру
- •3. Вимірювання основних промірів тіла тварин
- •Тема 3. Зоотехнічний облік у тваринництві
- •Тема 4. Хімічний склад та поживність кормів
- •Тема 5. Техніка складання раціонів для сільськогосподарських тварин
- •4. Завдання для складання раціону дійним коровам
- •Розділ 2. «Cучасні технології виробництва продукції тваринництва»
- •Тема 6. Облік молочної продуктивності корів
- •5. Надій, вміст жиру і білку в молоці корів по місяцях лактації
- •6. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1
- •Тема 7. Облік м’ясної продуктивності сільськогосподарських тварин
- •7. Показники м’ясної продуктивності с.-г. Тварин і птиці
- •8. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1
- •Тема 8. Облік вовнової продуктивності овець
- •9. Показники вовнової продуктивності баранів-плідників асканійської породи
- •10. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1
- •Тема 9. Облік яєчної продуктивності курей
- •11. Яйценоскість птиці
- •12. Несучість стада молодок
- •Тема 10. Розрахунок річної потреби в кормах для виробництва запланованої продукції
- •13. Поголів’я великої рогатої худоби на тваринницькому комплексі
- •14. Добова потреба тварин в кормах на 1 голову, кг
- •15. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1
- •Розділ 3. Самостійна робота
- •3.1. Виконання індивідуальних завдань
- •3.2. Опрацювання тем, які не викладаються на аудиторних заняттях
- •Рекомендована література
- •Додаток а Норми годівлі дійних корів живою масою 400 кг
- •Норми годівлі дійних корів живою масою 450 кг
- •Норми годівлі дійних корів живою масою 500 кг
- •Норми годівлі дійних корів живою масою 550 кг
- •Додаток б Склад і поживність 1 кг корму
8. Зразок таблиці для внесення розрахунків завдання 1
Група тварин |
Перед-забійна жива маса, кг |
Маса, кг |
Забійна маса, кг |
Забій-ний вихід, % |
Вихід, % |
||
туші |
внутріш-нього жиру |
туші |
внутрі-шнього жиру |
||||
Велика рогата худоба |
|
|
|
|
|
|
|
Свині |
|
|
|
|
|
|
|
Валухи 18 міс. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання:
1. Що таке м’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин?
2. Які фактори впливають на м’ясну продуктивність сільськогосподарських тварин?
3. Які показники м’ясної продуктивності тварин ви знаєте?
4. Які показники м’ясної продуктивності тварин визначають при забої?
5. Як визначається забійна маса і маса туші для с.-г. тварин різних видів?
6. Як визначається забійний вихід для с.-г. тварин різних видів?
7. Які показники забійного виходу характерні для великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці?
Тема 8. Облік вовнової продуктивності овець
Мета заняття: Вивчити кількісні і якісні показники, що характеризують вовнову продуктивність овець. Навчитися вести облік вовнової продуктивності овець.
Зміст і методика проведення заняття.
Вовна – це волосяний покрив, що вкриває тіло віці. Основними показниками, які характеризують вовнову продуктивність овець, є настриг немитої вовни, настриг митої вовни, вихід митої вовни, її якість.
Розрізняють вовну тонку, напівтонку, напівгрубу і грубу. Вовновий покрив тонкорунних овець складається повністю із пуху і має штапельну будову волосу, напівтонкорунних – із грубого пуху, перехідного волосу та має штапельно-косичну будову волосу. Вовновий покрив грубововнових овець складається з усіх типів волокон, але переважає ость, і є багато сухого та мертвого волосу, їх руно має косичну будову.
В основі поділу на класи тонкої вовни лежить довжина і тонина. Крім того вона поділяється за станом засміченості. В основі поділу на класи грубої вовни лежить співвідношення різних типів волокон. Тонину вовни за брадфордською системою виражають у якостях. За величину якості прийнято кількість мотків, яку можна одержати із одного фунта (453,6 г) пряжі (в 1 мотку 512 м). Якщо виготовлено 60 мотків, то це 60 якість.
Важливим технологічним показником вовни є довжина (природна і справжня), звивистість, міцність, розтяжність, пружність, еластичність, прядильність, колір, блиск, вологість, жиропіт.
Класирування вовни – це розподіл її на класи цілими рунами відповідно до вимог стандартів. Класирування вовни проводиться в господарствах відразу ж після стрижки овець.
Руно – це зістрижена вовна, яка тримається пластом і не розпадається на шматки. Вовна овець осінньої стрижки розпадається на шматки.
Розрізняють вовну: натуральну, яку отримують від усіх овець під час стрижки; заводську, яку одержують із шкіри на шкіряних заводах, зістрижену з овечих шкір; відновлену, або стару, яку отримують при повторній переробці старих вовняних виробів.
В залежності від строків стрижки вовна буває весняною, яку зістригають весною і яка тримається цілим пластом – руном і осінню, яку зістригають з грубововнових і напівгрубововнових порід овець і яка в рунах не тримається, а розпадається на шматки.
В залежності від статі окремими партіями формують вовну баранів-плідників, маток, валухів і молодняку.
Кількісні показники вовни. Загальними кількісними показниками вовни є настриг немитої (фізична маса, або ще загальний настриг) і чистої вовни з однієї вівці.
Настриг немитої вовни – це маса засміченої вовни, отримана після стрижки (або маса руна).
Настриг чистої вовни – це маса чистої вовни з одного руна. На фабриках вовну миють і отримують чисту (миту) вовну.
Індивідуальні і групові показники настригу немитої (0,5-31,7 кг) та чистої (0,3-15 кг) вовни коливаються в дуже широких межах залежно від ступеня розвитку кожного із структурних компонентів настригу вовни.
Щодо настригу немитої вовни такими компонентами є маса, або настриг чистої вовни (30-70 %), вовновий жир (2-28 %), піт (0,5-18 %), мінеральні (4-45 %) та рослинні (0,2-5 %) домішки і волога (8-20 %). Настриг чистої вовни визначається її тониною, довжиною, густотою, розміром тварин, складчастістю шкіри та оброслістю тулуба овець.
Вихід чистої вовни визначається, як відношення маси чистої (митої) вовни до настригу немитої вовни (загальний настриг) помножене на 100:
де В - вихід чистої вовни, %;
М – маса чистої (митої) вовни, кг;
Ш – маса немитої вовни, кг.
Наприклад: на початок року у господарстві було 2400 голів дорослих тонкорунних овець. У червні настригли від них 9600 кг вовни. Настриг засміченої вовни з розрахунку на одну голову складає при цьому 4 кг (тобто 9600:2400).
Після промивання на переробній фабриці вовни залишилось 4900 кг, а настриг чистої вовни з розрахунку на одну голову склав 2,04 кг (тобто 4900:2400), тоді як вихід чистої вовни в цілому по господарству становить 51,0 % (тобто 4900:9600х100).
Завдання:
1. Згідно індивідуального завдання визначити вихід чистої вовни та середні показники вовнової продуктивності овець асканійської породи (табл. 9). Результати розрахунків представити за зразком таблиці 10.