МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА

ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ КОРМІВ І ГОДІВЛІ ТВАРИН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ: «ТВАРИННИЦТВО»

для студентів за напрямами підготовки:

6.030601, «Менеджмент»;

6.030507 «Маркетинг»;

6.030509, «Облік і аудит»;

6.030508 «Фінанси і кредит»;

6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»;

1301 «Агрономія»

Дніпропетровськ 2013

Методичні рекомендації для проведення лабораторних і практичних занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Тваринництво» призначені для студентів напрямів підготовки: 6.030601, «Менеджмент»; 6.030507 «Маркетинг»; 6.030508 «Фінанси і кредит»; 6.030509, «Облік і аудит», 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва», 1301 «Агрономія» денної та заочної форм навчання, повного та скороченого термінів навчання.

Укладач: доцент кафедри технології кормів і годівлі тварин, кандидат с.-г. наук Черненко О.І.

Рецензенти:

Микитюк В.В. – завідуючий кафедрою технології кормів і годівлі тварин, кандидат с.-г. наук, доцент

Гогітідзе Н.А. - кандидат біол. наук, доцент кафедри технології переробки продукції тваринництва

Методичні рекомендації розглянуті і рекомендовані до друку на засіданні кафедри технології кормів і годівлі тварин, протокол № 3 від 12 листопада 2012 р.; методичної ради агрономічного факультету, протокол № 5 від 15 листопада 2012 р.; методичних рад факультетів менеджменту і маркетингу, протокол № 3 від 19 листопада 2012 р.; обліку і фінансів, протокол № 3 від 23 листопада 2012 р.; факультету механізації сільського господарства, протокол № 4 від 6 грудня 2012 р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………..................4

Розділ 1. Основи розведення і годівлі с.-г. тварин ………………....................5

Тема 1. Облік росту та розвитку с.-г. тварин…………………….......................5

Тема 2. Оцінка тварин по екстер’єру………………………………....................8

Тема 3. Зоотехнічний облік у тваринництві………………………...................12

Тема 4. Хімічний склад та поживність кормів………………….......................15

Тема 5. Техніка складання раціонів для с.-г. тварин…………….....................28

Розділ 2. Сучасні технології виробництва продукції

тваринництва…………………………………………………………..................22

Тема 6. Облік молочної продуктивності корів………………….......................22

Тема 7. Облік м’ясної продуктивності с.-г. тварин………….……...................27

Тема 8. Облік вовнової продуктивності овець………………….......................32

Тема 9. Облік яєчної продуктивності курей…………………….......................37

Тема 10. Розрахунок річної потреби в кормах для виробництва

запланованої продукції………………………………………….……...............42

Розділ 3. Самостійна робота…………………………………………................47

3.1. Виконання індивідуальних завдань…………………………......................47

3.2. Опрацювання тем, які не викладаються на

аудиторних заняттях…………………………………………….........................47

Рекомендована література……………………………………………................49

Додатки………………………………………………………………...................50

ВСТУП

1. Мета, завдання і предмет дисципліни «Тваринництво», її місце в навчальному процесі

1.1. Мета викладання дисципліни.

Навчити студентів оцінювати продуктивні якості сільськогосподарських тварин, визначати потребу в кормах, оперувати показниками відтворення стада.

1.2. Завдання вивчення дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати біологічні особливості с.-г. тварин і птиці;

- володіти основними методами розведення с.-г. тварин;

- вміти розраховувати потребу в кормах для різних видів с.-г. тварин і птиці, контролювати їх ріст та розвиток, оцінювати тварин за власною продуктивністю.

3. Предмет дисципліни

Предмет дисципліни «Тваринництво» є складовою частиною вивчення біології тварин. Програма курсу реалізується в процесі читання лекцій і проведення практичних та лабораторних занять. Завершальним етапом засвоєння курсу є диференційований залік.

3. Перелік забезпечуючих дисциплін

«Тваринництво» ґрунтується на таких дисциплінах, як ботаніка, зоологія і біологія.

Розділ 1. «Основи розведення і годівлі сільськогосподарських тварин»

Тема 1. Облік росту та розвитку сільськогосподарських тварин

Мета заняття: Навчитися розраховувати показники, що характеризують ріст та розвиток сільськогосподарських тварин.

Зміст і методика проведення заняття.

Ріст – це кількісне збільшення маси тіла тварин в вазі чи об’ємі. Триває у тварин різних видів до певного віку (у великої рогатої худоби до 5 років, у свиней і овець до 2 років, у коней до 7 років).

Розвиток – це якісні зміни організму тварини, які відбуваються від зародження і до кінця життя.

Інтенсивність росту та розвитку тварин у різні періоди онтогенезу неоднакова. Про швидкість збільшення живої маси, лінійних промірів та об’ємних показників судять за абсолютними або відносними приростами усього тіла, окремих органів чи тканин протягом певного періоду.

Живу масу тварин визначають на підставі систематичних зважувань, інтервали між якими можуть бути різними. При цьому необхідно пам’ятати, що молодих тварин в період інтенсивного росту, а також дрібних і скороспілих треба зважувати частіше, ніж старих, пізньоспілих та великих. Дрібних зважують з точністю до 1 г, великих – до 100 г.

У зоотехнічній практиці тварин зважують у перший день після народження, а потім щомісячно або рідше до певного віку. Для одержання точніших результатів тварин зважують в однаковий час – вранці до годівлі й напування, а корів – після ранкового доїння. Величина живої маси при народженні – дуже важлива селекційна ознака, яка є показником подальшого розвитку організму.

Повніше уявлення про ріст тварин можна мати, якщо доповнити зважування систематичним взяттям промірів тіла, оскільки організм, який росте при тимчасовій недостатній годівлі може збільшуватися у висоту, довжину, ширину і глибину без зміни величини живої маси. Лінійний ріст у сантиметрах вимірюють за допомогою мірної палиці, циркуля, стрічки у ті самі дні, коли їх зважують.

Дані систематичних зважувань і вимірювань характеризують швидкість росту, що має велике господарське значення, тому що тварини, які інтенсивніше ростуть, менше витрачають поживних речовин на одиницю приросту, ніж ті, що ростуть повільно. Швидкість росту визначають за абсолютними та відносними показниками приростів за добу, місяць чи рік.

До показників, що характеризують ріст і розвиток організму тварин, відносяться:

Абсолютний приріст – це збільшення живої маси чи лінійних промірів тварини за певний проміжок часу (за місяць, квартал, півроку, рік). Визначається за формулою

Ап = Wt – Wo,

де Ап – абсолютний приріст; Wt – показник у кінці облікового періоду; Wo – показник на початку облікового періоду.

Середньодобовий приріст – це збільшення живої маси чи лінійних промірів тварини за добу. Визначається за формулою

Сп = Wt – Wo / t,

де Сп – середньодобовий приріст; Wt – показник у кінці облікового періоду; Wo – показник на початку облікового періоду; t – тривалість періоду (діб).

Відносний приріст – це відносне збільшення живої маси тварини на кінець періоду до її живої маси на початку періоду. Визначається за формулою С. Броді:

Вп = Wt – Wo / (Wt + Wo):2 х 100,

де Вп – відносний приріст у відсотках за певний проміжок часу; Wt – показник у кінці облікового періоду; Wo – показник на початку облікового періоду.

Завдання:

1. На підставі показників живої маси телиць червоної степової породи у різні вікові періоди провести розрахунки абсолютного, середньодобового та відносного приростів (табл. 1). Результати розрахунків представити за зразком таблиці 2.

2. Згідно одержаних результатів завдання 1 зробити висновок про зміну інтенсивності росту організму тварин з віком.