Основні функції державного регулювання економіки:

1. Цільова.

2. Стимулююча.

3. Нормативна (регламентаційна).

4. Коригуюча.

5. Соціальна.

6. Безпосереднє управління неринковим сектором економіки.

7. Контролююча.

Виключні функції держави:

• створення правової бази;

• захист конкуренції;

• забезпечення економіки необхідною кількістю грошей;

• мінімізація негативних екстерналій;

• розподіл і перерозподіл доходів;

• виробництво суспільних товарів і благ.

Економічна політика держави – це система соціально-економічних ідей і цілей розвитку країни, основні завдання, засоби їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.

Антициклічна політика – спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання.

Структурна політика –передбачає формування сучасної прогресивної і ефективної структури національної економіки.

Державна інвестиційна політика – має на меті регулювання капіталовкладень з метою структурної перебудови виробництва, його технічного і технологічного оновлення та модернізації.

За допомогою амортизаційної політики держава заохочує нагромадження капіталу, але в майбутньому вона стає основою розширення і оновлення виробництва.

Науково-технічна та інноваційна політика держави – діяльність держави, спрямована на розвиток науки й техніки, забезпечення стратегічних наукових і технологічних проривів, впровадження результатів НТП у виробництво.

Конкурентна політика держави має на меті розробку заходів, що стосуються створення конкурентного середовища, підтримки й захисту добросовісної конкуренції, боротьби з монополізмом в економіці.

Таблиця 1.2. Основні види економічної політики

Антициклічна	Грошово-кредитна (монетарна)
Структурна	Бюджетно-податкова (фіскальна)
Інвестиційна	Цінова
Амортизаційна	Зовнішньоекономічна
Науково-технічна	Соціальна
Інноваційна	Регіональна
Конкурентна	Природоохоронна (екологічна)

4. В Україні, яка перебуває на етапі соціально-ринкової трансформації, формується система управління національною економікою.

Мета реформування економіки в Україні – створення соціально орієнтованої ринкової економіки, яка б на основі розвитку національного конкурентоспроможного виробництва забезпечила гідний рівень життя населення, добробут нації в цілому.

Специфічні риси системи державного регулювання економіки України:

• підірвана, але повністю не демонтована адміністративно-командна система управління;

• незбалансованість народного господарства;

• значний зовнішній і внутрішній борг;

• слабка мотивація стратегічної діяльності, перевага тактичного управління;

• відсутність ефективних стимулів високопродуктивної праці й інтересу до виробничого нагромадження;

• велика питома вага державного сектора, низька ефективність управління в ньому;

• затратна ідеологія господарювання;

• нераціональна організаційна структура управління;

• традиційні бюрократизм і корумпованість службовців.

Стратегічна мета державного регулювання трансформаційною економікою:

• створення макро- і мікроекономічних умов для забезпечення повноцінного функціонування ринкових регуляторів, ефективної діяльності суб’єктів господарювання, становлення конкурентоспроможного національного виробництва, збалансованого і стабільного економічного розвитку;

• формування гідних умов життя і праці громадян країни, задоволення їхніх потреб, реалізація соціальних цілей суспільства.